Про це на зустрічі з громадськістю Бердичева та Житомирської області заявив Прем’єр-міністр України і за сумісництвом – кандидат від влади на пост президента України Віктор Янукович. Причому сюжети про цю зустріч на телеканалах "1+1", "Інтер", Першому Національному, підконтрольних есдекам, практично копіювали один одного: майже однаковий синхрон Януковича і закадровий текст, хіба що дещо відрізнялись картинки, і то – лише ракурсом. Той самий Янукович, та сама бабця – але в різних проекціях.

Взагалі-то Кабмін це збільшення планував здійснити у 2005 році, але майбутні вибори, мабуть, стали потужним каталізатором урядових соціально орієнтованих ініціатив. Адже пенсійні виплати торкнуться, зокрема, 11 з 14 мільйонів пенсіонерів. Електорат – ого-го! Тому активне опікування цього уряду найнезахищенішими українцями не випадкове.

Хоча виглядає доволі дивно на тлі торішніх рішень Кабміну щодо впровадження та реалізації пенсійної реформи. За своєю ідеологією, ця реформа мала відновити диференціацію розмірів пенсій залежно від стажу роботи та заробітної платні. Причому, було ретельно продумано механізми переведення різних грошових одиниць до нинішніх гривень, так само і розмірів колишніх зарплат до нинішніх. Базовими величинами розрахунку для визначення величини пенсій є величина середньої зарплати по країні. Яка є суто економічною категорією, що вираховується Держкомстатом, і, відповідно, жодних політичних впливів не мала б зазнавати. Так от, уряд для перерахунку пенсій 21 листопада 2003 року директивно постановив вважати середню зарплату по країні не 376 грн., а – 306 грн. Що призвело до суттєвого зниження перерахованих пенсій.

Тепер же гарячі передвиборчі жнива. І на пенсіонерів наче з рогу достатку посипалися урядові щедроти. Уже цього року пенсії кілька разів підвищувались на якісь десятки гривень. І тепер, схоже, коли уряд виконає останню свою обіцянку, нарешті вперше від здобуття незалежності України буде дотримано ст. 46 Конституції, яка гарантує розмір пенсій не менший за прожитковий мінімум.

І все було б добре, коли б не краяли душу сумніви – звідки гроші? чи довго шикуватимуть пенсіонери на неочікуване багатство? чи не втече реальний прожитковий мінімум від нинішньої межі у 284 грн. на недосяжну висоту?

Коментар "Телекритиці" експерта з питань пенсійної реформи, кандидата економічних наук пана Бориса Надточія тільки підтвердив слушність таких сумнівів: „Офіційна версія походження джерела фінансування збільшення пенсій – за рахунок приватизації. Тому, мовляв, внесено зміни у законодавство про Державний бюджет на цей рік, які дають можливість підвищити мінімальну пенсію – до прожиткового мінімуму. Але приватизаційні гроші – це тимчасові надходження, які не здатні забезпечити постійне покриття витрат на виплату пенсій. Для цього потрібні стабільні надходження відрахувань від зарплати. Тому тільки-но закінчаться приватизаційні кошти, почнуться знайомі проблеми із заборгованістю по пенсіях. І доведеться знову кликати Ющенка, як у 2000 році, аби він дав раду цій проблемі. Вже зараз Пенсійний фонд відчуває дефіцит коштів для виплати пенсії протягом тижня. У фонді немає запасу коштів навіть на кілька днів”.

Пан Надточій також не згоден з твердженням керівника центрального виборчого штабу Віктора Януковича Сергія Тігіпка, який стверджує, що „безпрецедентне підвищення пенсій” стало можливим через „зниження прибуткового податку з фізичних осіб до 13 відсотків, що збільшило прибутки і відрахування до Пенсійного фонду”. Експерт вважає, що надходжень від нових суб’єктів – платників пенсійних внесків, що, можливо, вийшли з тіні, укупі з надходженнями від приватизації явно бракуватиме для того, щоб покрити необхідну суму додаткових витрат, а йдеться про щомісячні додаткові 1 млрд. 100 тис. грн.

„Крім того, це збільшення руйнує ідеологію самої пенсійної реформи, адже воно не потягне перерахунку всіх пенсій, в результаті матимемо ту ж саму зрівнялівку: і ті, хто нічого не робив, і ті, хто працював тяжко – отримають 284 грн. До того ж, таке вкидання грошей негайно позначиться на цінах, вони підстрибнуть, і все стане на свої місця”, – робить висновок пан Надточій.

Самі пенсіонери теж не одностайної думки про „благодійника” Януковича. Далеко не всі вони пов’язують свій майбутній „добробут” з його іменем. Моя сусідка, наприклад, переконана, що це абсолютно закономірний крок уряду, і не вважає його плюсом особисто Януковича. Вона називає цей крок... індексацією, оскільки, мовляв, за останній рік ціни сильно підскочили. Тож що: електорат стає все наївнішим чи розумнішим? Втім, це не так вже і важливо. Головне, що купити його не так вже й легко.