Розмовляла Леся Ганжа, для «Детектор медіа»” У криміналістів є гарне спостереження, що найкращі слідчі - колишні злочинці. Вони краще відчувають логіку злочину, психологію людини, яка йде на кримінал… Після розмови з ведучим „5 каналу” Романом Чайкою (програми „5 копійок”, „Новий час”) засвідчую, що найкраще дають інтерв’ю ті, хто трохи не щодня сам бере інтерв’ю в інших. І зовсім не тому, що вони „знають-як-це-робити”, а тому, що їм хочеться говорити. Я б узагалі назвала невисловленість хворобою інтерв’юера, бо коли працюєш у форматі інтерв’ю, у тебе є завдання дати висловитися співрозмовникові. І тому майже не лишається простору, щоб висловити власну точку зору. І це невисловлене набігає, акумулюється, утворюючи згустки думок і влучних спостережень. Після тривалого „сидіння на ефірах” Роман Чайка справляє враження акумулятора. А це, як на мене, якраз і є найкращий стан для того, щоб розмова вийшла цікавою. Судіть самі.

-Яким чином у тобі співіснують Чайка-музикант і Чайка-телеведучий – хто з них головніший?



-Жодної ієрархії – лише гармонія. До речі, ще є Чайка-біохімік. У мене диплом біохіміка. Тато в мене біохімік, мама – біохімік, тітка – мікробіолог. Але у той момент, коли я закінчував університет на початку 90-х, різко обірвалася традиція совкових уявлень про гарне майбутнє − це коли дітей з колиски націлюють на гарну освіту, роботу за фахом, а далі – родина, квартира, у перспективі – дача (якщо без хабарів – то в дуже віддаленій перспективі), тож династія на мені урвалася.

Тема, яку я досліджував у вузі, однозначно вимагала еміграції, бо в нашій науці запанували повні злидні, і всі мої друзі, які вибрали науковий шлях, тепер у Швеції, США, Голландії, Канаді – там, де сильна біохімічна школа. Треба сказати, що біохімією я займався, не знімаючи навушників, – дуже любив музику. А професійно музикою та журналістикою я почав займатися майже одночасно – в 91-му році ми створили групу “Мертвий півень”, реально почали концертувати після першого альбому в 93-му, тоді ж я отримав пропозицію від Ігоря Копестинського – нині громадянина Канади – “зробити не-рагульский радіопроект” і ми зробили «не-рагульське» “Радіо Люкс”. Причому, що цікаво, у Львові “Радіо Люкс” досі лишилося матричним, воно там зовсім інакше, ніж те, яке знають у Києві та інших містах. І якщо скрізь – це попсове відпрацювання російської музики, то в нас це було радіо, що крутило музику, яку слухає світ, а не совок. Тільки одна шоста земної кулі споживає музичне лайно і після цього дискутує про право людей на смак, бо в нас право кожного на несмак не просто забезпечене, а насильницьки гарантоване.

Перша команду, яку я, як виконавчий директор, набирав, робила літературні програми (Місько Барбара і Віктор Неборак), новини (Гливинський, Глібовицький), величезну кількість ток-шоу. А ще була моя авторська програма “Провокаційне інтерв’ю”. Тож те, що я роблю на “5 каналі”, має давню традицію – уже близько 14 років, і всі її елементи я модифікую у своїх програмах весь час. Коротше, з того моменту я співісную в музиці та в журналістиці дуже органічно. Бо журналістика для мене – це теж творчість, як і музика. До речі, як і біохімія… Бо ти весь час шукаєш нове… ...

Розмовляла Леся Ганжа, для «Детектор медіа»”

---

Продовження матеріалу читайте в 7-му номері журналу "Детектор медіа", який незабаром вийде з друку.

З 1 січня 2005 року друкований журнал „Детектор медіа” розповсюджується платно.

Нагадуємо, що передплата на журнал продовжується. Всі передплатники отримають в подарунок нове видання ГО "Детектор медіа" - книжку "Інформаційні війни. Моніторинг теленовин та медіатехнологій під час президентської кампанії-2004 в Україні" та архів сайту "Детектор медіа" на диску. Про умови передплати докладніше можна дізнатися тут.

Також журнал можна придбати на розкладках преси у вестибюлях станцій метрополітену м. Києва та в магазинах:

1. «Наукова Думка», вул. Грушевського 4, м. Київ

2. Книгарня «Сяйво», вул. Червоноармійська 6, м. Київ

Видання здійснюється в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов"язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Publication is supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine/ The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Проекти ГО "Детектор медіа" реалізуються за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) за угодою № F11158-TK-01. Погляди авторів не обов'язково збігаються з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку.

"Telekritika" projekt were made possible through support provided by the United States Agency for International Development, under the terms of Award No. F11158-TK-01. The opinions expressed herein are those of the authors and do not necessarily reflect the views of the United States Agency for International Development.

Реалізації проектів ГО "Детектор медіа" сприяють Тhe National Endowment for Democracy /NED/, Internews Network, Центр Медіареформ

Журнал "Детектор медіа" виходить також за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.