Актор Джордж Клуні розірвав стосунки зі своєю офіційною подружкою, начебто журналісткою, і повернувся до колишньої коханки, актриси порнофільмів, начебто зірки. Сусіди, що живуть неподалік від його вілли в Італії, бачать, як вони насолоджуються життям і одне одним: усім на заздрість загалом і на заздрість офіційної подружки голлівудської зірки.

Актор Уеслі Снайпс був затриманий в аеропорту на в’їзді до Південноафриканської республіки. Прикордонники виявили, що в голлівудської зірки підроблений закордонний паспорт США – нумерація не відповідала встановленому зразку. Документ було вилучено. Актору вдалося повернутися додому, оскільки він мав із собою посвідчення громадянина США. Тепер, щоб в’їхати до ПАР, йому доведеться брати візу. Прес-секретар зірки фільму “Блейд” підтвердив, що Уеслі Снайпс дійсно мав підроблені документи.

Актриса Кейт Гадсон повідомила, що чує голоса померлих і має паранормальні властивості. Її мати, відома комедійна актриса Голді Гоун, так само, як всі її родичі, поділяють це переконання і всіляко підтримують молоду голлівудську зірку, яка стрімко розвиває свою кар’єру, зокрема, роблячи голосні заяви та “зв’язкогромадські ходи”. На радість своїх агентів, рекламістів і прес-секретарів.

Актриса Деріл Ганна сказала, що перестає зніматися в кіно. Це рішення голлівудської зірки, яку із публічного небуття відродив режисер Квентин Тарантино, не виглядає остаточним. Актриса чекатиме цікавої художньої пропозиції. Поки що вона збирається займатися боротьбою за навколишнє середовище. Деріл Ганна - активістка руху зелених. Вона живе в будинку з сонячними батареями і має автомобіль, що їздить на екологічно чистому паливі. А головне – пишається цим.

Схожі повідомлення з понеділка по п’ятницю виливаються на голови довірливого глядача каналу “Enter-фільм” у програмі “Новини кіно”. Демонстративно не торкаючись політики (лозунг “Enter-фільму” – “0% політики, 100% кіно”), канал не пропонує споживачу своєї послуги зазаделегідь грунтовно підготуватися до просмотру продукції власного виробництва: захопити кілька паперових пакетів, на кшталт тих, що видаються в літаках на випадок необ’єктивного сприйняття організмом умов польоту, випити сто грамів для хоробрості і відключити центри моралі та совісті, щоб безболісно перебути п’ятихвилинку ненависті до культури (скоріше, байдужості, але це чи не гірше). “Новини кіно” хапають глядача голіруч, ще теплого, злегка ошелешеного невластиво підступним кроком, і тягнуть на дно жовтої неперевіреної інформації, зачерпнутої - в гіршому випадку - з грунтовних інтернет-джерел, чи - в кращому – з всесвітньо відомого своєю об’єктивністю, високочолістю і аристократичним смаком великобританського таблоїду “Сан”. Своє негідне поводження з глядачем програма виправдовує іронічними інтонаціями, з якими розповідаються безглузді інформації (щоправда, і цілком порядні – також), апелюванням до ницої поведінки зірок, які створюють з кожного свого кроку привід, щоб засвітитися на екрані (позиція доволі суперечлива – передаючи в телепередачі чергову безглузду байку про зірку, виправдовувати це тим, що зірка створила інформаційний привід лише для своєї промоції на ТВ все одно, що щоденно харчуватися в МакДоналдсі і насміхатися з пузатих американців) і демонстрацією вряди годи протокольних кадрів з прем’єрних показів голівудських фільмів. Власне, саме ці кадри завжди усміхнених і балакаючих на сто голосів одне й те саме акторів (я такий(а) радий(а), що працював(ла) з цим режисером, у цьому фільмі, з цим сценарієм, це шедевр), що йдуть червоною доріжкою до кінотеатру, й виправдовує слова “новини” і “кіно” у назві програми.

