Олександр Зирін, незалежний телевізійний оглядач, для „Детектор медіа” Відеоролики, які будуть представляти світові „оновлену Україну” на конкурсі Євробачення, зроблено у стилістиці і з використанням кадрів рекламної кампанії Януковича.

Невгамовний автор „ТК” Олександр Зирін продовжує власні розслідування ситуації навколо Євро бачення-2005. Досить оригінальна манера викладу, на наш погляд, не перекреслює серйозних запитань, відповіді на які нам би хотілося почути від відповідальних осіб. Сподіваємося, вони заспокоять громадськість мудрими рішеннями. Ну а „ТК” – продовжує тримати руку на пульсі Євробачення.

Частина перша. Рекламно забарвлена.

Спонсори завжди намагаються вразити. От і на черговій пресовій конференції, яку проводили з нагоди візиту до України голів усіх делегацій на пісенний конкурс Євробачення, українські фірми-партнери НТКУ відпрацювали на повну. Для журналістів започатковано окремі конкурси „Міжнародна папороть”, „Музична папороть” та „Меценатська папороть” та обіцяна особлива нагорода „Золота папороть” і цінні призи (надсучасні ноутбуки та інші дрібниці).Журналісти сковтнули слину. Для переконання тих, хто ще сумнівається, спонсори вручили презенти – мене цей презент зацікавив розміщенням на ньому логотипу Євробачення.

Інший спонсор вразив досить довгенькою трембітою, в яку затрембітав практично справжній гуцул. Цей інструмент вирушить в Австрію, країну, учасник якої першим вийде на сцену у Києві. Інструмент передали виконавчому директору Євробачення Сванте Стокселіусу – європеєць явно хотів дунути, але гігієна взяла верх і він поклав трембіту поруч. „Цікаво, як він перевезе її через нашу митницю?” – тихенько зітхнув за сусіднім столиком, очевидно, знавець. Журналісти схвально сміялися та плескали в долоні. На цьому рекламну паузу закінчу. Інші подробиці – на сторінках друкованих видань.

Частина друга. Сенсаційна.

На кожній пресовій конференції завжди є родзинки. Інша справа, що колеги-журналісти, як правило, приїжджають „взяти новини”. Між тим, той, хто відслідковує події навколо проведення пісенного конкурсу в Києві системно, просто був зобов’язаний помітити головне.

Перше. Дрібненьке. Виявляється, уже не говорять про „кризовий менеджмент”. Президент НТКУ Тарас Стецьків, виявляється, зрозумів, що робота над конкурсом триває спокійно і зрозуміло – основні угоди укладені, коштів вистачить і взагалі „ситуація є такою, що ми її повністю контролюємо”. Цікава метаморфоза всього днів за 10. Очевидно, таки читають мої статті! Приємно. Правда, раптом з’явився на сторінках друкованих ЗМІ метафоричний „вивід зі штопора” НТКУ. Тут мені, як справжньому любителю авіації, є що додати. НТКУ в телевізійному світі, і не тільки за масштабами України, – це важкий цивільний літак типу „Мрія”. Штопор – це фігура вищого пілотажу, характерна для легких спортивних літачків або військових машин. Президенту НТКУ, нарешті, слід розібратися, в яке крісло він сів і що тримає в руках – штурвал надпотужного корабля чи ручку управління дрібненьким аеропланом.

Друге. Більш веселе. Журналісти на пресовій конференції, а громадськість на екранах своїх телевізорів у новинах змогла вперше побачити живого головного художника Євробачення – легендарного Михайла Ілька. І що виявилося дивним (перша поява, презентація ексклюзивного дизайну) – жодного запитання(!). А в кулуарах я не спостерігав скупчення бажаючих взяти у арт-директора інтерв’ю (ексклюзивне чи не дуже).Очевидно, що всім і все зрозуміло…

Третє. Найфантастичніше! Презентація розробленого Ільком та (або) його „Компанією Михайла Ілька” (дослідження історії появи і роботи її ще попереду), дизайну проходила в гробовій тиші. 20 хвилин журналісти слухали про „свіжий вітер”, „відкритий поетичний світ”, „повноту життя”, „абсолютно нове поєднання речей і почуттів”. Десь хвилині на 15-ій я впіймав себе на думці, що художник протягом досить довгого часу розповідає мені і всім присутнім про те, „а шо он конкретно имел ввиду”. Досить цікавий підхід до того, що я МАЮ ПОБАЧИТИ! І тут я практично згадав латину: „тактильні почуття” (від латинського TACTILIS), про які говорилося під час демонстрації дизайнерських рішень – це відчуття НА ДОТИК. Тобто – це чи не основна можливість пізнання світу тими, хто НЕ БАЧИТЬ або СЛІПИМИ людьми. Для пісенного ТЕЛЕВІЗІЙНОГО конкурсу – це таки новітній підхід! Ще однією новиною (цього разу дійсно цікавою) виявилось те, що декораційні елементи запропоновано зробити чи не вперше за 50-літню історію євроконкурсів РУХОМИМИ.

