Ми опублікували вже коментарі з цього приводу журналіста програми „Вісті” Ольги Кашпор, а також спеціального кореспондента Першого Національного Ольги Скотнікової. Наразі публікуємо відгук на останні події завідуючої відділом УТ-1, голови профкому Нової профспілки НТКУ Мар’яни Ангелової.

Бути колективом НТКУ, або називатися цим гордим ім"ям і підписувати ним листи, останнім часом стає все модніше. І це радує. Адже якихось півроку тому навряд чи знайшовся б десяток журналістів, які б погодилися займатися в національному ефірі відвертою політичною асенізацією. Говорю ці гіркі слова по праву того, хто був причетний до цієї невдячної справи. Говорю це тому, що кожен, хто працює в НТКУ і випускає продукт з цим брендом - від прибиральниці до президента, - повинен глибоко проаналізувати та усвідомити роль Першого Національного у формуванні масової свідомості наших співгромадян за останні, скажімо, 5-7 років, визначити колективний та індивідуальний внесок кожного у виборчу агонію останнього року. Аналіз діяльності каналу, представлений у так званому відкритому листі колективу президентові, мене особисто не задовольняє. І ось чому. По-перше, він - продукт анонімної творчості, а по-друге, як кожна анонімка чи "темник", він є напівправдою. А я б дуже не хотіла, щоб національний канал починав нове життя у брехні, це соромно і непродуктивно.

По - перше! Від імені колективу нині мають право виступати три професійні спілки, які діють в НТКУ: первинна організація Профспілки працівників культури ФПУ, незалежна-медіа-профспілка та Нова профспілка працівників НТКУ, яку я маю честь очолювати. Але ця репліка в "Детектор медіа" - моя власна позиція, оскільки "нові профспілчани" не проводили жодного обговорення проекта відкритого листа президентові. Як мені повідомили і колеги з медіа-профспілки, вони також побачили цей документ вже готовим до підписання і в його формулюванні участі не брали. На розширеному засіданні профкому профспілки працівників культури ППО ФПУ, де я була присутня, пропозиція написати такого листа звучала з вуст запрошеного на збори голови об"єднаного профкому Держтелерадіо Ю.Голубова, але проголосована чи обговорювана не була. То хто ж автор цього послання? Наш колектив уже десятки років не збирався на загальні збори. Нині знову готується профспілкова конференція, де делегати прийматимуть рішення по новому колективному договору (!?) Ні проект цього документа, ні пропозиції щодо його удосконалення, ні звіту щодо виконання чинного договору, який грубо порушується, наші колеги з масово-культурної роботи досі не презентували. Окрім того, вони забули, що Закон України "Про колективні договори і угоди" передбачає, що новий колективний договір готувати і підписувати будуть всі профспілки, які працюють в НТКУ. То за що на профспілковій конференції голосуватимуть делегати? Чи будуть вони ухвалювати текст цього відкритого листа, чи його має підписати керівництво ППО ФПУ працівників культури…? Як видно з оформлення документа, його мають підписати члени колективу, які згодні з його змістом. І утворити так званий "глас народу". Вже на моїй пам"яті такі ж народні воплі звучали і на захист Вадима Долганова. Та ба, безрезультатно.

По-друге! Про цей самий зміст листа. Почитаєш всі ці аргументи і факти і хочеться крикнути - "не вірю!" Самооцінка - річ корисна, але є ще й інші виміри ефективності нашої творчості - рейтинги каналу, довіра глядачів, повага колег і, скажімо, кількість нашої телепродукції, яку захотіли придбати інші компанії. А тут не густо. "Нова профспілка" пропонує нині колективу здійснити справжній соціологічний аналіз проблематики НТКУ, узагальнити та виробити нову модель Національної телекомпанії України, ефективну, діючу, Національну! Підписати з адміністрацією новий колективний договір, який би заклав підвалини редакційної та програмної політики, запропонував нову тарифну сітку оплати праці. Мені здавалося, що достойніше було б вже після цього просити президента дати нам свою закрилу. Оскільки зараз під його крило злітаються всі, кого ще вітер носить. Житомирські письменники просять захистити їхню організацію від невдячних читачів, громада Хмельниччини з сумнівною легітимністю у 150 мітингуючих вже зняла губернатора області. "Колектив" НТКУ, навпаки, просить президента залишити йому старого барина, бо, мовляв, ми вже знаємо як він вміє спини батувати. Вивчили його творчий почерк. Вибір нового керівництва НТКУ - непроста справа ще й тому, що вітчизняний медіапростір не сотворив досі незаангажованих професійних телекерівників такого рівня. Новий керівник з рангом міністра і силою медіамагната має спрямувати НТКУ у напрямку суспільних і державницьких інтересів. Хто хоче це зробити за допомогою сокири, програє. Краще нехай запасеться скальпелем, чи акуратно підбирає ключик для заводу цього крупногабаритного механізму. У дні, коли в НТКУ працює перевірка КРУ, не доводиться говорити про ефективність та прозорість діяльності компанії, її керівництва. Тому всі цифри, наведені у відкритому листі, можна вважати попередніми. Самі ж результати нашої діяльності, на жаль, можна виставити в номінаціях "Почесний брехунець року", "Перший національний канал одного глядача" і "Глиняний колос на одній нозі". Чому на одній? Бо стараннями нашого мудрого менеджменту у мого колективу забрали частку національного ефіру на другому та першому каналах. І хтось же має понести за це персональну відповідальність. Наш колектив - це 2000 чоловік, які мали створювати телевізійний продукт для двох повноцінних каналів. А нині ефірний простір Першого Національного зменшується як “шагренева шкіра” і скоро нам нікуди буде другу ногу поставити, щоб рухатися далі в світле ефірне майбуття. Приватизація вже відбулася, але її не занесено до реєстру, який готує нині Юлія Тимошенко. Як не парадоксально це звучить після всього сказаного, я люблю свій канал, я хочу пишатися ним! І саме тому я бажаю його відродження!