Кому і скільки додала «специфічна» політика телеканалів?

10 Листопада 2004
885
10 Листопада 2004
12:03

Кому і скільки додала «специфічна» політика телеканалів?

885
У світовій історії виборів виділяють дві основні події, що докорінно змінили хід виборчих кампаній: появу телебачення і опитувань громадської думки.
Кому і скільки додала «специфічна» політика телеканалів?

Ірина Бекешкіна, науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи», для «Детектор медіа» В Україні, як і будь-де, саме телебачення незмінно, протягом усіх виборчих кампаній визнається населенням основним джерелом інформації про кандидатів і виборчу кампанію. Проте чи виконує в Україні телебачення функцію власне медіа, себто посередника між кандидатами і виборцями? Про рівний доступ до центральних телеканалів годі й говорити, про це свідчать дані моніторингу моїх колег, які скрупульозно підраховують час, що приділяють телеканали різним кандидатам та тональність їх показу. Проте наскільки це впливає на виборця? Щодо цього існує дві протилежні точки зору. Одні вважають, що маніпуляції телеканалів є вирішальними у формуванні думки виборців. Інші – навпаки, переконані, що виборець у нас вже досвідчений і на маніпуляції не піддається. Отже, наскільки істотною є роль телебачення у впливі на виборця і на результати виборів?

Це питання ми намагалися з’ясувати в опитуванні, проведеному Фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним інститутом соціології 2-11 жовтня 2004 року, куди були включені запитання, запропоновані «Детектор медіаю». (Вибірка репрезентативна для дорослого населення України, представлені 1000 респондентів. Статистична похибка вибірки з ймовірністю 0,95 не перевищує 3,2%).

Загальні результати цього опитування вже були оприлюднені на сайті «Детектор медіа». Тепер спробуємо проаналізувати вплив телебачення взагалі і його окремих каналів на електорати різних кандидатів.

Перш за все, слід зазначити, населення у нас по-різному ставиться до політики телеканалів у висвітленні виборчої кампанії та кандидатів. Повністю довіряють телеканалам лише 7%, переважно довіряють – 23%. Не довіряють зовсім – 19%, переважно не довіряють – 15%, ще 19% одним каналам довіряють, іншим – ні, а решта виборчою кампанією не цікавиться. Менш схильні довіряти телеканалам люди молоді і з більш високим рівнем освіти. Більше того, серед населення виявилося більше тих, хто вважає, що усі телеканали чи майже усі, за деякими винятками, ведуть нечесну гру з виборцями, підігруючи одним кандидатам і шкодячи іншим (48%). У чесності і об’єктивності усіх чи майже усіх телеканалів переконано значно менше – 32%. Кому підігрують і проти кого «грають» – теж цілком зрозуміло: «за» Януковича (його назвали 66% тих, хто дав відповідь на це запитання) і «проти» Ющенка (50%).

Отже, з одного боку, начебто, телеглядачі у більшості розуміють нечесну гру більшості телеканалів. Більше того, більше половини опитаних (52%) вказали, що телебачення на їхній електоральний вибір майже не вплинуло. Проте є вельми істотна частина населення, для який цей вплив виявився або вирішальним (8%) або значимим (23%).

Як же позначилися «симпатії» телебачення, зафіксовані не лише у різних моніторингах, а й видимі для пересічних телеглядачів, на прихильності виборців до певних кандидатів? Кому і скільки відсотків додала дуже «специфічна» політика українських телеканалів?

Ірина Бекешкіна, науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи», для «Детектор медіа»

Повну версію тексту читайте у 10-му числі часопису "Детектор медіа", який щойно вийшов з друку. Починаючи з вересневого номера, „Детектор медіа” припиняє викладати повні версії статей з часопису на сайт.

До кінця року журнал розповсюджується безкоштовною адресною розсилкою; замовити його можна, повідомивши свою поштову адресу за адресою info@detector.media.


З 1 січня 2005 року друкований журнал „Детектор медіа” розповсюджуватиметься платно. Про умови передплати докладніше можна дізнатися тут.

Проекти ГО "Детектор медіа" реалізуються за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) за угодою № F11158-TK-01. Погляди авторів не обов'язково збігаються з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку.

This publication was made possible through support provided by the United States Agency for International Development, under the terms of Award No. F11158-TK-01. The opinions expressed herein are those of the authors and do not necessarily reflect the views of the United States Agency for International Development.

Також підготовка матеріалів ГО "Детектор медіа" здійснюється за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.

Також реалізації проектів ГО "Детектор медіа" сприяють Тhe National Endowment for Democracy /NED/, Internews Network, Центр Медіареформ
.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
885
Читайте також
04.10.2001 13:49
незалежний експерт-дослідник телебачення і радіомовлення
1 600
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду