Нечестиві матчі

Минулого футбольного (й телевізійного) сезону проблему договірних ігор кілька разів спробували були підняти на поверхню журналісти. Ведучий програми “Гол” (Новий канал) Олександр Гливинський навіть опитав чільників українських футбольних клубів, чи не організують вони, бува, договірні матчі. Усі хором сказали: “Ні”. І на цьому проблему було вичерпано.

Привид змови, здається, назавжди покинув український чемпіонат (власне, наприкінці сезону він напевно що виникне, але не зараз) і забетонована правда футбольних ігор дозволила ведучим “Про спорту” („1+1”) навіть дещо пошуткувати на цю тему. “За цілковитої згоди “Оболоні” “Динамо” влаштувало їй розгром” – так весело анонсувався сюжет про безперспективні 7:0 у “київському дербі”. Дійсно, “Оболонь” не та команда, щоби з нею домовлятися.

Однак, український натяк всіявся на плідний ґрунт новин російського футбольного чемпіонату. У матчі між “Шинником” та “Локомотивом” після двох помилок “гравця “Шинника” і збірної України Михайла Старостяка” футболісти “Локомотива” забили два м’ячі і комфортно стали чемпіонами. “Після перерви Старостяк на полі не з’явився”, – повідомив “Про спорт”, натякаючи на той факт, що тренер був незадоволений його грою.

Втім, у російському чемпіонаті ніхто не виснажується в останніх турах. У “Вістях тижня” (РТР) повідомили, що не всі букмекерські контори приймають ставки на російські футбольні ігри. На фоні попередніх заяв про “цілковиту згоду” все виглядало скорше на “мавр зробив свою справу”. Але то – лише нюанси, породжені жартівливим коментарем.

Неконкретно…

Кілер зі свистком

Коли справа доходить до конкретних заяв, то журналісти, аніскільки не соромлячись, видають їх в ефір. І програма “Футбольний вікенд” (ТРК „Україна”), і програма “Гол” рішуче показали кадри з післяматчевої прес-конференції тренера маріупольського “Іллічівця” Миколи Павлова, який висловив переконання в нетрадиційній сексуальній орієнтації арбітра. Він сказав коротко і ясно: “Наші болільники кричать “Суддя – педераст”. Я з ними погоджуюся”. Оте слово про суддю проїхало всіма тематичними спортивними програмами цнотливо закресленим тривожним “пі”, ніби щось лайливе (на фоні кінофільмів і кримінальних передач воно й не дуже зрозуміло, чого б це). Однак було весело так показано. І навіть з додатковими коментарями ведучих: мовляв “не дають нам тренери сумувать, твою мать. І це дуже добре”.

Як добре і те, що розповів Павлов про “роботу із суддями”: коли “Іллічівець” тільки вийшов до вищої ліги, то команда з суддями активно працювала, презентуючи їм ікру там, рибу. “Але тут цим не обійшлося”, – промовив Павлов, натякаючи на те, що за роботу проти “Іллічівця” суддя отримав зовсім іншого ґатунку презенти. Ведучі посміхалися: ти диви, що робить. Прям Задорнов.

Через кілька днів у новинах повідомили, що “рішенням ради ПФЛ” Павлов був відлучений від футболу “на невизначений термін”. За свої вислови про суддю, конкретизували спортивні телеоглядачі (“Вікна-спорт”, СТБ та інші). За некоректні висловлювання покарали копійкою в умовних одиницях і тренера “Оболоні”. Який назвав суддю “кілером у футболі”.

Ясно, що за “роботу з суддями” ніхто чіпати не буде.

Вигнання з раю. Збірна

Але не єдиними суддями живе футбольно-телевізійна Україна. Оно вже надійшла черга грати з турками. Щоб якнайкраще підготуватися до цього заходу, вирішено було вигнати трьох гравців, щойно до збірної запрошених. За неспортивну поведінку. І назавжди. Зотов, Чечер та Закарлюка, що приєднався до них, заявилися на базу збірної о другій годині ночі. Пропустили тренування. І всьо. За недотримання спортивного режиму їм зробили “допобачення”. Здається, колись давно в дев’яностих за щось подібне вигнали зі збірної Беженара. Чи, може, не за це. Ніхто прикладів вигнання гравців з національної команди чомусь не наводив. І взагалі, всі про це якось здивовано говорили. Як про казку.

