На Форумі виступили Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, член Центральної виборчої комісії Андрій Магера, член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Тетяна Лебедєва, лідери журналістських профспілок, представник Комітету виборців України, керівники телеканалів. Микола Томенко окреслив основні проблеми діяльності ЗМІ під час виборів. А голова Національної спілки журналістів Ігор Лубченко зазначив: "Я підтримую Литвина у тому, щоб кандидати підписали "пакт про ненапад", для того, щоб у передвиборну боротьбу не втягувались журналісти".

Під час обговорення найбільш гострих питань, які виникають у ЗМІ у передвиборчих кампаніях, учасники Форуму дійшли висновку, що до непростих цьогорічних перегонів журналісти практично готові. Але одна з головних проблем полягає у тому, що ще не готові до цього органи державної влади, особливо місцевої, від якої у багатьох моментах залежить чесність і прозорість виборів.

Було прийнято резолюцію, в якій "учасники ІІІ Форуму журналістів "За прозорі вибори", усвідомлюючи, що вільне та свідоме волевиявлення громадян на виборах можливе лише за умови гарантування у передвиборчий період безперешкодної діяльності ЗМІ та доступу до інформації, дотримання усіма суб'єктами виборчого процесу принципу свободи передвиборчої агітації, визнаючи, що лише спільними зусиллями можна забезпечити дотримання вимог законодавства усіма суб'єктами виборчого процесу, вирішили звернутися з вимогою:

1. До керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування – суворо дотримуватися вимог виборчого та іншого законодавства, зокрема, в частині забезпечення усім кандидатам у Президенти України рівних можливостей щодо ведення передвиборчої агітації, гарантування свободи передвиборчої агітації, виконання Постанови Верховної Ради України та доручення Президента України, якими запроваджено мораторій на проведення перевірок діяльності ЗМІ на час виборчої кампанії.

2. До Центральної виборчої комісії, виборчих комісій усіх рівнів – забезпечити у відповідності до законодавства дотримання усіма суб'єктами виборчого процесу правил ведення передвиборчої агітації, відкритість та прозорість виборчого процесу, дотримання права і, водночас, обов'язку ЗМІ на об'єктивне і повне висвітлення ходу виборчого процесу.

3. До майбутніх учасників виборчої кампанії – об'єднати свої зусилля щодо забезпечення виборчого процесу, з розумінням та повагою ставитися до професійних прав та обов'язків журналістів

4. До колег-журналістів – неухильно дотримуватися правил професійної етики, а також вимог Закону України "Про вибори Президента України" щодо об'єктивного висвітлення ходу виборчого процесу.”

На III журналістському форумі „За прозорі вибори” були присутні журналісти з більшості областей України. Саме до них, представників регіональних ЗМІ, „Детектор медіа” звернулася із запитаннями щодо майбутніх президентських виборів та ситуації з медіа у їхньому регіоні:

1.Чого чекають регіональні ЗМІ від президентських виборів?

2.Як виживають газети у вашому регіоні?

3.Як газети зможуть дотримуватись законодавства про рівне представлення площі (ефірного часу) кандидатам у президенти?

4.Чи є тиск на ЗМІ у вашому регіоні?

5.Чи є незалежні ЗМІ у вашому регіоні?

Віра Мальчук, редактор газети „Трудівник Полісся”, Хмельницька область:

1. Юлія Тимошенко у своїй книзі „Невиконане замовлення” сказала, що найстрашніше відбувається під час виборів. Страшне тому, що людина, віддавши свій голос, тільки потім починає усвідомлювати, що вона своїм голосом допомогла Україні відкотитися на десятиліття і багато втратити у своєму розвитку. Я чекаю вибухової реакції на виборах народу, який мовчить. За своєю ментальністю українці, взагалі, – дуже лагідний, добрий народ, терплячий, і мені здається, що це багатообіцяюче мовчання і терпіння може стати шквалом непередбаченого ефекту під час голосування. Я чекаю цього від нашого народу.

2. Треба намагатися всіляко виживати, але не принижуватись. Це основне. Ми теж виживаємо за рахунок праці журналістів. Якщо у газети не буде позиції, то вона не виживе ніколи.

3. Надавати рівну площу за рівну оплату – це є елементарним. Але журналісти є психологами, і якщо треба допомогти народу „виграти вибори”, то вони зможуть це зробити.

4. Тиску немає. Я не відчуваю тиску. Немає сприяння ЗМІ. Виживай, як хочеш.

5. Я дуже скептично ставлюсь до слова „незалежні”. Є у нас незалежні регіональні видання. Вони називають себе незалежними, але вони залежні від власника, який перевіряє всі матеріали, що йдуть у номер. Я не вірю в існування абсолютно незалежних видань.

Ольга Сіра, заступник редактора газети „Чорноморські новини”, Одеса:

1. Я чекаю від виборів масу компромату, масу порушень того законодавства, яке прийнято в тій частині, що стосується висвітлення кампанії в ЗМІ. Це будуть різні порушення.

2. Доводиться виживати. Наша газета має специфічну проблему. Це мовна проблема, тому що Одещина – це російськомовний регіон. І, відповідно, нашій газеті, яка виходить українською мовою, дуже важко втриматись на ринку, оскільки це стосується і рекламодавців, і читачів, які віддають перевагу російськомовним виданням. Виживати непросто, але виживаєм.

3. Надати рівну площу для всіх кандидатів – це просто. Питання в іншому. Наприклад, кандидат комуніст, а наша газета відстоює ідеї української державності і національної самосвідомості, зрозуміло, що комуністична ідеологія має трохи інші цінності, і це буде суперечити положенням нашої газети.

