Олександр Зирін, незалежний телевізійний оглядач, для «Детектор медіа» Ексклюзивні права на всі відеоматеріали з „Євро-2004” в Україні належать Національній телекомпанії. Що ж тоді показують „1+1” та „Ера”?

Я, як і переважна більшість нормальної чоловічої аудиторії в Україні, розкошую: Чемпіонат Європи-2004. Шалена кількість ТБ-камер, практично миттєві і багаторазові повтори голових моментів або порушень правил, стоп-кадри з виразними портретами і футболістів, і тренерів, і суддів, і уболівальників, уповільнений показ, графіка, титри. Увесь джентльменський набір світового якісного телебачення.

Але, крім світового телебачення, наш український глядач зустрічається і з „джентльменським набором” телебачення в Україні. Правда, глядач наш (а до цієї категорії можна сміливо зарахувати і прокурорів, і слідчих, і членів Нацради, і податкових інспекторів) деяких нюансів, у захопленні, не помічає. Нюансів важливих, нюансів дуже і дуже грошовитих. Ці нюанси, як правило, знаходяться у сферах ексклюзивності того чи іншого відеоматеріалу, правах суміжних і авторських, моральності і етики відносин і т.д. Глядач над цим, будемо відверті, не задумується...

У моїй відеоколекції записано багато саме таких нюансів. От, для прикладу, випуск спортивних новин на каналі „Інтер”. Фрагменти відеоматеріалів з „Євро-2004” виходять в український ефір не тільки з емблемою „Інтеру”, а й із логотипами РТР та ОРТ. Ще один відеофрагмент – на ньому ексклюзивні відеоматеріали у випуску спортивних новин на СТБ з логотипами РТР і „Євроньюзу”. Все зрозуміло – ексклюзивні (а, значить, найдорожчі) відеоматеріали надані колегам з „Інтеру” і СТБ московськими телевізійниками і західними колегами. Надані на тих чи інших фінансових або інших умовах. Усе коректно, прозоро, зрозуміло. І простому „пересічному глядачеві” також зрозуміло.

Адже навіть „пересічний” ТБ-глядач здогадується, що такого роду відео (для прикладу – 8 повторів забитого французом Зінедіном Зіданом вирішального голу у ворота англійців) коштує грошей. При чому грошей чималих. Наскільки мені відомо із відкритої інформації у ЗМІ (підтвердженої колегами із спортивної редакції НТКУ), ексклюзивні права на всі відеоматеріали з „Євро-2004” в Україні належать Національній телекомпанії України. Це має означати одне – можливість для нашого з вами державного ТБ заробити гроші. Гроші чималі. Заробити на безпосередньому розміщенні реклами у трансляціях. Заробити на розповсюдженні таких відеоматеріалів для ТБ-колег-конкурентів. Але заробляти можна не тільки гроші, а і престиж, а, значить, і вагу серед телеглядачів. А от престиж і вагу цю можна і потрібно заробляти, залишаючи на ексклюзивних відеоматеріалах емблему телеканалу, якому цей матеріал належить – приклади наведені вище.

Моя відеоколекція поповнилася і іншими записами – випусками спортивних новин на каналі УТ-2, де ефір віддано „1+1”. Усі відеоматеріали про „Євро-2004” виходять там в ефір без будь-якого лого правовласника. До того ж, в ефірі „1+1” і тільки на цьому тижні (а до кінця „Євро” ще грати і грати!) – більше десятка програм з ексклюзивним відео з „Євро-2004”, які відмічені жвавим титром і наявністю чималенької кількості реклами. Титр цей означає, що всі права на відеоматеріал про „Євро-2004” належать... „НВО Поверхность”. І програми ці (щоденники „Євро-2004”) виготовлені нею на замовлення того ж таки „1+1”. Продають ексклюзивне відео, яке, як я розумію, належить НТКУ?

16.06 2004 року о 14 годині 8 хвилин піднімаю телефонну слухавку і набираю номер „спортсменів” на „1+1”. Запрошують керівника спортивного мовлення п. Сергія Долбілова. Запитую у нього про те, яким чином в ефір на „1+1” потрапляють відеоматеріали з „Євро-2004”. У відповідь: „У нас укладено угоду з „НВО Поверхность”, яка готує для нас „Щоденники Євро” і ми беремо ці матеріали для новин”...

Ще один прямий комерційний конкурент НТКУ, якому віддано ефір на УТ-1, – ТРК „Ера”: прямо посеред реклами „пливе” ТБ-програма „без будь яких знаків для впізнання ”. „... я раджу вам дивитися огляд матчів „Євро-2004” у вечірньому ефірі... щоденно” – не забуває нагадувати несміливий юний голос за кадром. І все! Жодної згадки про те, завдяки якій телекомпанії в Україні дивляться фантастичне футбольне дійство. Правильно розуміє навіть цей юний телевізійник, що таке жорстка комерційна конкуренція. До речі, у мене в „кабелі” ТБ-канали комерційників російських. „НТВ-мир” – „Євро-2004”: фотографії та титри, „REN-TV” – неігрові моменти, фотографії та титри... Жодних ексклюзивних відеокадрів матчів!

Очевидно, гроші володарю ексклюзивних прав на відео з „Євро-2004” (НТКУ) не потрібні – от і дали трохи заробити посередникам. „Джентльменський набір” українського телебачення – швиденько, тихесенько, функціонерчик з функціонерчиком, із рук в руки? Чи, можливо, на НТКУ знайдені якісь інші шляхи сучасного і професійного телевізійного менеджменту, точніше, „свій” стиль такого менеджменту? А можливо, ми знову чогось не знаємо...

Олександр Зирін, незалежний телевізійний оглядач, для «Детектор медіа»

«Детектор медіа» намагалися отримати коментар від відповідальних осіб, які могли б роз’яснити ситуацію. Ми зателефонували до ТРК "Ера", в НТКУ та в НВО "Поверхность".

В НТКУ директор Дирекції міжнародних програм Павло Грицак відповів, що поки що не готовий дати коментар з цього питання.

В НВО "Поверхность" секретарка повідомила, що пояснення немає кому давати: все керівництво "Поверхности" у закордонному відрядженні.

Ігор Герасько, директор програмної служби ТРК «Ера» повідомив наступне: "Відеоматеріали про «Євро 2004» від НТКУ ми отримали за умовами субліцензійної угоди з Першим Національним. За умовами цієї ж угоди ми транслюємо щоденники і фрагменти другого тайму без логотипа НТКУ".

Ані „Детектор медіа”, ані фахівців, звісно, подібні коментарі задовольнити не можуть. Тож наше розслідування ситуації триває.