Багато слів добрих і науковоподібних, веселих і абсолютно не професійних сказано останнім часом про вітчизняні реалії Євробачення. Писав про них – ці слова і ці реалії – і я. Сьогодні про найголовніше і найпринциповіше – про реалізацію візуального образу українського Євробачення. Абсолютно зрозумілим для всіх фахівців у країні є той факт, що саме візуальне вирішення пісенного конкурсу є одним із найбільш значущих, оскільки саме воно потягне за собою потужний ланцюжок інших рішень і грошових потоків. Адже що таке візуальне вирішення ТЕЛЕВІЗІЙНОГО пісенного конкурсу? Це цілісна концепція, що починається з дизайну дрібниць (але дрібниць доволі пам’ятних), припустімо, квитків на подію і декоративних наліпок, і закінчується махіною сценічного дизайну (декорації, спецефекти, світло) і дизайну простору навколо Палацу спорту і всього Києва. Можна сказати – це визначення принципів і нюансів СТИЛЮ всього конкурсу: складна і відповідальна робота. Робота для серйозних художників або навіть мистецьких колективів. Відбилися, здається, від потуг „прарассейских” аж раптом – гульк! Уся вітчизняна мистецька громадськість поставлена носом до факту (цитується за віртуальною версією): „Чи правдиві чутки, що художником-постановником шоу буде Борис Краснов?” – запитує колєжанка з львівського «Високого замку» у Президента НТКУ пана Стецьківа. „Це неправда. Український художник Михайло Ілько запропонував кращий проект, ніж Краснов. Остаточне слово – за експертною радою і оргкомітетом”.

Уважні читачі матеріалів про Євробачення відразу помітили два радісних моменти: перший – виявляється, існує ЯКАСЬ „експертна рада”. Значить, такі псевдодемократичні дрібнички як: коли створена, хто у складі, за яким принципом і ким відбиралися кандидатури і т.д. і т.п. – уже пройдений етап. Це цікаво, і, думаю, цікаво не тільки мені, людині, яка досить прискіпливо відстежує всі питання, пов’язані з Євробаченням. І друге – найважливіше: ані я, ані мої колеги-телевізійники і професіонали вітчизняного шоу-бізу знати не знають, хто такий (тепер уже точно легендарний!) „український художник Михайло Ілько”. І абсолютно точно ні я, ні мої колеги-телевізійники, а також, відповідно, і професіонали вітчизняного шоу-бізу не знають, який такий конкурс і у кого виграв цей художник, а головне – КОМУ і що він ЗАПРОПОНУВАВ. Ні – в досить недалекі часи я і мої колеги досить точно знали, ЯК, КОМУ і ЩО міг запропонувати вищезгаданий прарассєйский майстер образотворчого мистецтва задля того, щоб „виграти” тендер на візуалізацію Євробачення. Але чомусь і якось раптом починало здаватися що „Шурик – это же не наш метод”… Та методи залишилися, як виявилося, такі самі – совкові: тихесенько, по-мобільному з потрібними дядями і тьотями… У цьому випадку „потрібним” дядьою виявився громадянин Павло Грицак. Принаймні ось таку інформацію знайшов у своєму архіві: „Компетентне джерело повідомило „Телекритиці” деякі нюанси підготовки пісенного конкурсу Євробачення-2005. Зокрема, стало відомо, що арт-директором конкурсу призначено Михайла Ілька, який, як було зазначено, ніколи не виконував подібних робіт. Крім того, на думку деяких зацікавлених сторін, таке призначення мало б відбуватися шляхом проведення тендеру на дизайн та оформлення сцени... Прокоментувати і пояснити згадані моменти „ТК” попросила виконавчого продюсера Євробачення Павла Грицака... По-перше, він зазначив, що для призначення людей на якісь посади проведення тендерів є необов’язковим. За його словами, це не суперечить законодавству. Він зауважив, що рішення щодо призначення арт-директора приймалося разом з Європейською мовною спілкою, яка „затвердила творчу концепцію, розроблену Михайлом Ільком, оцінивши її дуже високо”. „З ним, (М.Ільком – „ТК”) працюють партнери, також визначені Європейською мовною спілкою, зокрема, компанія „Спектр Плюс” по світлу, а також люди, які співпрацювали весь час до цього зі спілкою по сцені та ін.”, – додав П.Грицак”.

