Стаття 277 як універсальний аргумент у суді

20 Серпня 2004
1134

Стаття 277 як універсальний аргумент у суді

1134
Найсуперечливіша стаття нового Цивільного кодексу – 277, у п. 3 якої вказано: "вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною", викликала чи не найбільше запитань під час розгляду справи за позовом МАУП та її працівників до газети „2000” та Олександра Наймана.
Стаття 277 як універсальний аргумент у суді
3 якої вказано: "вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною", викликала чи не найбільше запитань під час розгляду справи за позовом Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) та її працівників (Г.Щокіна, Ю.Бондар, В.Лапікури, В.Яременка тощо) до газети „2000” та Олександра Наймана, головного вченого секретаря Української академії історії та культури євреїв імені Шимона Дубного.

Ця справа розглядається в Печерському районному суді міста Києва. Минулого четверга відбулося друге засідання у справі. Суд мав заслухати пояснення позивачів.

Нагадаємо, що сторону позивачів представляє адвокат Веніамін Капельніков, а представником Приватного підприємства газетний комплекс „Інтернет-медіа” (до складу якого входить газета „2000”) є Валентин Волинець. Предметом спору стала надрукована в газеті „2000” від 30.01.2004 стаття Олександра Наймана під назвою „Такие старые слова...”. Стаття складалася з трьох частин: короткий вступ; порівняльна таблиця, де у першій колонці містилися висловлювання з книги Гітлера „Майн кампф”, а у другій висловлювання працівників МАУП, які були надруковані в газеті „Персонал Плюс” та у журналі „Персонал” (видання МАУП); після таблиці розміщувалися прикінцеві рядки.

Позивачі в обґрунтуванні позовних вимог використали суперечливу статтю 277 Цивільного кодексу України. На неї, зокрема, посилався Веніамін Капельніков наголошуючи, що „негативна інформація є недостовірною”. На запитання відповідача, яку саме інформацію у статті слід вважати недостовірною, представник МАУП відповів: „Недостовірною інформацією є саме порівняння моїх довірителів з прізвищем Адольфа Гітлера. Ми маємо претензії до кожного слова цієї статті”.

Із цими твердженнями не погодилися відповідачі, аргументуючи це тим, що у статті немає порівнянь прізвищ працівників МАУП та Гітлера. Представник відповідачів Валентин Волинець наголосив, що у даній публікації прізвища вказують на джерела інформації, „що є обов’язковим. Оскільки в іншому випадку був би позов за плагіат”. У свою чергу, суддя Андрій Мельник підкреслив: „Порівнювати цитати і стверджувати, що МАУП фашисти – різні речі”. Але Капельніков наполягав на тому, „що читачі газети, не ознайомлені з позиціями викладачів МАУП, сприйматимуть ці „висмикані” з контексту [цитати], ототожнюючи їх із Гітлером”.

Суддя Андрій Мельник зауважив: „Оскільки суд при винесенні рішення керуватиметься цією статтею, вкажіть, що для вас є недостовірною інформацією?”

На думку Капельнікова, у преамбулі до статті недостовірними були такі фрази (виділені „Детектор медіаю”): „Будущий фюрер Третього рейха Адольф Гитлер 80 лет тому назад – в ноябре 1923 года – после мюнхенского путча был арестован. В тюрьме он написал книгу «Майн кампф», которая через 10 лет стала настольным пособием германских нацистов. До сих пор этот опус продолжают издавать и кое-кто им руководствуется, высказывая в своих публикациях мысли, созвучные с идеологией немецкого фашизма. Рассмотрев предложенные аналогии, можно понять, почему некоторые публикации МАУП вызвали возмущение ряда еврейских организаций Украины и не только их. Как могут оставить равнодушным любого порядочного человека, например, публикации Яременка на страницах газеты «Сільські вісті». Поскольку основные тезисы, аргументация этих недопустимых в цивилизованном обществе публикаций повторяются”.

„Заголовок („Такие старые слова...” – прим. "ТК") і преамбула ще більше принижують честь, гідність та ділову репутацію моїх довірителів, – зазначив В.Капельніков, – бо, зокрема, в заголовку автор намагається показати, що висловлювання Гітлера і працівників МАУП мають однакові корені”.

