Як передає американська телекомпанія CNN, виборчий штаб кандидата від Демократичної партії Джона Керрі зареєстрував у Федеральній виборчій комісії (Federal Election Commission) скаргу, стверджуючи, що заява від групи антикеррівських ветеранів є неточною і “незаконно скоординованою” з республіканцями і кампанією Буша-Чейні.

У зареєстрованій скарзі, у якій спростовується подання організації ветеранів, котрі проходили службу на швидкісних катерах (Swift Boat Veterans for Truth) під час війни у В’єтнамі, наголошується, що “...існує достатньо доказів, що SBVT координують свої витрати на розповсюдження інформації та іншу діяльність, націлену, щоб впливати на вибір на користь Буша-Чейні у президентській кампанії”. Речник групи, яку складають в’єтнамські ветерани, що служили на швидкісних катерах, сказав, що відповіді на цю скаргу ще не було.

Кандидат від демократів у президенти Джон Керрі, як передала телекомпанія Fox, закликав президента Буша “встати і зупинити” напади на його бойову біографію у В’єтнамі. Під час благодійної акції зі збору коштів, на якій були присутні приблизно 750 осіб, Керрі заявив: напади групи в’єтнамських ветеранів і колишніх командирів швидкісних катерів посилилися тому, що у останні місяці вони побачили, як американці почали розуміти, що я знаю, як проводити більш інтенсивно і більш ефективно війну проти терористів. “Саме тому вони атакують мене. Саме тому вони пішли проти мене персонально. Президент повинен встати і зупинити це. Президент повинен мати хоробрість говорити про це”.

Представник штабу Джорджа Буша Стів Шмідт, у свою чергу, зауважив, що Джон Керрі сам спровокував кампанію компроматів, єдину кампанію, яка за увесь час взяла під сумнів питання служби кожного з претендентів під час в’єтнамської війни, неодноразово висуваючи необґрунтовані обвинувачення щодо нинішнього президента США. Інший представник команди Буша Брайєн Джонс сказав: президент неодноразово давав зрозуміти, що він хоче покласти кінець цьому всьому.

Безсумнівно, що Джон Керрі ініціював роздування невигідної, як йому тоді здавалося, для Буша в’єтнамської теми, не чекаючи на те, що команда президента буде спроможною переформатувати цю тему на користь самого претендента. Варто пригадати, що ще у лютому 2004 року демократи ініціювали скандал навколо військового минулого Джорджа Буша-молодшого. Демократи вимагали детального розслідування, бо, за їхніми словами, нинішній президент не стільки служив, скільки лише зрідка навідувався по зарплату. Ще раніше стало відомо, що Бушу виплачували платню за участь у військових зборах у період від травня 1972 до травня 1973 року. Тобто саме за той час, коли, за заявами деяких політиків, він не з’являвся на зборах. У лютому експерти прогнозували, що через ці нюанси у своїй біографії Джордж Буш може програти вибори. Йому закидали, що він не служив в армії, а коли його ровесники воювали у В’єтнамі, Буш у Техасі вчився пілотувати спортивний літак.

А Джону Керрі політичні противники також закидають такі контроверсійні, на їхню думку, епізоди з його біографії, як критику війни у В’єтнамі, не дивлячись на те, що ця війна, мовляв, проводилась проти комуністів. Як вважають вони, незважаючи на те, що Керрі сам брав участь у в’єтнамській воєнній кампанії, це не завадило йому піти на зраду своїх товаришів і виступити з протестами проти Америки. Як стверджують опоненти Джона Керрі – він удався до неприпустимого, коли викинув усі медалі, отримані за участь у в’єтнамській кампанії, перед парканом Білого дому.

