Крім "1+1", на вільний час претендували 12 телерадіоорганізацій, більшість яких державні. За словами заступника голови Держтелерадіо Анатолія Мураховського, Держкомітет просив Нацраду віддати пріоритет ДТРК "Всесвітня служба Українського телебачення і радіомовлення". Обласні ДТРК, які подавали заявки на конкурс, навіть відкликали їх на користь УТР, яка пообіцяла надати їм можливість мовити на цій частоті у разі отримання ліцензії.

"АІТІ" та "Золоті ворота", які свого часу мовили або мали право мовити на цій частоті, теж претендували на мовлення на УТ-2. Після обговорення члени Нацради визнали, що основними претендентами є "1+1" та ДТРК "Всесвітня служба..."

Однак Володимир Манжосов, член Нацради, заявив, що не може голосувати за жодну державну ТРК, "бо це означало б, що ми узаконимо те безладдя, яке там є, коли Держтелерадіо своїми наказами буде вирішувати, які компанії будуть там мовити".

Таким чином, усі члени Нацради під час голосування підтримали "1+1".

Телекомпанію, яка отримала ліцензію на 10 років, представляли генеральний директор Володимир Оселедчик, його заступник Максим Варламов та співвласник компанії Борис Фуксман.

"Таким чином, наш канал отримав цілісну сітку мовлення", – сказав Володимир Оселедчик. Але, на його думку, "1+1" не отримає з цього великого фінансового зиску – бо денний ефір майже не приносить коштів.

За словами пана Оселедчика, його компанія врахувала те, що конкурс на частоти є форматним, тобто "1+1" мусить висвітлювати діяльність законодавчої гілки влади та органів місцевого самоврядування (більш того, форматні вимоги будуть записані до ліцензії каналу). У той же час він зауважив, що канал розробив концепцію мовлення у контексті загальної сітки каналу. "Я вважаю, що у нас є можливість приділяти парламенту стільки уваги, скільки мотивуватиме гострота питань, які розглядатимуться ВР", – зазначив пан Оселедчик.

За словами генерального директора, канал планує висвітлювати діяльність парламенту у вигляді прямих включень із Верховної Ради.

Наразі невідомо, чи буде хтось із претендентів на вільний час оскаржувати рішення Нацради. Але для цього будуть усі юридичні підстави. Нагадаємо, що з 9 червня цього року голова Нацради Борис Холод втратив легітимний статус. Тому рішення, які були прийняті під час нелегітимного головування, можуть бути оскаржені.