Моніторинг теленовин від „Детектор медіа” засвідчує, що провідні телеканали країни під час виборчої кампанії стали вже не примітивними інструментами у руках політичних сил, а повноправними суб’єктами інформаційної війні влади проти опозиції. "Телебачення перетворилося у впливового гравця, що грає на боці влади", - констатувала Наталія Лигачова, шеф-редактор проектів Громадської організації „Детектор медіа”, під час презентації результатів Моніторингу теленовин, проведеного експертами "Детектор медіа" з липня по вересень 2004 року.

Моніторинг новин - проект „Детектор медіа”, що здійснюється за підтримки Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні та британсько-українського проекту Центр медіареформ.

Щотижневий Моніторинг теленовин від „Детектор медіа” був започаткований весною 2003 року за підтримки Центру медіареформ. До липня 2004 року охоплював п’ять телеканалів – Перший національний, Інтер, „1+1”, Новий канал, ICTV. У липні 2004 року – тобто з початком виборчої президентської кампанії в Україні - до фінансування проекту приєднався також Фонд розвитку ЗМІ Посольства США. Проект було розширено до моніторингу новин семи телеканалів (Перший національний, Інтер, „1+1”, Новий канал, ICTV, СТБ, Тоніс).

Також в липні 2004 року „ТК” розпочала в рамках проекту щотижневий аналіз медіа-технологій. Моніторинг медіа-технологій фіксує та аналізує зміст і завдання тих технологічних комбінацій і маніпулятивних схем, які провідні учасники президентських перегонів та їх штаби застосовують у ході кампанії за допомогою ЗМІ.

Третьою частиною проекту стали соціологічні опитування, які за домовленістю для „Детектор медіа” проводить Фонд „Демократичні ініціативи” . Ці опитування населення та, окремо, експертів, допоможуть нам з’ясувати, наскільки ж ефективними виявились медійні спецоперації, чи впливали вони на вибір громадян.

Сьогодні експерти "Детектор медіа" презентували для громадськості дані моніторингу за період з липня цього року.

Згідно дослідження, експерти наголосили на наступному:

- у ході нинішніх президентських виборів ми, вперше за останнє десятиріччя, маємо справу з масштабним політичним протистоянням двох різних, порівнянних за потенціалом політичних сил;

-особливість нинішньої президентської кампанії полягає у тому, що цього разу опозиція, вперше за роки незалежності, має лідера з високим рейтингом довіри, який, до певної міри, компенсує традиційну перевагу діючої влади (адмінресурс, тотальний контроль за провідними ЗМІ і т.п.)

-влада, вперше за багато років зіткнувшись з реальною загрози поразки, веде наймасштабнішу кампанію дискредитації проти головного опозиційного кандидата Віктора Ющенка, з використанням широкого набору брудних політичних технологій в тому числі деструктивних, аморальних, спрямованими на розпалювання суспільного протистояння та міжнаціональних конфліктів;

- кандидат у президенти, діючий прем’єр-міністр Віктор Янукович подається телевізійниками в суто пропагандистському ключі, без жодних спроб аналізу чи подачі альтернативних точок зору.

-величезна перевага в медійному потенціалі дозволяє технологам влади на свій розсуд вибудовувати віртуальний порядок денний, інспірувати або довільно обирати “потрібні” події чи факти і, навпаки, замовчувати чи ігнорувати ті події і факти, які її не влаштовують;

-тотальний контроль влади за переважною більшістю ЗМІ (в першу чергу - телебаченням) змушує українських журналістів до ігнорування професійних стандартів;

Як наголосила сьогодні під час презентації даних моніторингу Наталія Лигачова, дані моніторингу доводять, що інформаційні програми провідних телеканалів вже не просто певним чином інтерпретують події. "Сьогодні саме „під телекартинку” створюються як інформаційні приводи, так і провокуються певні події, - сказала вона. - Достатньо згадати те, яким чином весь період виборчої кампанії використовують телеканали так звані „заяви” так званих „технічних кандидатів”. Або форуми на підтримку політичної реформи, заяви шахтарів з приводу прийняття бюджету наприкінці 2003 року, нинішні мітинги „проти екстремізму” або заяви депутатів-більшовиків з приводу хвороби Ющенка. Всі ці події з самого початку організовуються з прицілом на тиражування їх телебаченням".

