Загибель у Секторі Газа 23-річного оператора агентства Reuters Фаділа Шани привернула минулого тижня увагу всіх інформаційних телемереж світу – від Al Jazeera до DW-TV. В англомовному Google на момент написання цієї статті було понад 34 тисячі посилань на інформацію про цю подію.

 

Ізраїльський танк, оповитий клубами пилу, приблизно за дві секунди після здійсненого ним пострілу… Таким був останній кадр оператора Фаділа Шани. Чи встиг він усвідомити, що це було зображення смерті, яка блискавично наближалась до нього? Пошкоджена камера випала з рук, зйомка перервалась. «Ми отримали від Шани останній кадр із зображенням пострілу танка і зненацька втратили з ним зв’язок. Це означало, що його вбито», - свідчить режисер монтажу Reuters Нідал аль-Муграбі. Фаділ Шана – перший журналіст британського інформаційного агентства, який загинув у Секторі Газа. 25-річного звукооператора Вафу Абу Міз’єла було поранено. Обоє, як і багато інших журналістів, висвітлювали спалах палестинсько-ізраїльського конфлікту, внаслідок якого загинуло троє ізраїльських вояків і щонайменше 17 палестинців.

 

До речі, за збігом обставин день загибелі Фаділа Шани став останнім днем, коли агентство Reuters працювало під старою історичною назвою. У зв’язку із зміною власника воно перейменоване на Thomson Reuters. В ізраїльсько-палестинському регіоні акредитовано 70 журналістів Reuters, із них 15 у Секторі Газа. Фаділ Шана працював у британському інформагентстві понад три роки. Торік Королівське телевізійне товариство відзначило його разом із колегами за висвітлення між фракційної боротьби у Газі.

 

Завідувач бюро Reuters в Ізраїлі та на палестинських територіях Але стер Макдоналд характеризує Фаділа як «душевну, життєрадісну і надзвичайно розумну людину й одного з найпрофесійніших операторів у Секторі Газа». У серпні 2006 року він дивом вижив під час авіаційного нальоту. «Ніщо не змусить мене відмовитись від професії журналіста. Є тільки дві речі, які у змозі зупинити мене – смерть або неспроможність рухатись», - казав Фаділ два місяці тому в інтерв’ю телемережі Al Jazeera.

 

За словами головного редактора служби новин Reuters Дейвіда Шлесінджера, позначки «Пресса» і «TV» на автомобілі Фаділа Шани чітко й недвозначно вказували у момент останньої зйомки на те, що він – професійний журналіст, який виконує свій обов'язок. «Цей трагічний інцидент засвідчує: повідомляючи новини, журналісти щодня наражаються на ризик. Обов'язок усіх урядів і організацій – максимально турубуватись про захист професіоналів, які виконують свою роботу», - наголосив Шлесінджер. Він звернувся із закликом провести вичерпне розслідування інциденту. «Ми та військові мусимо негайно налагодити співпрацю, щоб з’ясувати, чому сталася ця трагедія і в який спосіб можна запобігти подібним інцидентам у майбутньому», - заявив представник агентства. Нью-йоркський Комітет захисту журналістів, у свою чергу, звернувся із закликом до ізраїльської влади «публічно взяти на себе зобов’язання щодо проведення всебічного розслідування інциденту та оприлюднення його висновків».

 

Чи розпочнеться розслідування обставин загибелі Фаділа Шани? Поки що військовий речник Ізраїлю висловив жаль із приводу загибелі палестинського оператора. Слід наголосити, заявив він, що у районі, де його було вражено, щодня тривають бої проти озброєних екстремістських терористичних організацій. За його словами, присутність представників медіа, фоторепортерів та інших непричетних осіб у зонах бойових дій надзвичайно небезпечна і загрожує їхньому життю.

 

Та повернімось до подробиць інциденту. Місце трагічної події – центральний район Гази. «Лимонні дерева з одного боку, з іншого – оливковий гай, - описує його кореспондент Guardian Доналд Макінтаер. – Тут на сільській дорозі й було вбито Фаділа Шану, який виконував свою роботу. По обіді тут уже не було жодної людини. Та двоє підлітків із табору біженців виставили напоказ дюжину чорних голок, знайдених серед кактусів навпроти того місця, де Шана припаркував своє неброньоване авто».

 

Посилаючись на свідчення лікарів, які обстежували тіло 23-річного палестинця у лікарні Гази, британський журналіст пише: саме цими голками був нашпигований випущений ізраїльським танком снаряд, який вибухає в повітрі. Вони й спричинили його смерть. На рентгенівських знімках, які показує Reuters, було видно декілька таких голок, що застрягли у грудній клітці загиблого, і ще декілька – на його бронежилеті з чіткими, як і на авто, позначками «TV» і «Press». Гострі, мов леза, голки після того, як снаряд вибухає у повітрі, розсипаються і вражають на площі близько 300 метрів завдовжки і 90 завширшки. За словами ізраїльських військових, цю зброю не заборонено міжнародним правом.

 

Верховний суд Ізраїлю відкинув 2003 року петицію правозахисних організацій, які доводили, що використання дротиків, що вражають цивільне населення, суперечить міжнародним конвенціям. Після інциденту з Фаділем Шаною деякі ізраїльські правозахисники висунули вимогу кримінального розслідування справи про його загибель.

 

З 2000 року у зоні ізраїльсько-палестинського конфлікту загинуло 9 журналістів і поранено 150. 2003-го американський вояк убив у Багдаді оператора Reuters Мейзена Дану. В Іраку загинуло ще 6 британських журналістів. Не забули ми і про вбитого 5 років тому в Багдаді пострілом американського танку українця Тараса Процюка – також оператора Reuters. Обставини його загибелі були схожі на ті, за яких загинув Шана.

 

Що спонукало загиблих і спонукає живих наражатися на постійний ризик?

 

Гонитва за грішми, як вважає дехто? Та цей заробіток, зрештою, не такий і великий, як комусь може здаватись.

 

Прагнення «зарядитися» адреналіном (наочний приклад – становище у Чечні, яку путінська влада перетворила на закриту зону)?

 

Можливо, й так. Але гра на межі життя і смерті може бути й осмисленою. Принаймні, об’єктивно набувати суспільної ваги, як для репортерів, які працюють у зонах збройних конфліктів. Їхня мета – донести правду до мільйонів людей у різних куточках світу. Правду, якої світ не дізнався б інакше, бо зацікавлені уряди та військові касти її неодмінно б приховали.

 

Серед журналістів, що працюють у гарячих точках, немає слабкодухих, не кажучи вже про боягузів. Їх ніхто не мобілізує, як в армію – вони самі обирають небезпечний шлях.

 

Відвідувач одного з сайтів так відгукнувся про загибель Фаділа Шани: «Людські пристрасті загадкові… Ті, кого вони вражають, не можуть їх пояснити, а ті, кому вони не відомі, зовсім не розуміють їх. Дехто ризикує життям, щоб підкорити гірську вершину, але ніхто, навіть самі вони, неспроможні пояснити, навіщо вони це роблять».

 

А як пояснюєте це ви?

 

P.S. Похорон Фаділа Шани у Газі був незвичайним навіть для міста, де давно звикли до крові, смертей і сліз. Під час жалобної ходи, у якій узяли участь тисячі людей, несли обгорнуте у палестинський прапор тіло убитого репортера. Поруч несли його ушкоджену камеру і залитий кров’ю бронежилет. Уся історія життя молодого репортера, перерваного на злеті, зрештою, вміститься в одну традиційну, позбавлену емоцій фразу: «загинув під час виконання професійного обов'язку».