ТРК „Ера” має транслювати сьогодні у випуску "Підсумків" журналістське звернення, яке було зачитане ведучим програми „Подвійний доказ” телеканалу „1+1” Анатолієм Борсюком. Серед учасників акції були також журналісти та телеведучі Євген Глібовицький, Олесь Терещенко, Ольга Кашпор, Максим Драбок, Ігор Скляревський, Віктор Заблоцький, Євген Федченко, Єгор Соболєв, Наталя Лигачова, декан Могилянської школи журналістики Сергій Квіт, заступники директора Інституту журналістики Київського національного університету Олександр Чекмишев та Тарас Петрів,Василь Глащук,Сергій1 Солодкий та інші.

Повний текст заклику читайте тут.

„Детектор медіа” взяла коментарі учасників акції.

Віктор Заблоцький,екс-репортер „1+1”:

- Журналісти просто повинні стати на сторону народу, тому що люди зараз на вулицях набагато активніші, набагато свідоміші, ніж багато журналістів, які себе вважають елітою, або до сих пір вважали елітою. Народ потребує зараз чесної інформації і журналісти мають забезпечити народ чесною інформацією. Це зробити ніколи не пізно. Завжди можна спромогтись на мужній крок. І я просто закликаю своїх колег піти на цей крок і різними способами боротись за правду.

Анатолій Борсюк, ведучий програми "Подвійний доказ", ”1+1”:

- Як це було сказано у звернені - єдине, що треба зробити всім журналістам, хто може це зробити – Не брехати. От і все. Більше нічого. Кожен має це зробити у свій власний спосіб, хто як може має опиратися брехні, її розповсюдженню. Брехня для мене - це коли людина говорить те, у що вона сама не вірить. А голосує хай вона хоч за Януковича, хоч за Ющенка - для мене це не має значення. Якщо хтось переконаний у своїй правоті, то нехай говорить все, що вважає за потрібне. Але хай не бреше.

Євген Федченко, Києво-Могилянська Школа журналістики:

- Дуже просте і коротке завдання стоїть перед нами - ми повинні продемонструвати журналістську солідарність і зробити все можливе для того, щоб ті, хто наразі не знаходяться на майдані чи під Верховною Радою, отримували можливість мати або якомога правдивішу інформацію, або хоча б не отримували неправду від наших колег з різних ЗМІ. Це буде найбільша користь, яку зараз журналісти можуть зробити: „Не брехати”.

Сергій Квіт, Києво-Могилянська Школа журналістики:

- Якщо журналісти не можуть говорити правду, то вони не повинні виходити в ефір, не мають писати в газету, в різний спосіб усунутися від професійної діяльності, для того, щоб не брехати. А також журналістам, якщо вони хочуть, щоб народ переміг, слід проявити солідарність, брати участь у громадських акціях, укладати спільні документи, виступати спільно, як громадяни, спільним колективом.

Олександр Чекмишев, заступник директора Інституту журналістики, голова комітету „Рівність можливостей”:

- Власне, те, що сьогодні прочитав наш колега, шановний Анатолій Борсюк, є втіленням того, заради чого журналісти сюди прийшли. Тому що справді впродовж виборчої кампанії переважна більшість ЗМІ не діяли як засоби масової інформації, а діяли як засоби агітації та пропаганди. Але те, що у журналістів, нарешті, увірвався терпець і журналісти виступили проти такого інформаційного кілерства та інформаційного бандитизму - це свідчення того, що в українській журналістиці відбуваються дуже радикальні зміни. І що зараз потрібно журналістам? Усе дуже просто – бути разом і бути солідарними.

Олесь Терещенко, ведучий ТСН, „1+1”:

- Ми сюди прийшли, щоб закликати всіх наших журналістів у цей вирішальний для країни момент по можливості давати чесну, збалансовану інформацію, якщо такої можливості немає, кожна людина має зробити свій вибір. Люди свій вибір зробили. Вчора зробили свій вибір четверо ведучих „1+1” ТСН, вони вибрали не виходити в ефір в цей час, поки не буде можливості давати об”єктивну інформацію.