Тотальність порушень професійних стандартів у новинах має не хаотичний, а повною мірою логічний характер, з цілком прозорою метою, говорить вона. Такого не можна досягти під спорадичним тиском різних політичних сил з різних приводів. Подібна ситуація в новинах може виникати тільки за умови концептуальної та цілеспрямованої розробки СИСТЕМНОГО МЕХАНІЗМУ відтворення у теленовинах певної ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ. В свою чергу, подібний системний механізм медіаманіпуляцій не може бути вибудований тільки за наявності зовнішніх чинників – наприклад, „темників”, які надсилаються зі структур, що знаходяться поза телеканалами. Такий системний механізм може ефективно діяти тільки за ПРЯМОЮ УЧАСТЮ ТОП-МЕНЕДЖМЕНТУ телеканалів та інформаційних служб.

Таким чином, експерти визначили такі особливості ролі ЗМІ в нинішній виборчій кампанії. А саме:

-по-перше, те, що починаючи з 2002 року була створена та задіяна найпотужніша за всіх часів незалежної України СИСТЕМА ДЕЗІНФОРМАЦІЇ суспільства та ВЕРТИКАЛЬ керівництва цією системою, починаючи зі структур Адміністрації Президента та регіональних адміністрацій і завершуючи топ-менеджментом телеканалів.

- по-друге, те, що телебачення, як найпотужніше ЗМІ, остаточно перетворилося у впливового політичного гравця. І цей гравець свідомо та навіть натхненно грає на стороні влади.

-по-третє, під час президентських виборів 1999 року головною медіатехнологією влади була інформаційна блокада опозиційних кандидатів. У 2004 році інформаційна блокада змінилася агресивною інформаційною війною, головною фішкою якої стало створення негативного контексту навколо кандидата від опозиції – Віктора Ющенка.

З іншого боку, експерти стверджують, що опозиція теж зробила ставку на технологію конфлікту – а не технологію позитивної пропаганди власної програми дій, констатували експерти. Таким чином, у прагненні створення інформаційних приводів і опозиція, і влада практично синхронізувалися.

Але при тотальній монополії влади на електронні медіа можна прогнозувати більшу ефективність владних дій.

Уперше за історію виборчих перегонів в Україні вже під час розпалу виборчої кампанії відбулося виразне перепозиціонування потужного медійного ресурсу: а саме медіахолдінгу Віктора Пінчука. До жовтня місяця телеканали ICTV, Новий, СТБ зберігали відносний нейтралітет щодо опозиції, їх новини були набагато більш збалансованими саме щодо дій опозиції, зосереджуючись в основному на позитивному піарі Віктора Януковича. Але зараз телеканал ICTV став безпосереднім учасником чорного піару проти Віктора Ющенка, перш за все – в тому продукті, який виходить за авторства Дмитра Кисельова.

У свою чергу Сергій Черненко, оглядач інтернет-видання „Детектор медіа”, зауважив, що медійна перевага влади набрала тотального характеру, а за таких обставин говорити про реальну протидію опозиції досить складно.

"На сьогодні влада має ідеальні умови, - сказав він. - І активно використовує їх з метою дискредитації кандидата у президенти України Віктора Ющенка. При цьому йдеться не стільки про нові технології, задіяні під час цих виборів, а швидше про масштабність використання чорних піар-технологій. Серед таких: звинувачення опозиції в ультраправому екстремізмі, створення міфу про шовіністичні настрої, розвінчання образу Ющенка як успішного прем'єр-міністра, технологія непрямої атаки (на оточення Ющенка), створення образу агресивної опозиції, що переймається виключно боротьбою за владу, створення телевізійного образу Ющенка як слабкого, нерішучого політика, що втягнений у постійні малі і великі конфлікти".

Система дезінформації під час виборної кампанії використовуються:

-задля створення негативного контексту навколо опозиції, перш за все Віктора Ющенка;

-задля створення телекартинки дестабілізованої ситуації в Україні – начебто завдяки діяльності тієї ж опозиції. Задля залякування громадян можливою дестабілізацією суспільства – у разі або перемоги опозиції, або можливих народних протестів у випадку поразки опозиції та підозр у фальсифікації результатів виборів. Таким чином, влада намагається нейтралізувати можливі народні виступи.