Наостанок, як вагомий і дуже серйозний коментар – лист провідних українських дизайнерів керівництву НТКУ:

Президенту Національної Телекомпанії України Стецьківу Т.С.

Вельмишановний Тарасе Степановичу!

Звертаємося до Вас оскільки стурбовані ситуацією, що склалася навколо підготовки до Євробачення 2005.

Наші фірми більше десяти років успішно працюють у сфері сценічного дизайну та виробництва декорацій в Україні. За нашими плечима десятки великих (серед них – і міжнародних) естрадних, телевізійних та кінопроектів. Можна сказати, що ми є основними операторами на вітчизняному сценографічному ринку.

Природньо, що така визначна для національної шоу-індустрії подія, як Міжнародний пісенний конкурс Євробачення, який вперше проходитиме в Україні, викликала у нас неабияку професійну зацікавленість. На звернення до попереднього керівництва НТКУ з приводу участі наших фірм у творчо-виробничому забезпеченні конкурсу ще влітку минулого року ми отримали відповідь, згідно з якою найближчим часом мав бути оголошений тендер на дизайн головної сцени конкурсу.

Але, на жаль, ми і досі не дочекалися ні запрошення до тендеру, ні навіть умов цього тендеру. Більше того, 27 лютого п. Грицак повідомив нам, що дизайном сцени займається якась шведська компанія. Для нас це дуже дивно, оскільки ми знаємо, що за правилами EBU саме дизайн сцени повинна розробляти приймаюча сторона. Навіть із суто патріотичних міркувань було б великою помилкою не дати національним виробникам можливості поспівпрацювати з європейськими партнерами для набуття неоціненного професійного досвіду, не кажучи вже про те, що саме українці повинні створювати на сцені художній образ своєї країни...

Водночас, з неофіційних джерел, нам стало відомо, що розробкою дизайну сцени займається не шведська, а українська компанія, при цьому – зовсім не відома у фаховому середовищі. Великі побоювання викликає той факт, що ця компанія ніколи не займалася масштабними сценографічними проектами, в той час як виробництво сучасних декорацій потребує знання модерних сценічних технологій, унікальної кваліфікації робітників, високопрофесійної підготовки художників-постановників та менеджерів, наявності певних виробничих потужностей, а також досвіду, який накопичується роками.

Крім цього, слід зазначити, що надання преференцій одній із компаній поза конкурсним відбором ставить біля десятка інших компаній, які б теж хотіли взяти участь у тендері, в нерівні умови. Більше того, такий непрозорий спосіб розподілу замовлень дуже нагадує корупційні схеми, що розповсюдилися при старій владі і який прямо суперечить Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", метою якого є „створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель товарів, недопущення корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання".

Разом з цим, розуміючи складність ситуації, пов'язану з процесом зміни керівництва НТКУ, враховуючи катастрофічний брак часу, ми хочемо запропонувати Вам для використання весь наш творчий потенціал, виробничі потужності, наші знання сучасних сценічних технологій та чималий досвід сценографічних постановок задля успішної реалізації проекту Євробачення 2005 в Україні.

Сценограф, художник-постановник Наталя Клісенко

Сценограф, художник-постановник Дмитро Ципердюк

Сценограф, художник-постановник Влад Одуденко

Сценограф, художник-постановник Павло Шульженко

Сценограф, художник-постановник Георгій Ксенко

Сценограф, художник-постановник Вадим Печуркін-Шумейко

Директор ТОВ „АРЕНА-ДИЗАЙН" Володимир Михайлов

Директор ТОВ „ГАГАРІН МЕДІА" Андрій Азархін

Директор ТОВ „ЗОНГ" Людмила Печуркіна-Шумейко

Директор РВК „СПЕЦЕФЕКТ" Юрій Селезньов

Директор ТОВ „ТЕХНОЛОГІЇ ТА ДИЗАЙН" Володимир Кошовий

Художники передали лист керівництву НТКУ. А далі – як у старі добрі часи : кому спрямовували невмирущі бюрократи побажання, скарги, прохання чесних і відвертих українських громадян, які шукали правду? Ви знали: саме тому, від кого старалися ці громадяни захиститися або на кого скаржилися.

Пан Стецьків переадресував цього листа на розгляд... громадянину Грицаку.(!)

Україна. Нова влада. Шлях до Європи. Початок ХХІ століття...