Ну от і дійшли до основного – під час перегляду відеороликів, які мають представляти мою Україні світу, я занімів. Напевне, тому, що сидів прямо перед доволі дебелим екраном і ВСЕ бачив доволі чітко і ясно. А ще тому, що в моєму відеоархіві сотні годин відеоматеріалів, записаних з ефіру українських і не дуже телеканалів. Перед очима котилися кадри, давно знайомі з відеороликів на одному з комерційних телевізійних каналів, – вони використовуються там для створення потрібної атмосфери, якщо хочете, духу. Зняті вони були у 1999 році спеціально для виборчої кампанії Кучми. Тоді ж вони (кадри ці) з’явилися в ефірі – для створення певної атмосфери. Вдруге і уже значно гучніше відеокадри цих зйомок з’явилися на практично всіх телеканалах України у відеoряді відомого відеошедевру „Громадянська війна”. Реально надокучило це відео у так званій соціальній рекламі „за” і „проти”, яка в останній день перед президентськими виборами виявилася зовсім „не соціальною”, а абсолютно „конкретной”.

Не буду довго і детально розповідати про „ДУХ” і „АТМОСФЕРУ”, створені в аудіовізуальному просторі цієї осені і зими, а також абсолютно зрозуміле тактильне почуття необхідності взяти в руки молоток і підійти до телевізора. Як сказав найнятий для виготовлення усіх відеороликів кінорежисер Олесь Санін, „ролики – це не є країна, це є тло для представлення людей”. Я тепер точно знаю, яких! І от тепер – цим відео ми ощасливимо Європу? Вітаю! Це – успіх! Їхній успіх. Аплодисменти декількох журналістів з декількох видань тому було підтвердженням.

Деякі журналісти навіть щось запідозрили – відеоряд був скромно названий паном Саніним, „документальною хронікою, наданою одним з телеканалів”. А ще будуть використані куплені(?) у самого Саніна кадри з його фільму „Мамай” та куплені(?) оргкомітетом (чи НТКУ) у членів національного оргкомітету Лижичко-Ксенофонтов кадри, які не увійшли до кліпів Руслани. Так – відео, про яке йшлося вище, мабуть, таки будуть намагатися „сховати”. Так – відео, про яке йшлося, будуть „одягати” в електронну графіку. Але „ДУХ” або навіть „СМОРІД” не вивітриться!

Як не вивітриться й інше – замовлення на проведення робіт із виготовлення 40 особами 50 відеороликів. Я та інші платники податків своїми (бюджетними) грошима будуть оплачувати комерційній фірмі „Люксен”. А фактичні хазяї цієї фірми – члени оргкомітету із проведення Євробачення – Лижичко (співачка Руслана) і Ксенофонтов (відповідно, продюсер співачки Руслани). Я ніколи не аналізував „вдалі” спонсорські проекти цих діячів шоу-бізнесу – вони мене не цікавили. Але в цьому випадку мова йде про МОЇ гроші як громадянина цієї країни і гроші близьких до мене людей, які формують бюджет України. Тому я тішуся з того, що президент НТКУ Стецьків публічно заявив про те, що „за кожну копійку, витрачену на Євробачення, він публічно буде звітувати”. Тепер уже точно – будете, повірте на слово! А ще я сподіваюся, що інші члени оргкомітету не мають власних комерційних фірм, які працюють у сфері телебачення і шоу-бізу.

Частина третя. Жалісна. Є перший мільйон!

На пресовій конференції на прохання журналістів прокоментувати лист до Президента, Прем’єра та Голови Верховної Ради стосовно досить дивної ситуації навколо Євробачення пан Стецьків повторив відповідь, яка уже звучала: „Таких листів буде ще багато...” Але в цьому випадку мова не про істеричних телеглядачів, а про, практично, ВСІХ фахівців вітчизняного шоу-бізу. (Дивіться додаток) Я прекрасно розумію, що нове керівництво Національної телекомпанії НЕ ЗНАЄ цих фахівців, але це не міняє суті справи. Я також прекрасно розумію , що нове керівництво НТКУ просто НЕ ДИВИТЬСЯ телевізор. Але це не міняє суті справи...

Маю певний досвід доволі динамічного листованого спілкування з „новою владою”. Прогнозую: лист буде пересланий для „ознайомлення і прийняття рішення”... Президенту НТКУ. Той, у свою чергу, накладе. Резолюцію. „На розгляд Грицаку”. Хочу помилитися...

Олександр Зирін, незалежний телевізійний оглядач, для „Детектор медіа”

Додаток. (Дякуємо художникам України за наданий текст листа!)

Шановний пане Президенте!

Звертаємось до Вас з проханням звернути увагу на ситуацію, яка склалась навколо проведення пісенного конкурсу „Євробачення 2005”.

Представники Національної телекомпанії України (насамперед – у особі віце-президента п.Грицака) у виборі технічних та дизайн-партнерів конкурсу нехтують прозорими підходами у визначенні підрядних організацій і задекларованими демократичними принципами. Тендер щодо визначення технічних та дизайн-партнерів, в якому наші компанії намагаються взяти участь з червня 2004 року, всупереч законодавству України не проводиться взагалі.

Те ж саме стосується і наших зарубіжних партнерів, зокрема – датської компанії „SeeLite”, яка вже не раз здійснювала забезпечення світлотехнічним обладнанням конкурсу „Євробачення”. Натомість представники Національної телекомпанії України навмисно затягують терміни проведення тендеру, тим самим унеможливлюючи саме проведення тендеру і лобіюючи інтереси певних фірм, зокрема інтереси шведської компанії „Spectra”.

Керівництво Європейської Мовної Спілки постійно вводять в оману, звітуючи про тендер, який ніби то проводиться і про більш вигідну вартість послуг шведської компанії „Spectra” по відношенню до вартості послуг датської компанії „SeeLite”, хоча „SeeLite” навіть не отримував від НТКУ інформацію про початок тендера. На сьогоднішній день вартість послуг компанії„Spectra” на один мільйон євро більше ніж орієнтовна вартість аналогічних послуг компанії „SeeLite”.

Інформація про те, що окрім фірми „Spectra” більше ніхто не виявив інтересу до конкурсу і не працював весь цей час над проектом, є неправдивою. Вже більше восьми місяців ми намагаємось добитись початку тендеру, в якому братимуть участь всі достойні компанії з досвідом і світовим ім’ям, репутація яких не викликає сумнівів у Європейської Мовної Спілки.

Подібна ситуація склалась і навколо проведення тендерів серед розробників декорацій та відеодизайну. Скориставшись періодом зміни влади на НТКУ п.Грицак залучив до художнього оформлення сцени Євробачення-2005 зовсім невідомого у фаховому середовищі дизайнера Михайла Ілька. При цьому він дезінформовував зацікавлені сторони повідомляючи, що дизайном сцени займається шведська сторона. Великі побоювання викликає той факт, що п.Ілько ніколи не займався сценографією, а тим більше – такими масштабними сценографічними проектами, в той час як виробництво сучасних декорацій потребує знання модерних сценічних технологій, унікальної кваліфікації робітників, високопрофесійної підготовки художників-постановників та менеджерів, наявності певних виробничих потужностей, а також досвіду, який накопичується роками.

Годі й казати, що надання преференцій одній з компаній поза конкурсним відбором ставить біля десятка інших компаній, які б теж хотіли взяти участь у тендері, в нерівні умови. Більше того, такий непрозорий спосіб розподілу замовлень дуже нагадує корупційні схеми, що розповсюдилися при старому режимі і який прямо суперечить Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, метою якого є „створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель товарів, недопущення корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання”. Запропонований М.Ільком бюджет сценічного оформлення (10 млн. Грн) приблизно на 1 млн. доларів перевищує бюджети тих проектів сценічного дизайну „Євробачення 2005”, які так і не були запрошені до тендера.

Крім цього, на нашу думку, вибір сценографічного вирішення такої непересічної події в культурному житті Європи, яким є пісенний конкурс „Євробачення”, потребував би широкого громадського і експертного обговорення із залученням авторитетів національного рівня і не мав би залежати від волі одного чиновника, який залишився нам у спадок від старої влади.

Сподіваємось на те, що керуючись законом, тендер все ж таки буде проведено.

Висловлюємо Вам нашу глибоку повагу і чекаємо на Ваше мудре рішення.

«ГАЛІ-ЛЕО» (ТзОВ) генеральний директор Крицяк Ю., технічний директор Варшавський Е., директор з маркетингу Пруідзе Д.

«ФЕЄРІЯ» (фірма Шоу-Світла ТзОВ) генеральний директор Дрік М., директор, головний художник по світлу Андрущенко В.

«БІТА МЮЗІК» (ТзОВ) генеральний директор Бузовкін, заступник генерального директора Трончук Ю.

„АРЕНА-ДИЗАЙН” (ТзОВ) директор Михайлов В.

„ГАГАРІН МЕДІА” (ТзОВ) директор Азархін А.

„ЗОНГ” (ТзОВ) директор Печуркіна-Шумейко Л.

„ТЕХНОЛОГІЯ І ДИЗАЙН” (ТзОВ) директор Кошовий В.

„СПЕЦЕФЕКТ” (РВК) директор Селезньов Ю.

„СТУДІЯ ТВ ПЛЮС” (ТзОВ) директор Пісний Ю.

СЦЕНОГРАФ Клісенко Н.

СЦЕНОГРАФ, ВІДЕОДИЗАЙНЕР Ципердюк Д.

СЦЕНОГРАФ Усенко Г.

СЦЕНОГРАФ Шульженко П.

СЦЕНОГРАФ Печуркін-Шумейко В.

СЦЕНОГРАФ Одуденко В.

„АРТ-МЮЗІК ПРОДАКШН” (ТзОВ) президент Гончаренко І.

„ЕКСПО 2000” (ТзОВ) директор Пашкевич О.

Примітка: лист надійшов адресатам на тому тижні.