Коли дозволене тотальне висвітлення „помаранчевих” подій по телебаченню на зламі 2004-2005 років почало спочатку приїдатися, а потім відверто набридати, один мій знайомий художник демонстративно взяв пульт і промовив: „А ось пошукаю новини культури, ну їх усіх!” Розповідей про події, пов’язані з культурним життям держави, він не знайшов у жодному випуску новин. Зрозуміло – не до культури, вірніше – не до її висвітлення. Коли розгортається реальний політичний трилер, новинам культури просто не лишається місця в ефірному часі.

Показово, що й тепер, коли одні політичні перегони вже минули, а інші ще не почалися, подіям, явищам та фактам культурного життя України випуски українських телевізійних новин на українських телеканалах приділяють так само небагато уваги. Принаймні, так подумав я, слухаючи нарікання на бездуховність і безкультурність вітчизняного ТБ – простору.

До речі, пригадався постійно діючий проект створення якщо не окремого каналу „Культура”, то, принаймні, спеціальної програми на одному з чільних каналів. Авторство ідеї затерлося, і не через те, що нема інвесторів. Нині їх можна знайти, і ті, хто вміє це робити, таки знайде. Проблема в тому, що кожен точно знає, що треба показувати в політичних, економічних, кримінальних та спортивних програмах, але коли доходить до культури, думки розбігаються кардинально. Причому настільки радикально, що нагадують мені відомий рекламний ролик про дегустацію чіпсів. Там, якщо пригадуєте, гурт мужиків сидить за столом, і визначають, із чим чіпси кращі. Один затято твердить: „Сало, сало, сало!”, другому смакують креветки, третій полюбляє сир, четвертий – бекон. Добре, хоч виробник чіпсів урахував смаки кожного і навіть, можливо, запропонував свої.

Ясно, що культура – не чіпси, а новини культури – не підсушена смажена картопля з ароматизованими добавками. Ідеться про те, що події в царині культури відбуваються в Україні поза межами ТБ-простору. Редактори теленовин просто ігнорують численні факсові релізи, інтернет-розсилки та просто усні наполегливі запрошення відвідати якусь акцію, пов’язану з культурою і висвітлити її бодай негативно. Знаю це не лише з розповідей знайомих, а й з особистого досвіду.

А раптом я помиляюся? Може, давно не дивився новин, а ситуація змінилася на краще? Тому поставив собі за мету протягом одного дня подивитися максимальну кількість теленовин і визначити, наскільки вони сьогодні „культурні”. Заодно з'ясувати, чи можна в разі чого зробити з них якщо не окремий канал, то зліпити нормальну півгодинну програму...

16 серпня переважна більшість українських телеканалів показала в новинах сюжет про проблеми Херсонесу. „Чорні археологи” постійно розграбовують унікальну пам’ятку історії та культури, музейні працівники отримують маленьку платню, словом, треба рятувати ситуацію. Думаю, не останню роль у тому, що телевізійні новини приділили увагу саме цій проблемі стало те, що вона хвилює Президента Ющенка і він відвідав Херсонес, пройшовся по території заповідника, назвав цю землю „унікальною” і „святою”, закликав створити товариство друзів Херсонеса, а інвесторів попросив вкладати в відродження пам’ятки кошти. Показово, що донецький канал „Україна” у своїх вечірніх „Событиях” зробив саме цей сюжет чільним, подав досить довгий синхрон Ющенка, і вже потім перейшов до розповіді про ВІЛ-інфіковаваних немовлят у Маріуполі.

Тут найбільше відзначився „1+1”. Проблеми Херсонесу зайняли в вечірній „ТСН” менше хвилини. Причому відео дали дуже бідне, обійшлися загальними планами і зовсім без синхронів. Далі глядачі прослухали курс валют, а потім – подивилися об'ємний сюжет про іншу важливу культурну подію дня. А саме – презентацію першого сіткому (сімейної комедії становищ) українського виробництва. Виробник, звісно, „Студія „1+1”, називається первісток „Моя прекрасна родина”, довжина – 40 серій, старт – у вересні. Важливість саме цієї культурної події охоче обґрунтував пан Олександр Роднянський. Щоправда, дивує, чому режисера для першого українського сіткому запросили з Білорусі, а до складу акторів входять, окрім українських, так само російські і білоруські. Не помилюся, якщо скажу – ставку в цьому першому комедійному серіалі для всієї родини роблять саме на присутність в ньому акторів із Росії. Тому, якщо це подія культури – то інтернаціональної, братньої слов'янської.

