Як уже повідомляла "Детектор медіа", Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації на своєму засіданні 2 лютого розглянув звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2004 рік. Рішенням Комітету результати діяльності Національної ради визнані незадовільними, такими, що засвідчили невиконання нею суспільно важливих функцій, покладених на Нацраду Конституцією та Законами України. Сьогодні ми пропонуємо більш детальну розповідь про хід учорашнього засідання і причини такого рішення Комітету.

На засідані комітету йшлося про нереагування Нацрадою під час виборчої кампанії на порушення телеорганізаціями законів про вибори Президента, про рекламу (телеорганізаціями розповсюджувалася прихована передвиборча агітація, інформація, що містила заклики до розпалювання міжнаціональної ворожнечі, недостовірні відомості про суб’єктів виборчого процесу тощо). Також зазначено, що колишнє керівництво Нацради ініціювало розгляд питання про скасування ліцензії 5 каналу та ТРК „Ера”.

У відповідь на ці претензії виконуючий обов’язки голови Нацради Віктор Понеділко зауважив, що, мовляв, цього року основні зусилля Нацради було спрямовано „на вдосконалення процесу ліцензування”. „Якби не деякі проблеми, нам би вдалося повністю дотриматись норми закону антимонопольного обмеження, – зазначив Віктор Понеділко. – Що завадило? Суди взяли на себе роль органів, що здійснюють конкурсний відбір (нагадаємо читачам "ТК", що за останій час на неконкурсній основі, через рішення судів, отримали або намагалися отримати ліцензії декілька телекомпаній - ТЕТ, НТН, "Киевская Русь Телевидение” (КРТ),Телестудія „Астра-ТБ" - "ТК").

Щодо виборчих порушень, Понеділко зазначив, що скарги про порушення Нацрада отримувала і реагувала на них згідно із законодавством України. „Якщо ви хочете запитати, чи закрила Нацрада хоч одну телекомпанію, то я нагадаю, що ст. 28 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” говорить про те, що будь-які дії щодо ЗМІ мають відбуватися виключно через суд. А до суду - під час виборів-2004, за відповідним законом, мала звертатися ЦВК і відповідна територіальна комісія. Ми моніторили усі передачі і надсилали до ЦВК із приписом „Є ознаки правопорушення”, – однак ЦВК не реагувала.

Після доповіді Понеділка між членами Комітету зав’язалась дискусія щодо розподілення відповідальності між колишнім керівником Нацради Борисом Холодом, який приймав деякі незаконні одноосібні рішення, та іншими членами Нацради. Зокрема член Комітету Сергій Правденко висловив пропозицію щодо персоніфікації відповідальності Нацради і перенесення її більшою мірою на Бориса Холода. Однак голова Комітету Микола Томенко неодноразово підкреслював, що Нацрада – колегіальний орган, і всі її члени мають нести відповідальність за її рішення.

Тож після нетривалої дискусії члени Комітету залишились на нараду, а по її закінченні Микола Томенко прокоментував рішення щодо звіту Нацради: „Ми ухвалили рішення про те, що ми будемо рекомендувати ВР не затверджувати звіт Нацради, оголошувати недовіру всьому складу Нацради. Як ви бачили, дискусія точилась щодо неспіввідношення відповідальності колишнього голови Нацради, і її конкретних членів. Ми погодилися, що сама мотиваційна частина і зміст нашого рішення будуть змінені. Адже практично протягом останнього року колишній голова Нацради взагалі незаконно обіймав цю посаду і лобіював низку рішень, з якими не погоджувалася меншість Нацради. Але в силу різних обставин ця меншість не змогла зупинити цю ситуацію. Тому мені треба пояснити депутатам моє рішення: оскільки Нацрада – колегіальний орган, за її бездіяльність або ті рішення, що прямо суперечать закону і здоровому глузду, несе відповідальність весь склад Нацради. Я можу відверто сказати, що хтось із професійних людей нинішнього складу Нацрадри буде претендувати на цю посаду від Верховної Ради вдруге. Я думаю, що це було б чесно, тому що дехто з колег намагались працювати професійно, але загальна атмосфера Нацради, рішення та діяльність Холода, більшість Нацради не була на боці закону.