Сергій Дацюк, медіа-експерт:

- Прийшов я сюди, по-перше, тому, що сюди прийшли мої колеги, тому що я сам все рівно кудись би прийшов, а оскільки мої колеги тут, то це був лише вибір місця, а не причини приходу. Для того, щоб народ переміг, журналісти мають перестати боятися. Коли не має революційної ситуації, ти можеш втішати себе тим, що я осторонь громадського руху тому, що я для сім”ї працюю. Але коли починається революційна ситуація, потрібно робити вибір і бути з народом, і все.

Максим Драбок, спеціальний кореспондент Національної телекомпанії, зараз відсторонений від роботи:

- Чому ми сюди прийшли? Найголовніше - для того, щоб показати журналістську солідарність, щоб потім, зважаючи на цей приклад, і міліція, і, головне, судді і представники інших професій також виступили солідарно і захистили свій вибір. Важливо, щоб на прикладі журналістів інші люди зрозуміли ситуацію і діяли згідно до закону і своїх міркувань, захищаючи волевиявлення народу.

Для журналістів головне - солідарність. Вони повинні бути разом і підтримували тих, кому зараз важче і разом виступати за свободу слова, за чесне висвітлення виборів і те, що відбувається в країні.

Варто не лише бути на майдані, а також бути на роботі і переконувати всіх, хто причетний до створення телебачення, говорити їм, щоб вони не боялися втрати роботи або ще чогось. Зараз є вирішальний момент для України, і їм треба скористатися, його треба зробити. Я так пропоную: бути півдня на майдані, півдня з народом, решту дня працювати на роботі. І на роботі також слід переконувати людей, і це буде вагомий внесок у загальну перемогу.

Ольга Кашпор, кореспондент „Вістей”, Перший національний:

- Я думаю що вже не час журналістам боятися, просто треба відкинути все і зрозуміти, що дійсно відбулася революція. Треба проявляти свою громадянську позицію. Я впевнена, що моє місце не на майдані, на майдані і без мене вистачить людей, а журналістам слід говорити правду, або якщо вони цього не можуть робити, тоді нехай мовчать. Тому що далі так не може бути. Так само я закликаю всіх технічних працівників, операторів тощо, усіх тих, без кого не відбудеться телебачення, до глобального страйку. Адже зараз вони просто підносять патрони тій владі, яка намагається дурити народ.

Леся Ярошенко, газета „Вечірній Київ”:

- Я сюди прийшла, щоб висловити солідарність з моїми колегами, які не хочуть писати брехню. Я хочу жити і працювати в цій країні. Я не хочу нікуди звідси виїздити. Але я хочу просто професійно виконувати свої обов”язки і отримувати за це гідну зарплату.

Я не хочу, щоб мої діти народились в бандитській країні, і щоб вони її ненавиділи.

А журналісти повинні просто професійно робити свою роботу, тобто подавати людям факти, подавати людям усе так, як воно є.

Тарас Петрів, заступник директора Інституту журналістики:

-Я сюди прийшов, тому що відчуваю особливі моменти в сучасному суспільному житті України, і вважаю, що я сьогодні маю бути там, де зараз мої вихованці, мої колеги, мої студенти, і, відповідно, ми мусимо завжди подавати один одному руки допомоги і висловлювати своє бачення суспільних процесів в Україні. Я вважаю, що нам зараз як ніколи потрібно подивитись один одному в очі, і підтримати один одного. Адже наша роль зараз як ніколи важлива у суспільних змінах, що відбуваються в Україні.



На фото -1. У акції взяли також участь студенти-журналісти. 2. Олесь Терещенко, ведучий ТСН, учасник акції "Ми не брешемо", дає коментар кореспондентам ТРК "Ера".