У свою чергу, прихильники Джона Керрі категорично відкидають зауваження щодо непослідовності Керрі, яку він нібито демонстрував у своїй політичній кар’єрі. “Джон Керрі справді служив у В’єтнамі. Він повівся як патріот і не втікав від служби за кордон. Однак як людина, яка на власні очі бачила несправедливість тієї війни, він мав повне право її засудити й вимагати припинення воєнних дій. Війну у В’єтнамі можна порівнювати зі вторгненням Радянського Союзу до Афганістану. В обох випадках загинуло дуже багато людей. Тому Джон Керрі піднімає сьогодні питання щодо нашої участі в Іраку”.

“Війна нервів” і “чорний піар” ще неодноразово будуть використовуватися штабістами обох сторін політичного протистояння, і тому досить дивно, коли Керрі намагається накласти мораторій на “препарування” якоїсь частини своєї біографії, яку політтехнологи противника знайдуть вигідною для нанесення дошкульного удару по його політичному іміджу.

До речі, оточення Джорджа Буша вже неодноразово застосовувало подібні методи у боротьбі проти політичного опонента. Але якщо на початку президентської кампанії 2000 року штабісти Буша намагалися показати Гора як некомпетентного бюрократа, а опитування громадської думки продемонстрували, що американці не вірять такому іміджу, то аналітики республіканців швидко змінили свою тактику. Вони почали показувати Ела Гора як маніакального любителя перебільшення власних досягнень. Дійшло до того, що висмикнувши та відповідно “препарувавши” фразу з контексту виступу Гора, “бушівці” приписали йому нібито зроблену ним заяву, що він вигадав Інтернет. Звучить, звичайно, аж занадто неправдоподібно й неймовірно, проте глузування з Гора з боку публіки ця дезінформація забезпечила аж до кінця президентської кампанії.

Однак тепер аналітики з команди Керрі оперативно віднайшли прийнятні ходи у цій надскладній для їхнього патрона ситуації. Було випущено відео, де протиріччя щодо В’єтнаму, до яких намагалися присікатися “бушівці”, прирівнюються до атак на сенатора Джона Маккейна під час республіканських первинних виборів у 2000 році. У відео, яке розіслане через електронну пошту прихильникам Керрі, говориться, що “Джордж Буш вдається до своїх старих вивертів, якими він послуговувався під час нападів на Джона Маккейна під час дебатів у лютому 2000”.

Маккейн заявив, що коли, виходячи за рамки загальноприйнятого, група ветеранів піддала його різким нападам, підігруючи на користь кампанії Буша, сам Буш сидів поруч і не сказав ані слова. За словами Маккейна, група сенаторів надіслала Бушу листа, де говорилося: < i>“Вибачтесь. Вам повинно бути соромно”. Маккейн, котрий також є ветераном в’єтнамської війни, вважає, що Буш “дійсно перейшов через межу”. “Я не знаю, як ви це розумієте, Джордже, але це дійсно завдає болю”, – наголосив Маккейн.

Наразі те, що Джон Керрі воював по-справжньому, командуючи протягом 1966–1970 років бойовим катером, котрий здійснював рейди у дельті ріки Меконг, свідчать п’ять його нагород. Це – три “Пурпурні серця”, “Срібна зірка” та “Бронзова зірка”. Усі ці нагороди є свідченнями того, що він служив справді бездоганно. “Тридцять років тому це не викликало сумнівів. І досі це є правдою. Бо я все ще ношу у моїй нозі шрапнель від поранення у В’єтнамі”, – наголосив Джон Керрі.

Кандидат у віце-президенти від Демократичної партії Джон Едвардс звернувся до президента Джорджа Буша із закликом покінчити з нападками з боку ветеранів з SBVT. “Це момент істини для Джорджа Буша, – заявив Едвардс на зборах Демократичної партії, – ми можемо побачити, якою людиною і лідером він є. Ми хочемо почути три слова: зупиніть ці нападки” . Едвардс також зазначив, що комерційні телепередачі з атаками на Керрі “фінансували ті ж самі люди, котрі ініціювали напади на Джона Маккейна під час внутрішньопартійних виборів “праймеріз” у 2000 році”.