У випуску новин „Вчасно. Підсумки” на НТН oдразу побачив книгарню. Раз так, то знову почую щось про культуру та втрачену духовність. Натомість мені розповіли про те, як українці відмовляються сприймати новий підручник із своєї історії, розрахований на п’ятикласників середніх шкіл та виданий видавництвом „Генеза”. Виявляється, саме в цьому підручнику тенденційно, однобоко і пафосно викладені події „помаранчевої” революції. До речі, сюжет почався з дрібної помилки автора, про яку все ж таки треба знати. Він сказав, що незадоволення висловлюють мешканці Закарпаття, після чого камера показала Івано-Франківськ, який географічно належить до Прикарпаття.

Цьому нещасному підручнику однаково перепало майже в усіх переглянутих того вечора новинах. Щоправда, сам факт його появи є, на мою думку, явищем не чистої культури, а культури політичної. Вірніше, свідченням її відсутності як у тих, хто підручник пише, так і в тих, хто вводить його в цій редакції до програми 5 класу загальноосвітньої школи.

А ось фестиваль „Джаз-Коктебель” – культура чистої води. Правда, не обділили увагою цієї події лише два канали. Та й показати її примудрилися по-різному. На „Новому” у вечірньому „Репортері” подію показали як акцію культурного спротиву проти бездуховності і, звичайно ж, попси, але при цьому в кадрі постійно були гості з Японії. Про власне українських учасників не було сказано aні слова, зате представляв проект скандально відомий і не дуже популярний журналіст Дмитро Кисельов, у титрах зазначений засновником фестивалю. На „Інтері” в „Подробностях” слово надали директору, молодому хлопцеві, який чітко сформулював на камеру завдання акції – розкрутити українських джазменів. Далі нам розповіли, скільки їх, які в них проблеми, а японців показали на їхньому фоні.

На цьому „спільна” для теленовин культура скінчилася. Далі в кожного почалася своя. У „Часі новин” на 5 каналі небайдужим нагадали: народній художниці України Марії Буряк – 70 років. Симпатизує художникам і ТРК „Київ” – СТН завершилися сюжетом про відкриття виставки відомого маляра Андрія Німенка. Сюжет вийшов зболеним – літній художник скаржився на відсутність інтересу до нього, на те, що йому ніхто не допомагав, що народ на виставки мало ходить, бо, за його словами, інтелекту в середнього українця нема. Із цим погоджується багато речників національної культури, про що неодноразово пишеться у зверненнях до уряду фінансувати її.

Нарешті, приємно здивував випуск новин на УТ-1. Власне, здивував не новим дизайном і не тим, що не дав зайвої можливості традиційно пройтися по сітці мовлення Першого Національного. У вечірньому випуску було показано аж два сюжети, які, за великим рахунком, мають більш широке значення і зацікавити комерційні канали. По-перше, йшлося про те, що повним ходом іде підготовка до Сорочинського ярмарку, так би мовити, „головного ярмарку України”. Причому організатори не приховували, а журналіст озвучив головну тенденцію цьогорічного дійства в Сорочинцах: тут чекають на Президента і Голову Верховної Ради, отже, все робиться для них і буде показушно. Досить смілива заява, яку могли б обіграти на більш популярних каналах. По-друге, я дізнався, що глухий композитор з Обухова написав пісню про Настю Овчар, дівчинку, яка дивом уціліла при пожежі, рятуючи сестричку, і за долею якої стежила вся країна. Тим часом цей факт не прозвучав, на мою думку, як належить – знову ж таки, через історично сформоване іронічне ставлення мас до названого телеканалу.

Як би там не було, при бажанні з цих фактів можна зліпити окрему „культурну” програму. Не забувайте, що регіони також живуть своїм телевізійним життям, і якраз там будь-який захід, що має відношення до культури, вже стає сюжетом для місцевих новин. Це все відстежити, відібрати, відфільтрувати – цілком реально набрати матеріалу на півгодинну програму, присвячену виключно культурному життю країни.

Між іншим, подібний проект міг би стати для якогось чільного каналу навіть іміджевим...

Читайте також:

ТРК "Культура" виходитиме на УТ-1 з трьох до чотирьох годин ночi

Олексій Зоценко: "Культуру" просто викинули з ефіру

Нещастя бути ветераном

Сьогодні відкривається фестиваль української культури в Сопоті в рамках проведення Року України в Польщі