Тому наше рішення саме таким і є. Ми хочемо невідкладно розглянути це питання для того, щоб Комітет запропонував на розгляд ВР нові кандидатури. І, відповідно, Президент має так само розглянути звіт і оперативно вирішити питання з новими членами Нацради (з четвірки, яку формує глава держави - "ТК"), щоб ми отримали новий орган. Чесно кажучи, мені було трохи дивно слухати, що Нацрада не прийняла відповідне рішення стосовно виборів, адже ніхто не відбирав у неї права запитувати канали, звідки у них з’явились відповідні (рекламні) кліпи (які пропагували міжрегіональну ворожнечу, інше - "ТК"), і виносити попередження. Це пряма функція Нацради згідно із законом. Більше того, я знаю, що Генпрокуратура зацікавилась нарешті усіма моїми зверненнями щодо діяльності голови Нацради і відповідними рішеннями Нацради в період з червня 2004 року до січня 2005. Очевидно, постане питання про скасування певних рішень і відповідальність за підробку документів та за інші несанкціоновані речі, які стосуються не лише колишнього голови, а й інших членів апарату”.

На запитання „Детектор медіа”, яких змін у Нацраді він добиватиметься, Томенко відповів: „Я переконаний, що ситуація з ЦВК дуже чітко продемонструвала: якщо країна міняється – міняються підходи влади до того, як повинні працювати відповідні органи влади, навіть якщо їхній склад оновлюється лише частково. Тому я би хотів, щоб Віталій Шевченко, Тетяна Лебедєва чи Віктор Понеділко залишились у новому складі Нацради. Вони достатньо професійні люди, і мені б хотілося, щоб вони діяли не як представники різних політичних партій, а як професіонали, і це б зменшило міру їхньої залежності. А новий закон про Нацраду, який, я сподіваюся, ми ухвалимо у ВР, досить серйозно захищатиме членів Нацради від впливу Президента чи парламенту”.

У свою чергу, член Національної ради Тетяна Лебедєва впевнена, що критичне ставлення до Нацради досить упереджене: у конкурсі на частоту мовлення беруть участь 20 чи 25 кампаній, одна з них перемагає, а інші 24 вважають себе ображеними і вважають, що щось відбулось не так, як треба. Для політиків також Нацрада є постійним джерелом додаткових балів, тому що в разі потреби завжди є можливість звинуватити Нацраду в недостатньо жорсткому контролі появи фільмів зі сценами жорстокості, насильства, з еротикою та порнографією тощо. Втім, реально останнім часом Нацрадою зроблено дуже багато, але звинуватити легше, ніж проаналізувати позитивні та негативні вияви, вважає пані Лебедєва. Серед важливих, на її погляд, рішень Нацради вона згадала, зокрема, впровадження системи візуальних позначок. „Проте, я не знімаю з себе одну восьму провини за те, що не вдалося зробити Нацраді, – зазначила Т.Лебедєва. – Я погоджуюся, що про деякі речі Нацрада і не знала, Холод брав це на себе. Але деякі речі ми приймали колегіально, тому якщо все-таки ВР вирішить, що ми непрофесійно ставилися до своїх обов’язків і висловлять нам недовіру, то ми сприймемо це нормально”.

На запитання журналістів, чому не можна було висловити недовіру Холоду, Тетяна Лебедєва відповіла, що „юристи Нацради переконували нас, що ми не маємо механізму для припинення повноважень Холода. Мені здається, що дійсно існує якась така правова ситуація, і ми дійсно уважно вивчали закон, але не знаходили легітимних можливостей припинення повноважень голови Нацради. Втім, не можу сказати, що це питання залежало від нас. Якби була відповідна політична воля, то це питання б було вирішено раніше”.

Отже, зараз доля Нацради - повністю у руках народних депутатів. А з огляду на важливість нормалізації діяльності у телерадійному просторі країни для нової влади, треба думати, затягувати з винесенням цього питання на розгляд сесійної зали не будуть.