Можливо, це квазі-молодіжна форма подачі матеріалу. Але все ж таки – ні. Недостатньо сексу, брутальності, порнозірок, порушень закону, зловживань наркотиками і гидотного, цинічного, несмішного гумору, що його видають за молодіжний сценаристи, які бачать своїм гумористичним ідеалом афроамериканську картину “Не загрожуй Південному централу”.

Хоча, можливо, не все так погано. У неділю на “Ентер-фільмі” виходить програма під кодовою назвою “Кінотиждень”, яка в двадцятці хвилин акумулює більшість з вимовленого за п’ять робочих днів – того, що покраще. Саме вона дозволяє відшукати перли інформації серед мулу голівудської брехні. Власне, українські перли. Дослідження про сучасність українських сценаристів (інтерв’ю з Юрієм Рогозою), розвідка про те, чого це російські артисти знімаються в українських кінопроектах (з думками українських режисерів Леся Саніна і Олександра Шапіро), анкета щодо дублювання іноземних фільмів українською мовою (репліки Романа Мартиненка, керівника відділу кінопрокату “IntWestDistribution”, пересічних громадян), резюме прес-конференції з приводу початку роботи над українським блокбастером про Помаранчеву революцію – все це створює непереборне відчуття буяння кіноіндустрії і загалом життя.

Щоправда, потім починається катастрофа.

Роман Поланськи подав до суду на видання “Веніті Фейр” щодо спростування неправдивої інформації, нібито він спонукав шведську модель до сексу в день похорон дружини Шерон Тейт, вбитої на дев’ятому місяці вагітності бандою Чарльза Мейсона. Поланськи категорично відкинув наклепи журналу – це відбулося значно пізніше, через два тижні.

Актор Крістіан Слейтер звинувачений у сексуальних домаганнях жінкою, яку він начебто вхопив за сідниці на вулиці. Слейтер відмовився визнавати свою провину, вважаючи свої дії цілком нормальними. Рішення суду оголосять у вересні, головне, щоб до цього часу Слейтер не потрапив до іншої кримінальної ситуації.

Режисер Тім Бертон запропонував актору Джонні Деппу зіграти роль жінки – стриптизерки, відомої під псевдонімом Циганка Роуз Лі.(Явна інверсія повідомлення, що Роберт Родрігес запропонував актрисі Сальмі Хайєк зіграти роль чоловіка, яке “Новини кіно” озвучили кілька тижнів тому). Ріденьке відчуття самозаспокоєння від наявності не найкращого, але стовідсотково свого після цього б’ється на друзки.

Кожного дня в зведеній програмі передач “Ентер фільму” виникають мертві зони, які на більшості провідних каналів заповнюються билинними рекламними блоками, а на більшості другорядних – “магазинами на дивані”. Замість двадцятихвилинок ненависті “Ентер фільм” показує кінотрейлери – короткі промоційні ролики, що інтригують глядача новим фільмом і крутяться перед показом повнометражних картин в кінотеатрах. Зазвичай, вони зроблені не надто вишукано, щоб вабити своєю досконалістю чи художнім смаком, але наголошують на провідних сторонах кінопродукту, частіше за все, спецефектною досконалістю. Кінотрейлери створюють емоційний зв’язок між споживачем і продуктом, який виходить на перший план в нинішній сфері масової культури. Вони є інструментом маркетингу.

Однак, “Ентер фільм” пропонує кінотрейлери як самостійний художній продукт, який не потребує реалізації повнометражним фільмом – ані в кінотеатрі, ані з телеекрану (щоправда, останнім часом, їх відбір починає відповідати як українському кінопрокату, так і кінопланам телеканалу). Існує навіть спеціальна програма “Кінотрейлери”, яка своєю абсолютною, примітивною, безапеляційною непретензійністю приємно відрізняється від усього іншого телематеріалу про кінематограф, який можна побачити на екрані.

На даний момент, кінотрейлери – найкращий симулякр кіно на вітчизняному телеекрані. Новини «про кіно» – найгірший. Залишається чекати повернення з відпустки програми “Про Кіно” («1+1»), щоб переконатися в іншому.