Квитки на Євробачення: були! є? і будуть...
На події „Євробачення-2005” не реалізовано 40. 000 квитків.
Є над чим задуматися! Задумується Олександр Зирін...
На події „Євробачення-2005” не реалізовано 40.000 квитків.
Є над чим задуматися! Задумується Олександр Зирін...
Формальність: „Євробачення” відбувається. Ура! Читайте пресу...
Тепер до реалій. За останні дні в усіх касах, які завалені бланками старанно захищених квитків на події пісенного конкурсу, продано за живі гроші близько 10 (прописом десяти) штук... (стоп - треба коректніше, бо перекладуть російською як „тисяч”, і що я робитиму?) екземплярів або примірників квитків.
Але навіть не це можна розглядати як інформаційний привід для написання даного матеріалу – ми ж аналізуємо телевізійні події! Вразило інше – поява в інформаційних програмах Національної телекомпанії сюжету про те, як... Національна телекомпанія фактично провалила продаж квитків на події „Євробачення”. Я пов’язую це зовсім не з підписанням редакційної угоди і вже задіяними журналістськими стандартами – просто в приміщеннях Національної телекомпанії України виникла весела й радісна атмосфера. Атмосфера, яку характеризує класична відповідь співробітників прес-центру „Євробачення”: „Не знаю!”. Вони - співробітники інформаційної редакції НТКУ - таки дійсно НЕ ЗНАЮТЬ, що коїться на „Євробаченні”. Тому самі й ставлять найбільш ейфоричні й зацікавлені питання на прес-конференціях Президенту НТКУ – їм теж хочеться хоч про щось довідатися. Цього разу – а як там із квитками? Причому не за місяць до початку, а фактично за декілька годин. Їм просто важко знайти в кабінетах і коридорах власної телекомпанії відповідальних осіб, які можуть точно й коректно відповісти на запитання чи взяти до рук і зняти для показу на екранах документи й почитати про це більш детально. Повірте – важко! А я, вже старий і не тестований, дещо таки покопав...
Колись у Києві задумали провести потужну комерційну подію – концерт-фестиваль всесвітньо знаного рок-колективу. У столицю нашої держави поприїжджали „крутые перцы” із досить рідкісними (як на той час) мобілами, від них за версту несло дорогими чоловічими парфумами й коньяком (передаю думки жінок!), візитівки, папочки, листи, конверти і т.ін. були зроблені на найдорожчому папері, їх знімали дуже комерційні телеканали і т.д. – одне слово, приїхали вчити нас робити шоу-бізнес. Подивився на те все наш український народ і... організував проведення шарового рок-концерту українських команд на Майдані Незалежності початок якого „раптово” співпав із початком платного (та ще й якого платного!) концерту на стадіоні. Такої „удачі” всесвітньо відомий рок-гурт, напевне, не зазнавав за всю історію своїх світових турне. „Крутые перцы” якось і кудись швиденько зникли. Вам це, шановні читачі, нічого не нагадує? Поясню: платні (та ще й які платні – до 700 гривень за місце) РЕПЕТИЦІЇ „Євробачення” відбувалися в один час і в один день із шаровими подіями на Майдані Незалежності. Не треба довго роздумувати над тим, що сталося далі. Комерційні телеконкуренти теж усе прорахували й перед початком платного концерту, кошти від якого мали б надійти на рахунки НТКУ провели включення з Майдану Незалежності із прямим закликом відвідати площу на шару, побачити і салют, і лазерне шоу, і те, і інше – конкуренція зла сила! До них жодних претензій – подія „в рамках” „Євробачення”! Практично порожній велетенський зал Палацу спорту 19 травня на репетиції півфіналу фактично не є приводом для аналізу, знаючи завдання, які ставила перед собою група ентузіастів, котрі освоюють бюджетні кошти „Євробачення”. Але я знаю інше й головне – цей концерт ВСІ телекомпанії світу ЗАПИСУЮТЬ. Тобто – у ВСІХ буржуазних відеоархівах залишається ПРАКТИЧНО ПОРОЖНІЙ зал київського Палацу спорту. Роблять це телекомпанії не задля аналізу кризового менеджменту в Україні, а для убезпечення від технічних проблем (у супутникову апаратуру може птах врізатися, для прикладу!). У разі зникнення „картинки” в ефір піде синхронізований відеозапис. Розумієте, ЯКИЙ відеозапис?
Але повернімося до квиткових реалій. Події навколо квитків розвивалися за вже усталеним сценарієм – освоїти виділені бюджетом кошти потрібно було високоефективно. І єдиним способом – згідно із чинним законодавством, на конкурсній (тендерній) основі. Цього разу було вибрано процедуру „запиту цінових пропозицій”. Тобто НТКУ надсилала претендентам пропозиції запропонувати суму, за яку вони згодяться здійснити „послуги з реалізації квитків на пісенний конкурс „Євробачення-2005”. Фірм, які займаються реальними послугами по високоефективному продажу квитків у Києві аж цілих 3, ну, добре – 4. Для прикладу: Дирекція театрально-концертних та спортивно-видовищних кас - шістдесят років професійної роботи, серйозна мережа квиткових кас у найбільш зручних точках Києва, високопрофесійні співробітники і т.д. і т.п. Є в них і комерційні конкуренти, щоправда дрібніші, але є! Ті, хто працюють у цьому бізнесі, знають: для продажу 57.000 квитків за фактично 30 днів навіть у Києві й навіть на суперподію потрібно докласти надзусиль. Що робить нормальний професіонал, ЗАЦІКАВЛЕНИЙ у отриманні вагомого результату в такій патовій ситуації не тільки для його фірми а й для країни? Найлогічніше – збирає за одним столом УСІХ, хто може допомогти. Вони радяться й приймають зважене рішення щодо способів виконання поставлених завдань. Професіонали спокійно розповідають „групі ентузіастів”, що потрібно зробити для масового продажу квитків і в рекламі, і в супутніх заходах. Обговорюється й реальна ціна, за якою можна розповсюдити квитки на ті чи інші події „Євробачення”! Професіонали одразу б розповіли, що продавати квитки на РЕПЕТИЦІЮ в Україні будуть вперше за всю історію, і що говорити про таке, а тим більше, рекламувати – марна справа. Рекламні вектори й конкретні рекламні засоби мали б бути зовсім іншими. Але рекламні пропозиції в ефірі УТ-1 щодо продажу квитків на ТЕЛЕВІЗІЙНІ КОНЦЕРТИ зактивувалися лише за декілька днів до початку першого такого концерту. Саме тоді, коли вималювалися масштаби КАТАСТРОФИ – 40.000 (прописом – сорок тисяч!) непроданих квитків. Це не рекорд – очевидно, рекорд було встановлено на вже зазначеному вище рок-концерті. Підказали б професійні реалізатори і очевидний комерційний ляп із дублюванням концертів та багато іншого. Але ви здогадалися – яка там зустріч! І чого б це раптом? Через короткий час стало зрозуміло, що йде потужне лобіювання однієї з фірм, яка, очевидно, вже вирішила кому подавати „цінову пропозицією”. Проаналізувавши рівень професіоналізму співробітників, які проводили дану роботу на УТ, побачивши заявлену ціну на квитки, ВСІ інші серйозні суб’єкти відмовилися брати участь у тендері на послуги з продажу квитків. Як було повідомлено – тендер виграла така собі фірма „Ольвія”.
У КОГО? Після „виграшу” фірма „Ольвія”, яка, мабуть, пообіцяла НТКУ купи відірваних корінців від проданих квитків, а також гарантувала (цитую: „...кваліфікаційні умови запрошення для участі в процедурі”) і власну комп’ютерну систему обліку, і власну робочу систему продажу квитків через Інтернет, і власний англомовний персонал кас, і доставку по Києву та за його межі... УКЛАЛА УГОДУ на реалізацію квитків на „Євробачення” з Дирекцією театрально-концертних кас... Як то кажуть – без коментарів. Я вже практично знаю, що скажуть адвокати фірми „Ольвія” зранку 22 травня: ми отримали бюджетні гроші за ПРОЦЕС організації послуги з РЕАЛІЗАЦІЇ квитків, а не ефективний результат - їх реальний продаж! Ми їх реалізовували, а вони, кляті, не реалізувалися - і через Інтернет не реалізовувалися, і через каси не реалізовувалися, і через доставку не реалізовувалися і т.д. і т.п. Одне слово – народ у нас не той і не того!
За вікном іде дощ – шарові концерти на Майдані продовжуються, але з’явився хоч якийсь шанс, що народ піде до Палацу спорту. До того ж, УТ-1 повідомило країну, що спекулянти шоковані й продають квитки номіналом 400 гривень по 200.
Я знаю, хто відповідає за розповсюдження квитків в НТКУ і за високоефективне проведення відповідних „торгів”, я навіть знаю прізвища й робочі телефони різних голів тендерних комітетів НТКУ . У мене записані практично всі номери мобільних телефонів, які офіційно надані прес-центром „Євробачення-2005” у зв’язку із моїми запитаннями. Світові стандарти журналістики вимагають, щоб я оприлюднив і інші точки зору.
Оприлюднюю (дослівно): -„Абонент знаходиться на техобслуговуванні” (чоловічим голосом);
-„На даний момент абонент не може прийняти ваш дзвінок” (різні жіночі голоси);
-дрррррррррррррр (голосом факсу).
Чомусь я здогадуюсь, коли саме розпочалося техобслуговування, і чому саме цей абонент не може прийняти мій дзвінок. А ви?
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
незалежний телевізійний оглядач
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