До цього Олег Блохін заявив, що усіх тих, хто відмовлявся грати за збірну часів її невдалих виступів (хлопаки а-ля Співак, Горшков та інші), більше ніколи в збірну не запросить. А з Вороніним буде розмовляти. Вирішувати, що там у них. І як.

До речі, про спортивний режим. Програма “Гол” повідомила, що капітан нашої збірної Андрій Шевченко в Києві з командою тренуватися не буде. А одразу прилетить до Туреччини. Але прилетить. Дисциплінований.

Вигнання з раю. Колосков

У той час як в Україні розбиралися, на який бік дивляться арбітри і чим займаються футболісти замість тренуватися, в Росії все було куди трагічніше. Після слів Президента РФ В.В.Путіна, що футбол у виконанні російської збірної – це сумно, розпочалася активна діяльність з організації у російському футболі змін.

Програма “Основний інстинкт” (ОРТ) взялася за розгляд питання про відставку Колоскова, озвучену “міністром спорту” Фетисовим, який до Російського футбольного союзу жодного стосунку не має. Виявилося, що усім ідея вигнати Колоскова в принципі подобається. Думка гарна.

“У мене тут документи, які доводять, що Колосков злочинець”, – каже один із гостей. (“Чого ви не відносите їх в прокуратуру?” – дивується ведуча Сорокіна). “Дякуємо вам, пане Фетісов, що ви взялися за Колоскова”, – каже інший. Тут до них долучається і Світлана Хоркіна: “А потім, пане Фетісов, милості просім розгребти все в художній гімнастиці. І там начальника змініть. Бо живемо на базі, яко у хліву. І ніхто нас на міжнародній арені не захищає”. І знову, з початку до кінця.

Єдиний, хто захищав Колоскова, – генеральний менеджер збірної Росії з футболу. Він сидів, посміхався, кивав. Ніби людина нетутешня, але ввічлива. А потім візьми і скажи: “Держава футбольну збірну не фінансує. А як будете тиснути на Колоскова, то ФІФА та УЄФА приймуть свої жорсткі рішення стосовно Росії. Санкції, так сказать”. А потім додав, звертаючись до Сорокіної: “Ви ж захисниця демократичних цінностей, документальне кіно там знімали, боролися. Ви що, не розумієте, що зараз відбувається?”

Але розумне слово не подіяло: лиш додало вогню. Воно й дійсно: як подивишся сюжет про російський футбол у програмі “Вісті тижня” – аж лячно стає. І договірні матчі. І недофінансування місцевого футболу. І розгул легіонерів. І поля. І м’ячів не вистачає.

Але як же пояснити міжнародним футбольним посадовцям, що це не тиск з боку органів державної влади на громадську організацію. Як позбавитися Дамоклова меча дискваліфікації та міжнародної ізоляції, що навис над російським футболом?

Спеціалісти відповідають. Колоскова на міжнародній арені поважають тому, що він вміє з ними працювати: риба, ікра, шуби… Так що вони там всі закуплені і нам не указ. Ці міжнародні спостерігачі.

Дамоклові стайні

Журналіст “Футбольного вікенду”, коментуючи невдалу діяльність одного тренера, сказав: “Йому тепер доводиться розчищати над головою Дамоклів меч”.

Втім, можна цей вислів відредагувати.

Розчищати над головою Авгієві стайні.

Курйозне, на перший погляд, поєднання вічності, безперспективності, матеріальності Авгієвих стаєнь та невідворотності Дамоклова меча виявляється аксіоматичним щодо (спортивного) телебачення, яке щоразу вивертає глядачеві щось нове на голову.

Авгієві стайні, що висять над головою, розгребти неможливо.

Можна лише спробувати не потонути.