Перша зустріч відбулася позаминулої п’ятниці. Менеджери були запрошені на розмову, від якої вони не могли відмовитися. Як розповідали учасники цієї зустрічі, про політику нової влади йшлося за чаркою недешевого коньяку. І атмосфера загалом була би не поганою, коли б не той самий кабінет і не розуміння того, що у відносинах влади з пресою, саме тої влади, яка прагне на пресу не лише впливати публічними методами, а й контролювати не публічними, все зазвичай розпочинається із задушевних розмов за коньяком... Такі посиденьки з пресою, як повідомляли ЗМІ, проводять вже декілька можновладців. Серед них міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, віце-прем’єр-міністр з питань адміністративної реформи Роман Безсмертний, а ось тепер і Маркіян Лубківський.

Нагадаємо, що шеф Лубківського, державний секретар Олександр Зінченко, зробив минулого тижня визначальну для політичного та інформаційного простору країни заяву: він вважає, що створення суспільного телебачення є передчасним. Мовляв, через рік з гаком у українців буде супутникове мовлення, і хай собі дивляться хоч Дискавері, хоч Євроньюз… На цьому ж тижні в інтерв’ю українській службі ВВС Олександр Олексійович, відреагувавши, вочевидь, на критику «аргументу» про Дискавері, яка пролунала від журналістів в тому числі і на сторінках «ТК» (хіба замінять розповіді про вільних та приручених тварин збалансовану та широку інформацію про події в рідній країні?), поповнив свої «аргументи» іншим меседжем: мовляв, він виступає проти "немодельованого створення суспільного телебачення".

"Якщо ми починаємо створювати суспільне телебачення, не розуміючи канонів, за якими воно повинно бути створене, це ми прийдемо в глухий кут, ми обов'язково відхилимося від уявлень... Це буде, знову-таки, закрите акціонерне товариство на кількох осіб, на кілька десятків осіб, які будуть уявляти собі інші норми керівництва цим каналом чи засобом зв'язку", - зазначив він.

Чому своє власне (можливо) незнання канонів, за якими має бути створене в Україні суспільне мовлення, та уявлення про систему СП у якості компанії «Рога та Копита» Олександр Зінченко переносить на все українське політичне, громадське та журналістське середовище – незрозуміло. Як незрозуміло й те, чому такий високий можновладець не знає, що у зобов’язаннях ТРК «ЕРИ», яка мовить зараз в ефірі Першого національного, і на яку Олександр Олексійович посилається у якості прикладу «зайнятості» частоти НТКУ іншими мовниками, є пункт про припинення діяльності саме тоді, коли на УТ-1 з’явиться суспільне мовлення – замість державного!.

Чи, можливо, справа, все ж таки, не у необізнаності О.Зінченка, а у інших, насправді більш поважних, причинах: наприклад, наближення парламентської кампанії-2006, в яку влада хоче вступити з «ручним» каналом, а не таким, що відстоює професійні стандарти у підходах до інформації? (Про те, що і журналістам ще слід вчитися професійності – не плутаючи « свободу чернухи» зі «свободою слова» - «ТК» вже неодноразово писала). Чи, можливо, у О.Зінченка є власний інтерес до того, аби Перший національний на став реально конкурентно-здатним телеканалом?.. Та як би там не було, таким чином від Секретаріату Президента у питанні свободи медіа вже пролунав негативний для журналістів та суспільства дзвіночок: влада, хоч і нова, але старі методи роботи з пресою їй зручніші? Як підтвердив екс-шеф-редактор новин 5 каналу Андрій Шевченко, що вже по факту є й першим віце-президентом Національної телекомпанії України, зустрічі у кабінеті Лубківського дійсно відбуваються. І він їх поки що називає «нестандартним форматом роботи з пресою».

«Наші люди будуть ходити туди, коли у цьому будуть бачити необхідність, - сказав він. - Ми готові слухати всі поради, всі побажання до того моменту, поки люди розуміють, що останнє рішення буде ухвалене редакцією. Це та річ, яка для нас не є предметом торгів чи компромісів». Андрій Шевченко вважає, що «тут все залежить від того, які правила гри»: «Якщо правила гри передбачають, що влада ділиться інформацією, то це дуже ефективно і зручно. Із спілкуванням, скажімо з Юрієм Луценком, я виносив ті речі, які кріпко допомагали у роботі на 5 каналі. Але якщо влада на це почне дивитися як на спробу тиснути, обмежувати і маніпулювати, я думаю, що це дорога в нікуди. Зараз часи змінилися і я не думаю, що журналісти дозволять зробити те, що витворялося раніше».

