Як спекотний пустельний вітер у порожнечі пірамід справжніх… Але телечутки сприймаються тепер, в умовах нової демократії (коли народ пасуть розпряженим), як особиста й велика образа.

Вчора, 14 квітня, наше телебачення (перш за все, - ICTV, «1+1», ІНТЕР) у вечірніх випусках новин займалося спростуванням власноруч створених чуток про негайну й неминучу відставку пані прем’єр-міністра. Ланцюг цього створення виглядає приблизно так: анонімний нардеп – російська «Независимая газета» - лідер житомирського відділку партії «Батьківщина» (партійна приналежність завжди дозволяє брехати впевненіше) – всі провідні телеканали. Вінчають піраміду чуток із цього приводу особисто Президент та, власне, сама пані прем’єр, яка, виявляється, «буде працювати й жити ще дуже довго». Вони ж і розвінчують її, цю піраміду. Добре, якби політики самі собі створювали чутки, люб’язно передавали їх до мас-медіа, а потім самі ж це в тих мас-медіа й читали та слухали. Але ж, на щастя, й простий люд іще дивиться новини, читає подекуди газети. Тому такі піраміди падають і на нього. Це боляче ображає простих людей. Як громадян і як телеглядачів.

Треба, гадаю, оголосити тимчасовий мораторій на появу «негуманітарних» урядовців на телеекранах. Хоча б на період «весняно-польових робіт», як, згідно розпорядження Президента, заборонено їм закордонні візити. Ніякої користі, крім пліток та чуток, ці появи телеглядачевіне приносять. Міністра транспорту та зв’язку, скажімо, телебачення ні разу не показувало де-небудь на залізничному вокзалі, скажімо, Крижополя чи Вапнярки, або на віддаленому, у Карпатах, поштовому відділенні. Натомість він постійний, чи не щоденний учасник всіх політичних «телерозбірок», які прямого стосунку до його теперішніх обов’язків не мають. Як, наприклад, 13 квітня – в «Подвійному доказі» на каналі «1+1». Те ж стосується і «новітньої телезірки» - міністра внутрішніх справ, та майже всіх інших. Коли ж їм займатися безпосередньою роботою? Та й чи займаються вони нею? Вчорашні інтерв’ю та розмови у прямому ефірі породжують на ранок в народі чутки, тому завтра знову треба з'являтися на телеекрані й спростувати вчорашнє. І так щоднини…

Вік костюму проста людина дуже просто може з'ясувати за розміром кишені для «мобілки». А відрізнити чутки від правди для простого громадянина поки що важко. Могли б допомогти тележурналісти. Та де там…

На телебаченні правда поки що десь посередині між істиною та творчим припущенням. Причому ближче до останнього…