Точніше, лунав монолог Кличка і позакадровий коментар ведучого, який, судячи з відзнятого матеріалу, з Володимиром таки мав розмову. Зрозуміло, що, почувши отой „переклад із грецької” слов’янського імені, більшість аудиторії геть втратила довіру до інформації, яку їй прагнули донести.

Власне, намаганням „продемонструвати власну розумність”, загнавши матеріал в заздалегідь встановлену самим же журналістом схему, грішить не лише канал „Ера” – він, можливо, навіть менше за інших. Ідеться про те, що у випадку, який розглядаємо, журналіст підводив телеглядачів до власного висновку щодо „володаря миру”: „Ми сподіваємося, що Володимир поверне собі титул чемпіона. За якою версією, то вже не принципово”. Особисто я сумніваюся, що в живій розмові Володимир Кличко погодився б із отим „не принципово”, яке пролунало в коментарях. Думається, це все-таки принципово й для Володимира, й для всіх, хто добре розуміється в спортивних нюансах чи хоча б у смаках чернігівського пива.

Здається, що журналіст, як той студент-зоолог зі старого анекдоту, вивчив лише запитання про бліх, отож і викручувався, як міг. Чому б тоді, даруйте, не перекласти ім’я „Віталій”, тим паче, що йшлося про перший бій, який Володимир змушений був провести без брата. Адже в перекладі „Віталій” – це такий собі „живчик” (читай рекламу безалкогольного напою „Оболонь”). А „віталізм” – узагалі філософське вчення, згідно з яким в організмі міститься особлива НАДПРИРОДНА сила („життєва сила”, „ентелехія”), що СПРЯМОВУЄ й регулює всі біологічні процеси в них. Гадаю, п’ятірка „ведучому-лінгвістові” була б забезпечена. Звісно, якби послався він на латину, а не суахілі чи санскрит. Та й матеріал мав би вигляд (це не те саме, що „був би”) глибшого.

Власне, монолог Кличка був бездоганним. А от журналістові розмову не вдалося вибудувати як це й належало б інтерв’юерові, не зміг він повести за собою співрозмовника. Отож і стовідсотково зацікавити глядачів. Ведучий просто проігнорував зауваження Кличка, який радів з того, що він є боксером – не футболістом, інакше, повідомив, не мав би стільки часу, щоб займатися речами поза професійним спортом. Гадаю, „профі” такої нагоди дізнатися більше про улюбленця українського народу не прогавив би.

Сьогодні на телеканалі „Ера” ведучий також не уникнув „лінгвістичних розвідок”. Цього разу вони стосувалися прізвищ, обігрувати які (це вам кожний першокурсник інституту журналістики скаже) є не лише виявом нетактовності, а й підставою для судового позову. Інша річ, чи білоруські хокеїсти образяться на добірку новин, яку вони навряд чи бачили. Йшлося про дискваліфікацію за вживання допінгу гравців „Хімволокна”. Щодо Побєдоносцева пройшлися, мовляв, перемоги тепер йому не нести, а про Філіна згадали в контексті того, що він „долітався”. Особливо різонула вухо фраза: „На те воно й „Хімволокно, щоб щось там хімічити”.

Інколи здається, що телеведучі не вбачають різниці між бесідою з приятелем і мовленням на камеру. Попри те, що останнє розраховується на мільйони, серед яких різні люди мають неоднакові смаки, інтелектуальний багаж та життєвий досвід.