А ось Тарас Стецьків, президент НТКУ, розповів, що вони з Маркіяном Лубківським домовилися про певний формат цієї «нестандартної» роботи влади із пресою. І директор «Новин» НТКУ ходитиме на них не коли у цьому буде необхідність, а щотижня.

«Я вважаю нормальним, коли Адміністрація Президента (нагадаємо, що зараз це є Секретаріат Президента, не схоже, так? – прим. «Детектор медіа») веде діалог з шеф-редакторами новин усіх без винятку телеканалів. І ми домовилися, що цей діалог буде плідним лише у випадку, коли представник буде інформувати, я підкреслюю - інформувати, шеф-редакторів новин про активності влади. Не наказувати, не темники розсилати, а інформувати, якими будуть активності влади на наступний тиждень. І крапка на тому. А вже як телеканали будуть висвітлювати ці активності, в яких об’ємах, в яких ракурсах – це вже справа телеканалів. Мені відомо, що перша зустріч саме в такому ключі і пройшла. Домовилися, що це буде щотижня».

Втім, так і залишається не зрозумілим, чому влада замість того, аби, наприклад, ЩОТИЖНЯ проводити ПУБЛІЧНІ брифінги, як це робиться у всьому світі, переймає найгірший досвід КУЛУАРНИХ зустрічей? Чи не тому, що на брифінгах справді можна тільки інформувати, а на «планерках» у Секретаріаті – ще й деінде побалакати про інтерпретацію подій у висвітленні телеканалами?

Між іншим, у свій час головний розпорядник «темників» Сергій Васильєв також казав, що влада не «темники» розсилає, а прес-релізи. Відповідаючи на запитання, чи нова влада буде розсилати «прес-релізи», Тарас Стецьків зауважив, що «влада мусить випускати прес-релізи». «Але я не можу вказати телеканалу, в якій мірі його випускати в ефір, - зауважив він. - Питання інформування і питання наказування – це дві різні проблеми».

В той же час, Тарас Стецьків розповів, що НТКУ вже отримало декілька серйозних зауважень від Секретаріату Президента, за його словами, до «якості новин». Він каже, що претензії були «обґрунтованими». Але ж хіба це питання влади - роздавати рекомендації щодо якості новин?

Незрозуміло також, чому топ-менеджери ЗМІ погоджуються на ці зустрічі у Секретаріаті? Напевне розуміючи, що влада ж розраховує на відповідну віддачу від них. Бо знову, як було і при Кучмі, кожному з них є чого боятися нову владу, яка говорить про прозорість медіа власності? Але чи не краще, все ж таки, погодитись на прозоре та публічне наведення порядку у питаннях власності у телепросторі, лобіюючи головне: після завершення процедури – хай навіть з деякими втратами для когось – зафіксувати раз і назажди статус-кво, саме з нього будуючи подальші стосунки? Чи практика «домовлять» з владою – через видачу їй важелів для шантажу – так нікого нічого за минулі роки і не навчила? «Давайте почекаємо, - каже Тарас Стецьків. - Чому ви запитуєте мене, за що я не відповідаю. Я ненормально поставився, коли влада викликала би тільки мого шеф-редактора. А коли влада публічно заявила, що хотіла би зустрітися із усіма шеф-редакторами новин телеканалів з метою взаємного інформування…». Як прикро. Певно, автор цього тексту, та і вся редакція «ТК», таки пропустили публічне прохання Секретаріату про взаємне інформування… До речі, кореспонденту нашого профільного видання було б цікаво зробити з цих зустрічей у Секретаріаті репортаж. Пане Лубківський, не заперечуватиме? Вважайте ці слова офіційним зверненням «ТК» на акредитацію – з метою донесення до більших кіл громадськості інформації про погляд нової влади на взаємини зі ЗМІ.