На запитання В.Волинця, „чи є у таблиці коментарі Наймана?”, представник МАУП відповів: „У кінці таблиці автор дає висновки про справедливість аналогій, висловлених у даній публікації”. За його словами, не відповідає дійсності у цих рядках слово „откровения” („вот такие откровения предлагает МАУП своим слушателям”), та запитання „Странно, что при этом МАУП является самым частным вузом страны и имеет сертификат Министерства образования и науки?”

У суді позивачі повідомили, що ці слова завдають невиправної шкоди честі, гідності та діловій репутації МАУП. Волинець звернувся до суду з клопотанням про витребування Наказу Фонду держмайна України та Державного комітету науки та технології, оскільки ділова репутація відображається в балансі підприємства. Це потрібно, щоб оцінити немайнові активи МАУП (ділову репутацію та завдану їй шкоду). І хоча позивачі наголошують лише на вибаченні та спростуванні, це клопотання було задоволене.

У відповідачів виникали запитання і стосовно вимог МАУП щодо вибачення, оскільки, за словами Волинця, „ні в якому законі немає такої форми залагодження конфлікту”. На що Капельніков відповів: „Усе, що не заборонено законом, дозволено”.

При цьому головним аргументом позивачів була диспозиція статті 277.

Представник відповідачів В.Волинець звернувся до позивачів із проханням аргументувати посилання саме на статтю 277. „Чи є коректним посилатись на цю статтю стосовно МАУП, бо вона регулює відносини між фізичними особами?”, – запитав він. На це Веніамін Капельніков зауважив наступне: „Ця стаття знаходиться у поясненні Верховного суду щодо застосування по аналогії”.

У своїх поясненнях суду та коментарях „Телекритиці” Валентин Волинець зазначив:

„Диспозиція статті 277 ЦК встановлює, що спростуванню підлягає інформація, тобто в широкому розумінні цього слова документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Дана інформація має відповідати декільком умовам – ганьбити честь, гідність та ділову репутацію цих осіб або завдавати шкоди їхнім інтересам. Отже, конструкція складу правопорушення законодавством визначена як матеріальна складова, яка має включати в себе протиправне діяння, шкоду та причинно-наслідковий зв'язок між першими двома елементами.

Стаття не може викликати нарікань, оскільки не містить авторського тексту. У ній лише 11 рядків преамбули і 4 прикінцевих рядки, які є висловлюванням оціночних суджень. Відповідачі не мають доводити правдивість оціночних суджень, що й було зазначено у справі „Лінгенс проти Австрії” Європейського суду. Найманом була зроблена спроба порівняльного аналізу тексту „Майн кампф”. Компаративний (порівняльний) метод є найбільш вживаним в історичних дослідженнях”.


Веніамін Капельніков звернув увагу на те, що „пан Найман міг робити наукові дослідження і публікувати їх у будь-яких ЗМІ, але щоб його порівняння не принижували честь, гідність та ділову репутацію”.

Дискусія зав'язалася між обома сторонами щодо доцільності друкування цієї публікації у газеті „2000”. Найман доводив, що „такі образливі цитати з творів фашистів зустрічаються і у статтях видань МАУП”. Позивачі були впевнені, що ненаукова газета дає читачу хибне важення про твори викладачів МАУП. Ще одним дискусійним питанням стало трактування слів „аналогічні” та „тотожні” (оскільки в позовних заявах йдеться про ототожнення автором прізвищ і цитат, хоча у своїй статті О.Найман вжив слово "аналогії"). Позивачі вважають, що ці слова, мають однаковий зміст. А відповідачі наполягають на різному значенні.

Справа слухалася близько семи годин, і коли робочий день суду закінчився, засідання було перенесено на 23 вересня. Тоді планується заслухати пояснення О.Наймана у справі та запитання до нього.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
студентка Інституту журналістики, для "Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1134
Читайте також
27.09.2001 12:22
Анна Шерман
«Детектор медіа»
2 226
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду