«ТК» сьогодні надрукувала листа Ганни Герман, в якому та закидала Ользі Герасим’к, співведучій ток-шоу «Іду на Ви» каналу «1+1», участь у, начебто, фальсифікації результатів інтерактивного голосування глядачів, яке елементом цієї програми. Під вечір коментар з приводу цього листа нам надіслала Ольга Герасим’юк, який ми також публікуємо без скорочень та редагування. Якби Анна Герман розуміла, що, поширюючи “детективну” історію про викриття мене як фальсифікатора, вона просто виставляє на сміх себе й, між іншим, людину, радником якої вона представляється... Янукович, по-моєму, зовсім не потребує такого її захисту, навпаки – оця писанина йому тільки шкодить.

Я просто ніяк не могла знати наперед результати телефонного опитування. По-перше, тому, що під час ефіру ніхто не приймає дзвінки по телефону – це вже кам’яний вік телебачення. Дзвінки фіксує оператор зв’язку, якому належать ті номери, що ми їх пропонуємо глядачеві. Нам у студію надходять дані від того оператора на комп’ютер. А ми їх лише видаємо на екран. Тому пишучи про те, як героїчно вона “застукала” когось, хто, нібито, просто зняв і поклав на стіл трубку телефона, куди в цей час не додзвонювалися прихильники Януковича, Анна просто, чесне слово, веселить аудиторію.

Я не впевнена, що Янукович має бути в захваті від цієї примітивної історії про спробу применшити значимість його особи. З ним особисто я розмовляла перед ефіром, пояснила правила прес-клубу, в якому ніхто журналістам не каже, що і як вони мають питати. Він спокійно поставився до мого попередження, що питання можуть бути дуже незручні. Він знав, куди іде, він казав мені, що розуміє, як буде непросто, а все ж вирішив йти на програму, бо, мовляв, вчиться бути публічним політиком. Нормально, коли питання ставляться гострі – це дає можливість гостеві прес-клубу показати свій характер. Отож, образа Герман, знову ж таки, кумедна й шкодить Віктору Януковичу. Не думаю, що з огляду на це, він так уже й потребує порад Анни про те, куди йому краще йти.

Додзвонитися на обидва наші телефонні номери справді не всім вдається, ми також це перевіряли – це пов’язане з технічними можливостями ліній, які виділяються оператором. Але пропорція голосування технічно ніяк не може бути “підкручена”. Тим більше, мною. Тим більше, що в студії проти мене стоїть Слава Піховшек, і на всі мої слова завжди каже свої. Тим більше - те, що Анна назвала “болванкою”, є і в нього. А чому Слава був би зацікавлений в такій маніпуляції, я хотіла би спитати у Герман.( Між іншим, у нас ніколи не називають сценарій словом “болванка”, на нашому сленгу це зветься “риба”, тому всі повідомлення в форумах, де є “болванка”, очевидно, писала Анна. Це я так, для загального розвитку кажу. Втім, додам ще й те, що є дуже мало людей, яким я кажу “ти”, і Анна Герман до них не належить).

Анна справді здивувала мене, коли ввірвалася в рекламній паузі до студії – в принципі, під час прямого ефіру туди ніхто не заходить. Та їй, очевидно, треба було продемонструвати Віктору Януковичу, що вона “на посту” і пильнує ... У описаному нею “діалозі” зі мною я, здається, маю тремтячим голосом запитувати, звідки ж ця відважна захисниця дізналася про мою підступну брехню. Насправді я запитала, де вона вчепила того папірця, яким переможно вимахувала переді мною як доказом “фальсифікації”. Бо взагалі завжди існує тільки три примірники сценарія, більше їх просто не треба – у мене, у співведучого і у режисера в апаратній, звідки ведеться ефір. Тому я й здивувалася – хто ті міфічні співробітники, що дали Анні її “оригінал болванки” і де вони його взяли, як не з чиєїсь із нас кишені? Це було елементарно неприємно. І хто їй був “шепнув” на виході зі студії, що я “брешу”, коли нашу розмову в студії під час реклами чули тільки присутні в студії? І взагалі – навколо чого всі ці пустопорожні розмови? Герман ображає моїх колег, і я не впевнена, що її просив про це Янукович.

Якщо цікаво ( а я думаю, що читачі “ТК» і так це знають, бо вони журналісти), то я додам для інформації, що, як правило, під час ефіру у нас у руках є приблизний текст, який готується колективно – редакторами і нами, ведучими. Він завжди приблизний, бо в живому ефірі все відбувається потім інакше – ми ніколи точно не знаємо, як поведуться учасники програми, і що питатимуть журналісти. Кожен із ведучих вписує собі в сценарій свої запитання, які сам хоче поставити під час ефіру, якщо це буде доречно. Мало того, ми перед ефіром обговорюємо з В’ячеславом свої позиції і думки, і завжди готові заперечити одне одному. Відповідно, слова, які Анна процитувала, ніхто в ефірі не казав, бо якраз у тому місці я говорила зовсім інше – і вона, безцеремонно ( а не так героїчно, як пише сама про себе в листі до “ТК”) залізши в мою ефірну папку, й сама бачила, що в моїх паперах був текст, написаний моєю рукою. Коли б вона підійшла до Слави, - можливо, побачила б щось, що для себе вписав туди він.

Втім, я думаю, що всі ці пояснення Анні й не потрібні. Вона вирішила трохи побути ньюсмейкером. І на здоров’я. Хотілося б, правда, щоб прихильникам Януковича розповідали не казки про те, як ображають їхнього кумира – бо які б вони не були жалісливі, а втримати симпатії їхні можна все ж лише за умови детальнішого й зрозумілішого пояснення, як опозиція буде дбати про них, що запропонує людям такого, щоб ці ідеї були їм близькі і, головне, потрібні.

Не знаю, чи це Анна порадила, чи все ж Віктор Янукович ухвалює рішення сам, але він правильно прийшов у прес-клуб - знаючи, що люблять його дуже далеко не всі, і був готовий до бою, який завжди веде дуже по-своєму, але це вже зовсім інша історія.

Читайте також:

"Ця програма нагадувала трагікомедію"