Втім, на дебютній презентації вся відкритість звелася до повідомлення про цифри отриманих та витрачених бюджетних коштів – що, звісно, теж можна вважати певним поступом вперед.

Іван Чиж повідомив, зокрема, про те, що протягом минулого року комітетом реалізовувалося 14 бюджетних програм на загальну суму майже 208 мільйонів гривень. На жаль, керівник телерадіовідомства обмежився лише сухим переліком цифр видатків, хоч, у принципі, ніхто з журналістів давно не має сумнівів щодо вміння вітчизняних чиновників «освоювати» кошти платників податків. Тим часом, всі учасники прес-конференції – а серед них були президенти національних теле- і радіокомпанії, керівники ДТРК «Всесвітня служба УТР» та агенції «Укрінформ» та керівник Київської ДРТРК – нарікали, в першу чергу, саме на брак коштів. І треба сказати, небезпідставно.

Наприклад, кошти, якими оперує Національна телекомпанія України, навряд чи можна порівняти з можливостями комерційних каналів – як сказав президент НТКУ Тарас Стецьків, минулого року бюджетне фінансування склало близько 43 мільйонів плюс приблизно стільки ж – кошти так званого спецфонду, зароблені компанією, передусім, за рахунок президентських перегонів, на які у цьому році розраховувати не доводиться. Водночасчас, у Національної телекомпанії є борги перед Європейською мовною спілкою, які становлять 2,3 млн. грн.

Стецьків також повідомив про великі борги НТКУ перед концерном РРТ. Щоб у поточному році виконати державне замовлення на рівні минулого року, потрібно більше ніж 24 млн. грн., а з бюджету виділено лише 11 млн. грн. Президент НТКУ сказав, що у зв’язку із значною заборгованістю перед концерном РРТ, виходячи з наявних можливостей необхідно або вдвічі скоротити час показу програм, або використати весь ліміт до червня, а в липні взагалі вимкнути УТ-1.

Здається, все менше шансів залишається для того, щоб саме НТКУ стала базою для створення Суспільного мовлення. Принаймні, з уст Тарас Стецьківа не вперше і досить чітко прозвучала теза про необхідність перетворення компанії на державне підприємство, що має розширити можливості для заробляння грошей.

Що стосується представників інших державних інформструктур, то і їхні керівники, і пан Чиж наполягали на особливій значущості таких проектів, як Всесвітня служба «Українське телебачення та радіо» і Національне інформагентство «Укрінформ». Така активність, очевидно, пов’язана з недавніми заявами віце-прем’єра Миколи Томенка про наміри уряду ініціювати значне скорочення фінансування засобів масової інформації з місцевих і державного бюджетів. Зокрема, той же «Укрінформ» уряд планує трансформувати в маленьке інформагентство, яке займалося б тільки зв’язками з державними органами.

Втім, навіть мізерність бюджетних коштів не знімає з порядку денного питання про ефективність їх використання. На жаль, з усіх учасників презентації звіту на якості того продукту, який пропонують глядачам і слухачам за їхні гроші державні інформструктури, побіжно зупинився лише президент Національної радіокомпанії Віктор Набруско – мабуть, через те, що його компанія може похвалитися пристойними рейтингами. Хоча і думка з цього приводу його колег, компанії яких мають проблеми і з контентом, і з рейтингами, мабуть, була би цікавою і для журналістів, і для громадськості.