З Нацрадою по-Гегелівськи?

28 Квітня 2005
1185

З Нацрадою по-Гегелівськи?

1185
Щодо тимчасового розміщення Нацради в Інституті філософії 25 квітня «ТК» опублікувала статтю Сергія Грабовського «Нацрадою по Геґелях?». В ній гостро критикувалося рішення Кабміну щодо тимчасового розміщення Нацради з питань ТБ та РМ у приміщенні Інституту філософії. Наступного дня ми опублікували з цього приводу небагатослівний коментар члена Нацради Ігоря Куруса. А сьогодні ми отримали і коментар голови Нацради Віталія Шевченка, який публікуємо повністю.
З Нацрадою по-Гегелівськи?
Перепрошую у читачів “Детектор медіа”, що два дні не заглядав на сайт і не знав про запрошення висловитися з приводу рішення Кабміну про тимчасове розміщення Національної ради з телерадіомовлення у приміщенні Інституту філософії НАНУ по вул. Трьохсвятительській, 4 (стаття “Нацрадою по Гегелю” за 25 квітня 2005 р.).

Можу назвати з цього приводу кілька фактів, яких, певне, буде задосить для оцінки ситуації, в якій опинилася Нацрада. І задосить для висновків, чи заслуговує Нацрада на критику з боку шанувальників вітчизняної філософської науки.

Перше. За десять з лишком років свого існування Нацрада, як остаточно встановлено, сім разів переїздила в столиці з місця на місце, аж доки не втратила всі до останнього квадратні метри своїх робочих приміщень.

Друге. Розпорядження про переселення Нацради в приміщення Інституту філософії по вул. Трьохсвятительській, 4 Кабінет міністрів прийняв 20 квітня (середа). Це розпорядження, по суті, нічим не відрізнялося від тих, згідно з якими в минулі роки Нацрада блудила по Києву. І розпорядження ті ніким не оскаржено.

Третє. Того ж дня, 20 квітня, адміністрація Інституту філософії запевнила представників Нацради, що надасть можливість вселитися, як тільки отримає на руки рішення Кабміну.

Четверте. Вранці 21 квітня (четвер), ознайомившись з розпорядженням, Інститут філософії передумав і вирішив, що можна заселятися лише після того, як Національна академія наук підпише з Нацрадою угоду про оренду.

П’яте. Протягом всієї п’ятниці, 22 квітня, Нацрада ходила, телефонувала, розсилала листи й телеграми про те, що готова попідписувати угоди про оренду на будь-яких визначених нормативними документами умовах, укласти які уряд зобов’язував НАНУ. НАНУ думала...

Шосте. У понеділок, 25 квітня, НАНУ продовжувала думати. Лише під вечір було повідомлено про готовність підписати угоду і запевнено Нацраду, що вже вранці наступного дня можна переїжджати.

Сьоме. Вранці наступного дня, 26 квітня, Інститут філософії три години інтригував Нацраду запевненнями, що переїжджати можна, аж доки – вже після обіду – не надіслав листа про те, що переїджати не можна.

Оце, власне, і вся історія биття Нацради по Гегелю, яку ми змушені була сприйняти по-філософськи стійко, підраховуючи чималі збитки від тижневої тягучки наукових мужів.

Лишається додати, що:

а) не Нацрада підбирали собі приміщення Інституту філософії;

б) Нацраду влаштовувало будь-яке приміщення, аби лише можна було розпочати роботу в критичній ситуації;

в) переселення Нацради – лише тимчасове! – в будинок по Трьохсвятительській, 4 не могло бути пов’язане із зменшенням робочих площ науковців Інституту філософії навіть на один квадратний метр, оскільки ці приміщення... здавалися в оренду недержавній структурі;

г) на противагу недержавній структурі, якій філософи надавали свої площі в оренду, Нацрада як державна структура продовжує лишатися на вулиці, незважаючи навіть на значні поступки науковим мужам (співчуваючи їм, погоджувалася зайняти не 650 квадратних метрів, як визначено урядовим розпорядженням, а майже вдвічі менше);

д) до значних заслуг науковців Інституту філософії в публічній полеміці з урядом віднесено їх участь у Помаранчевій революції. Дивно в такому разі, що, донедавна здаючи в оренду свої площі недержавній структурі, тепер філософам не сподобалося сусідство з установою, покликаною негайно виправляти зловживаннями в інформаційній сфері “допомаранчевого” періоду.

А на засіданні Кабміну, де приймалося рішення про тимчасовий прихисток Нацради, говорилося про гігантські площі приміщень у Києві, що належать Національній академії наук України. І про так само гігантські площі Національної академії наук, які здавалися і здаються в оренду будь-кому й на будь-яких умовах, незалежно від участі в Помаранчевій чи будь-яких інших революціях...
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення,
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1185
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду