Якщо відкинути дурнуваті SMS-ігри майже на всіх телеканалах, критиковані-перекритиковані псевдожиттєві шоу на кшталт “Окон” Нагієва, то можна констатувати, що очолив список дебілізаторів – музичний канал М1. Ще донедавна він хоча б наполовину відповідав своїй концепції – в ефірі крутили музичні кліпи і відповідні новини. Але згодом музики ставало все менше. Продукт легкого мозкового навантаження “всуху” програв “високоінтелектуальним” програмам “Калыханка” та “ШоУ Толі”. Із цих програм на М1 навіть створили своєрідний годинний блок.

Години мовлення на каналі відбиваються відеонарізками різних жанрів. За часи передвиборчих баталій голлівудсько-американську тематику тут надовго і всерйоз потіснили ролики про концерти під біло-голубими прапорами. І нібито у політику не лізуть, а в той же час і кандидатські кольори піарять. З початком помаранчевої революції ці ролики терміново “згорнули” і поставили на їхнє місце нарізки з останніх “Таврійських ігор”. Ніби нічого й не було.

Після цих роликів о 21.00 на “арену” виходить “гуморист” Толя, за ним тупий, але хоча б цікавіший за першого Гомер Сімпсон&Co, далі новини eMOneNews (які перетворилися з музичних на новини “що в Інтернеті відрили”), а потім білоруські “гумористи” Саша і Сірожа. Чому вони не розважають балачками своїх земляків у Білорусі – це інше питання, але “бівісів” і “батхедів” у нас і без них завжди вистачало.

Отже, головний “гуморист” з українською пропискою на М1 – Анатолій Вексклярський. Його телевізійна кар‘єра почалася ще на початку 90-х років минулого століття. Тоді на сьомому каналі, а згодом на УТ-2, виходила музична програма “Джемікс”. Там Вексклярський ще був серйозний, і його появи в ефірі з вірним псом дворової породи сприймалися як свого роду телевізійний ньювейв. “Артистом гумористичного жанру” він став, коли у 1995 році на Гала-радіо почала виходити авторська програма DJ-я Толі “Місячні Транбони”. У той час, коли про Вєрку Сердючку знали хіба що на рідній Андрію Данилку Полтавщині, Толя повним ходом готував столичну аудиторію до суржикової експансії. Люди з освітою запльовували радіоприймачі, мами затуляли дітям вуха, але “Місячні Транбони” ставали все популярнішими. Армія прихильників псевдомови, як і її носія, росла. Згодом Вексклярський перейменувався у Джидая Джемікса (Йода плакав) і став ді-джеєм у “Грін Греї”. Імідж непробивного готичного мена у балахоні за пультом фанати не сприйняли, і Толя на якийсь час поринув у продюсування, а отже перестав так часто з‘являтися в ефірах.

І ось сьогодні Толя знову став затребуваним на телебаченні. На М1 він з‘являється після кожного рекламного блоку у “ШоУ Толі”. Чи то “чарлі чаплін”, чи просто паяц вискакує на майданчик, декламує знайомим з “Місячних Транбонів” голосом куплет з пісні і, вважаючи, що це дуже смішно, зникає. І виявляється, йому навіть заздрять. Один з організаторів “Таврійських ігор” колись сказав: “Я бы тоже был не против так кривляться за ...сот баксов”. І можливо, у нього є шанс. Варто лише придумати невисоколобе шоу і постукати у двері М1. А народ любить придурків...