Профспілка проти ТБ „Тихого Болота”
Затхлість „тихого болота” стало не в силу терпіти працівникам „Всесвітньої служби УТР”. «Детектор медіа» вже зверталася до проблем Всесвітньої служби УТР, публікуючи як власні матеріали, так і листи від членів колективу. Нещодавно на УТР створена профспілкова організація, про що й повідомляє автор тексту, який публікуємо нижче, Микола Свінціцький.
«Детектор медіа» знову наголошує на тому, що буде рада надати сторінки нашого видання і керівнику УТР – Василю Юричку, голові Держтелерадіо Івану Чижу. Затхлість „тихого болота” стало не в силу терпіти працівникам „Всесвітньої служби УТР”, тому вони, долаючи супротив керівництва, утворили профспілкову організацію для захисту своїх прав.
„Всесвітня служба УТР” – телекомпанія за віком зовсім молода, але порядки, які завів тут її президент В. Юричко, сягають в сиву давнину феодальних відносин. Скажімо, умовами колективного договору, який тишком-нишком підписали „Пан” президент з своєю вірнопідданою Головою Ради трудового колективу пані Бондаренко, забороняється право співробітників на протест і на страйк. Цим двом особам варто нагадати, що за ці права наші предки успішно боролись в умовах відсталої Росії ще в позаминулому столітті. Однак, у наших керівників проблеми не тільки із знаннями історії.
„Пан” Юричко ось вже кілька десятків років ніяк не може зрозуміти, що його методи роботи з людьми, м’яко кажучи, надто далекі від сучасних управлінських ідей, тому цей горе-керівник вже не раз потрапляв в халепу з колективами, якими він керував. Однак, чого не забереш у вищезгаданого „Пана”, то це вміння випливати сухим з води. Щоразу доля милувала його – як не радіо, то газета, як не інформаційне агентство, то телебачення – головне, щоб місце було теплим - з кабінетом, машиною і можливістю керувати.
Цього разу, осідлавши крісло президента „Всесвітньої служби УТР” з допомогою керівництва сумнозвісної СДПУ(о), він так проникся її ідеями та підтримкою на виборах В. Януковича, що багатьом працівникам телеканалу за їхнє право вільного вибору гикається ще й зараз.
Однак, найголовніше, що хвилює колектив телеканалу: куди ми йдемо? Це останнім часом викликає сум, тривогу, розчарування і невдоволення більшості творчих працівників, бо майже всі вони наймались на роботу з благородною метою - підіймати імідж України в світі, працювати на багатомільйонну діаспору. Йшли творити, не мало не багато, українське discaveri (не дивуйтесь, так чорним по білому, без зайвої скромності, записано в концепції нашого телеканалу), а опинились в ТБ -„тихому болоті”.
Новий час ставить перед ЗМІ нові вимоги. Щоб реалізувати їх потрібні нові знання, нові підходи, нове бачення – якості, які завжди були в дефіциті. Компенсувались вони часто порядністю, людяністю, бажанням досягти поставленої мети. А цього якраз бракує нашому керівництву.
Члени новоствореної профспілки не тішать себе марною надією на чудотворне перевтілення наших „Панів” президента та віце-президентів, тому ми сповнені бажання цивілізованими методами боротися з такою їхньою діяльністю, яка зветься "саботаж".
Читайте також:
УТР: примарне примирення
УТР: серйозно чи по-українському?
"Монолог поющего в чижовнике" або ще раз про УТР
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Свінціцький, головний редактор, „Всесвітня служба УТР”, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