-задля створення позитивного, „конструктивного” образу влади як такої, а також – Леоніда Кучми та Віктора Януковича. Хоча на початку виборчої кампанії Кучма начебто відійшов на другий план у новинах, у вересні та на початку жовтня він знову став головним ньюзмейкером. Януковичу при цьому була відведена, судячи зі всього, роль керованого статиста, „гарного слухняного хлопчика”.

У той же час, у жовтні Янукович, судячи зі всього, дещо „вибивав” своїми заявами (про різке підвищення пенсій, про статус російської мови та ін.) ньюз-руми телеканалів з накатаної „темніковської” технології і примушував телеканали, контрольовані АП та СДПУ(о), йти у фарватері своїх власних ходів. Можливо, саме це та реакція Президента і Медведчука на такі кроки Януковича спричинили повернення цих телеканалів до підкреслювання політичної ролі та ваги Кучми:

-задля створення враження суцільної підтримки суспільством кандидата від влади;

-задля зомбування населення думкою про невідворотність перемоги Януковича, незалежно від особистої позиції кожного окремого виборця. Технологія „ незалежно від того, як будете голосувати ви, більшість виборців вважає, що переможе Янукович” – стала однією з домінуючих на телеканалах. Ще це можна назвати „ефектом асфальтування”.

Всі перераховані технології вкладаються в логіку ШАНТАЖА суб’єктами, наближеними до Президента та голови його Адміністрації, політичних сил, які представляють як Януковича, так і Ющенка. Завдяки ефективному впровадженню цієї логіки, вочевидь, Кучма та Медведчук сподіваються зберегти гарантоване політичне майбутнє навіть в умовах непроведеної політичної реформи

Найпоширенішими порушеннями журналістських стандартів виявленими в ході моніторингу “Детектор медіа” за період з початку президентських перегонів (з 4-го липня) були:

- незбалансованість у подачі інформації, а також неточність, неповнота, недостовірність; -неповідомлення суспільно-значимих фактів;

-перекручування фактів, маніпулювання інформацією (в тому числі – через відсутність посилань на джерела, через дублювання одних і тих же повідомлень новинними службами різних телеканалів);

-створення віртуальної реальності через повідомлення, які не є новинами або розповідають про події, яких взагалі не було;

-неодноразове повторення однієї і тої ж інформації протягом кількох днів;

-відсутність у новинах експертних оцінок. Замість цього – постійні посилання на невідомих фахівців;

-використання оціночної лексики, факти не відділяються від коментарів;

Цей, зовні невеликий перелік порушень професійних принципів журналістики насправді включає в себе дуже значну кількість прикладів, які з дня в день повторюються - в першу чергу на провідних загальнонаціональних каналах.

Як приклад Василь Яблонський, кандидат історичних наук, НаУКМА, експерт "Детектор медіа", навів, за його словами, "професійно поставлену драму Юлія Тимошенко і "прокурори". Згідно даних моніторингу канали присвятили тиждень по краплинній розкрутці цього сюжету, світло на мету якої пролив, зокрема, сюжет у програмі "Подробиці" телеканалу "Інтер" за 27 вересня, що був названий "Віктор Ющенко виступив на підтримку Юлії Тимошенко".

Як стверджують експерти, найчастіше на ці недоліки хибують Перший Національний, Інтер, „1+1”. Донедавна дещо кращою – хоча й не небагато – була ситуація на ICTV та Новому каналі. Із наближенням дня виборів ситуація на ICTV змінилася на гірше. Телеканали СТБ , Тоніс, 5-й канал частіше дотримуються балансу у висвітленні різних точок зору.

Регулярні порушення професійних стандартів більшістю українських телеканалів призводять то того, що переважна частина телеаудиторії фактично позбавлена можливості отримати збалансовану об’єктивну інформацію про суспільно-значимі події, зокрема – про хід президентських перегонів. Більше того – можна твердити, що українські глядачі отримують по суті спотворену картину оточуючої реальності.

Причому характер цих порушень свідчить: їх головними причинами є не стільки низька фахова кваліфікація журналістів, скільки свідома упередженість власників і топ-менеджерів каналів, які залежать від діючої влади. В ході нинішньої виборчої кампанії телебачення використовується як найпотужніший пропагандистський інструмент - і в такій якості телевізійники змушені часто ігнорувати власні фахові принципи – або добровільно, або під тиском.



Детальний перелік прикладів порушень ви можете знайти у відкритому доступі на сайті “Детектор медіа”(www.detector.media) у рубриці “Вибори-2004”.