4. Я не думаю, що Одещина є якоюсь унікальною в цьому плані. Безумовно, є якійсь певний тиск на ЗМІ, хоча таких відкритих скандалів, як у Чернівцях з губернатором і газетами, чи як у Львові з мером і газетами, немає.

5. Декларують себе незалежними багато газет. Але це не є правдою, тому що кожне з цих видань отримує гроші або відкрито, або таємно з певних джерел. По-різному це проявляється: у тих же комерційних замовленнях на рекламу. Є дуже багато форм, як реально контролювати видання, і офіційно не бути засновником, чи співзасновником.

Петро Тарасюк, газета „Ехо”, Житомир:

1. Півроку назад Янукович розпочав відкриту боротьбу проти Віктора Ющенка. Сьогодні житомирські газети дають відкрито рекламу Януковичу, яка приходить електронною поштою, і всі газети друкують це у примусовому порядку. Але ніхто на це не звертає уваги. Наприклад, у нашому місті було затримано 10 молодих людей, хлопчиків від 13 до 15 років, які вночі розклеювали листівки. В одній було написано: „Житомиряни, голосуйте за донецьких бандитів”, у другій – „Хто вкрав десять мільярдів” і три портрети: Янукович, Медведчук, Кучма. Це – свідомі провокації проти "Нашої України".

Янукович відчуває владу наперед. Сьогодні він об’їжджає всі регіони, в регіонах ставлять ставлеників більшості, міняють губернаторів, які в примусовому порядку об’їжджають районні центри з закликами голосувати за єдиного кандидата. Більшість підтримує Януковича у всьому, і тому Ющенко, який хоче щось зробити для нашої держави, буде боротися до останнього, але у нього малі сили. Сьогодні опозиція зазнає невдач. Якщо у містах ще щось можна зробити, то у селах – ні. Якщо там будуть їздити люди Януковича, то голосувати підуть і мертві душі, село настільки притупіле і загнане в кут, що вони не знають, на якому світі живуть.

2. Наша газета виживає через те, що ми йдемо до людей, йдемо в народ. Наша газета стала на такий високий щабель, що Янукович, коли побачив тираж, послав своїх гінців, щоб ми працювали на нього. Газети сьогодні виписують дуже мало людей, у деяких немає ні календаря, ні радіо, живуть, як первісні люди. Країна скотилась до того, що я не впізнаю Україну.

3. Наприклад, в газеті, де я працюю, не буде одночасно висвітлено всіх кандидатів, в такій площі, яку б вони хотіли. Люди Януковича уклали угоди з газетами і будуть давати цілі шпальти тому, хто платить. Опозиційні працюватимуть на опозиційного кандидата.

4. У нашому регіоні є тиск на ЗМІ. Наприклад, газета „Наше місто”, яку видає Сергій Юхимчук, він вступив у двобій з нашим мером Боровковим. Редактора було побито, металевою трубою перебили йому перенісся, і йдуть погрози. В інших регіонах ситуація ще гірша. Оскільки я веду журналістські розслідування, до мене щотижня надходять листи, що на журналістів чинять шалений тиск. Я боюся, щоб під час виборів не було пострілів у спину журналістам.

5. Незалежних видань немає. Але є опозиційні газети, які видаються маленьким тиражем. Ці газети фінансують партії. Як не прикро, у газеті „Зірка надії”, яку фінансує Мороз, тричі був напад на редактора, двічі викрадали комп’ютери, масові погрози йдуть щоденно.

Ірина Приймак, газета „Наше слово”, Чернігівська область, місто Мена:

1. Мені здається, що ці вибори будуть проходити за певним сценарієм.

3. Не знаю, як для всіх газет, я можу сказати про свою газету: у нас законодавства про однакове надання площі дотримуються. Хоча не завжди це схвалюється нашими співзасновниками, але ми й надалі намагатимемося дотримуватися цього.

4. Напевно, тиск на ЗМІ є. Але кожна газета, у кожному регіоні сама вирішує як їй працювати. За свою газету я можу сказати, що тиску немає , у нас нормальні стосунки з владою, якщо щось вони нам рекомендують, ми діємо так як хочемо.

5. Звичайно незалежні видання є, але їх дуже мало. Це газета „Сіверщина”. Більше я назвати не можу.

Віктор Тудор, газета „Молодий буковинець”, Чернівці:

1. З тієї ситуації, що склалася на цей момент, думаю, нічого доброго чекати не доведеться, тим паче ЗМІ. Вибори будуть дуже жорсткі, застосовуватимуться брудні технології. Наприклад, з огляду на ті події, що відбулися у Мукачевому, це буде не найкращий варіант, можливий на цих виборах. ЗМІ буде дуже важко працювати, тому що той закон про вибори Президента, який дуже люблять хвалити органи влади, на мою думку, абсолютно недолугий документ, він створює більше умов для здійснення порушень, ніж для їх запобігання.

3. Для кожного ЗМІ має бути вигідно дотримуватися принципу рівності. З одного боку – щоб не зазнати якихось правових переслідувань, з іншого боку – дотримуючись принципів рівних можливостей, ЗМІ можуть заробляти нормальні гроші, бо політреклама буде друкуватися не задаром.

4. Я не можу говорити про всі ЗМІ нашого регіону, за свою газету скажу, що тиску немає. Тому що основна складова незалежності ЗМІ – це фінансова незалежність.

5. Вважаю, що незалежні видання є. „Молодий буковинець”, „Час”, і „Доба”. За своїм спрямуванням ці газети налаштовані бути незалежними.