Поза тим, Джон Керрі сам пішов у атаку. Він завдав удару у відповідь тим критикам, котрі останні два тижні піддавали сумніву його славне військове минуле. Керрі затаврував їх як брехунів та обвинуватив у тому, що вони є фронтом у кампанії Буша, який має виконувати за президента всю брудну роботу.

Однак треба визнати, що група ветеранів з SBVT, котра значною мірою фінансується Бобом Перрі, республіканцем зі штату Техас, провела невелику, але добре продуману і ефективну акцію проти кандидата-демократа, закупивши рекламний час у проблемних для обох кандидатів штатах Огайо, Західна Віргінія та Вісконсін. Ветерани втратили приблизно $ 500 000 на свої оголошення, аби поширити інформацію, що Джон Керрі перебільшив свої бойові успіхи, щоб отримати медалі. Ця інформація пройшла в Інтернеті, кабельних каналах з цілодобовою трансляцією, головних національних телевізійних мережах та газетах. Лише протягом одного тижня, згідно з оцінками кампанії Nielsen media Research, 966 тисяч осіб відвідали сайт “антикеррівців”, щоправда, це на 34 тисячі менше, аніж відвідувачів офіційного сайту Джона Керрі за цей же період.

Дії противників Керрі були дуже ефективними, – вважає один із помічників зі штабу кандидата від Демократичної партії. Вони вдало вибрали час серпневого затишку, щоб викинути свою рекламу у телевізійних новинах. Керрі, котрий планував зберегти фінансові ресурси, не купуючи телевізійного часу у цьому місяці, змушений буде витратити принаймні $ 180 000, щоб відповісти на закиди політичних опонентів. Частина демократів вважає, що Джон Керрі чекав занадто довго, аби протидіяти інформації, котра має на меті підірвати наріжний камінь його політичної кар’єри і перекреслити його героїчні дії під час війни.

“Якби це стосувалося мене, то я би вирішив діяти набагато раніше”, – наголосив Стів Джардінг, стратег з табору демократів.

Джардінг, котрий був радником сенатора Боба Грема протягом первинних президентських виборів, сказав, що Керрі є особливо уразливим до нападів, які вводять в оману, оскільки більшість виборців все ще знає про нього небагато. Коли хтось здійснює нападки, особливо намагаючись перекреслити символічні для всієї вашої кампанії моменти, ви повинні відповідати негайно.

Джон Керрі планує ввести до своєї команди двох досвідчених фахівців з галузі засобів масової інформації та комунікацій, щоб захистити себе від нападок, – інформують помічники кандидата у президенти, – це Джо Локхарт, представник Білого дому за часів президентства Білла Клінтона, та Джоул Джонсон, лобіст, котрий також працював з Біллом Клінтоном.

Наразі очевидно, що на Керрі чекають нелегкі часи. Представники керівництва групи ветеранів з SBVT, за умов анонімності, повідомили, що їхня організація планує поширення нової антикеррівської інформації, що стосується його вимог і протестів після того, як Керрі залишив В’єтнам. А особливо його тверджень, що американські солдати здійснювали у В’єтнамі військові злочини.

Напади на уразливі моменти біографії кандидатів є сумним фактом американської політики. Очевидно, посада президента США – наймогутнішого політика у світі – ставка занадто велика, щоб не використати хоча б найменшу можливість знайти “пробоїну” в обороні противника і “проламати” її. Тому виникає відчуття, що іноді і в Америці політична влада не відмовляє собі у задоволенні удатися до використання славнозвісного адміністративного ресурсу. З усього видно, що передвиборча боротьба у Сполучених Штатах за посаду президента буде і надалі напруженою та непередбаченою. Республіканці і демократи використовуватимуть різні політтехнологічні засоби для того, щоб набрати більшу кількість голосів на свою користь скрізь, де це лише буде можливо. І схоже, що кожна зі сторін цієї безкомпромісної політичної боротьби не гребуватиме будь-якими засобами, аби у підсумку таки досягти бажаної перемоги...