Стрімголов за калейдоскопом
Телебачення, а за ним і інші засоби масової інформації вітчизни стрімголов пересуваються від міністерства до міністерства за кортежами найвищих посадовців.
Країною котиться калейдоскоп призначень. Телебачення, а за ним і інші, менш оперативні засоби масової інформації вітчизни, намагаються встигати скрізь, але найчастіше встигають лише в Києві (та й то «всі разом»), стрімголов пересуваючись від міністерства до міністерства за кортежами найвищих посадовців.
На цьому тлі найбільш неквапним виглядає 5 канал. Лише він нікуди не поспішає, розважливо, майже по-мюллерівски, допитуючи кожного новопризначеного урядовця, прискіпливо довідуючись про його плани, найбільш амбітні ідеї та думки стосовно «малої революції» в підпорядкованому відомстві.
Що ж до інших, то на більшості телеканалів вочевидь дається взнаки стара звичка до раз і назавжди невідомо ким визначених форматів подачі таких матеріалів: Президент, президія, мовчазний та невеселий старий міністр та піднесений новий, у залі напруження, почервонілі від хвилювання та поту обличчя й поквапливе нотування у службові блокноти…
Та навіть недосвідченим кадровим оком видно, що прийшли зовсім інші люди! Та хіба не видно, що такого міністра, як Юрій Луценко, в МВС ніколи не було, навіть незважаючи на те, скільки він ним протримається!
Теперішня зміна влади не є вже простою зміною караулу біля постаменту держави, як це було ще зовсім недавно. Тож можна було би бодай спробувати подавати ці повідомлення в якійсь більш глибокій формі. Але ж відомо, що глибокою та високою одночасно може бути лише думка…
Думок, на жаль, поки що замало. Ну хіба можна до них зарахувати ідею репортажу в «Подробностях» на «Інтері» 8 лютого про дитячі на юнацькі роки нового керівника вітчизняної спецслужби та донедавна полум’яного «бютівця» Олександра Турчинова і щирі, але стовідсотково підказані дорослими, дитячі плани щодо випуску про славетного учня шкільної газети? Це щось нагадує із далекого минулого…
А можливості для медіа відзначитися навіть тут були й є. Як відомо, перший кадровий «прокол» нової влади стався з призначенням хмельницького губернатора. Про настрої хмельничан стосовно цієї кандидатури було відомо принаймні декілька днів. Чому ж жодний телеканал не поставив це питання другого дня після указу Президента, спитавши думку людей безпосередньо в Хмельницькому? Це була б і допомога владі, за яку боролися, і демонстрація власної принциповості, та що завгодно.
Але зручніше, нікуди не виїжджаючи, похапцем зняти пікети в Києві – та й годі. Спокійніше, не покидаючи столиці, розповідати на всіх каналах, що той же Ю.Луценко пообідав у міністерській їдальні й заплатив за обід («культурний шок»!), а Червоненко планує продавати не зрозуміло яким чином придбаний міністерський «Майбах»…
Дійсно – чим більше засобів, тим коротша назва цілі…
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для „Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