Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Керівники проекту - доктор соціологічних наук Наталія Костенко, доктор філологычних наук Валерій Іванов.

В ході проекту проводиться контент-аналіз програм новин провідних українських телеканалів за перший повний тиждень кожного місяця.

Узагальнені підсумки проекту "Моніторинг політичних новин" за жовтень 2003 – травень 2004 року

Структура інформаційного потоку протягом всього періоду моніторингу залишається досить стійкою. Частка політичних новин про Україну (внутрішніх та міжнародних) складає в середньому третину всього інформаційного потоку (29% - 44%).

З жовтня 2003 р по травень 2004 р кожне п’яте повідомлення в інформаційному потоці залишалося не авторизованим. Частка повідомлень без посилання на джерело поступово зменшується (з 24% в жовтні до 15% в травні). Інформація без посилання на джерело варіюється в новинах від 15% (СТБ, ICTV) до 24% (УТ-1).

Кожне четверте повідомлення про Україну присвячено постійній темі. Лідерами інформаційних тем в новинах за період спостережень є політична реформа в Україні (10,7%) та діяльність президента (10,1%). Увага до політичної реформи зростає з жовтня до квітня, проте скоріше як до фонової, а не головної події в повідомленнях; також як фонова подія постійно присутня тема президентських виборів 2004 р. Серед міжнародних подій суттєво зростає увага до української присутності в Іраку та знижується – до відносин з Росією та ЄС.

В інтерпретації подій в новинах переважає одна точка зору й стверджувальність. За період з жовтня 2003 р по травень 2004 р частка новин з представленням однієї точки зору на події складає в середньому 87%, в політичних новинах – 82%. В травні однобічні політичні новини варіюються від 97% (УТ-1) до 57% (СТБ). Повідомлення із стверджувальним контекстом на третину перевищують новини в конфліктній та невизначеній тональності (60% vs. 40%).

В увазі до політичних суб’єктів домінують політичні інститути. Структура уваги новин до основних політичних суб’єктів залишається досить стабільною протягом всього періоду спостережень. В повідомленнях політичні інститути згадуються у 1,5 рази частіше політичних персон та в 5,5 раз частіше партій та фракцій Верховної Ради.

У фокусі уваги – президент та силові відомства. Незалежно від ситуативних флуктуацій ієрархія політичних інститутів в новинах є цілком стабільною. Кожне четверте-п’яте повідомлення стосується інституту президента й силових відомств (23%, 20%).

Інституціональні переваги “великих” та “малих” національних каналів відмінні. Співвідношення уваги до Президента й силових відомств складається на користь першого на каналах УТ-1, 1+1, Інтер, на користь других – на каналах Новий канал, ICTV, СТБ.

Протистояння політичних ідентичностей: 4 vs. 3. За невисокої в цілому увазі до політичних партій та фракцій ВР й відносному паритеті уваги до більшості та опозиції ставлення до них в новинах оціночно диференційовано. Позитивними лідерами уваги виступають Більшість, КПУ,СПУ, СДПУ (о), тоді як іміджі “Нашої України”, опозиції в цілому та БЮТ найсуперечливіші.

Ключові політичні персони новин – прем’єр-міністр та спікер ВР. В. Янукович та В. Литвин в середньому присутні в 7-8% усіх повідомлень про Україну (в діапазоні 3-12% за період з жовтня 2003 р по травень 2004 р). Увага до В. Ющенко, Г. Васильєва, Є. Марчука, С. Гавриша, П. Симоненко, О. Мороза у 3-4 рази менше.

Простір оцінок політичних персон роздвоюється. Ключові фігури уваги (В. Янукович та В. Литвин) займають в новинах сегмент, де найчастіше виносяться позитивні та нейтральні оцінки. Альтернативи за рівнем уваги та оцінок для цих політиків в новинах не представлено. Імідж В. Ющенко протиставляється іміджам групи позитивних лідерів з числа державних діячів й керівників партій та фракцій, імідж Ю. Тимошенко – менш помітним публічним політикам.

Доступ до ефіру – привілей більшості та держапарату. Розподіл ефірного часу в новинах різко зміщений в бік позитивних лідерів та представників більшості: прем’єр-міністр та спікер ВР займають третину всього синхрону серед політиків, яким найчастіше надається слово в новинних програмах (20%, 13%). Частка лідерів лівих партій та опозиції не перевищує 4%.

Стратегії надання синхрона в новинах спрямовані на ексклюзивне позиціювання одного політика. За майже однакової уваги в новинах до прем’єра та спікер ВР, В. Янукович говорить в ефірі суттєво більше (34 хв). За сім тижнів спостережень синхрон О. Мороза склав 7 хв, П.Симоненко – 5 хв, В. Ющенко – 4 хв, Ю. Тимошенко – 37 сек. Фіксуються три стратегії надавати синхрон: офіційність (УТ-1), ідеологічний промоушн (Інтер) та публічний дискурс (Новий канал, СТБ, ICTV та 1+1).

Перед початком виборчої кампанії настрої електорату й увага новин до кандидатів в президенти суттєво розходяться. В новинах співвідношення обсягу уваги та синхрона основних кандидатів В. Януковичу і В. Ющенко знаходиться в зворотній залежності з рейтингами їхньої популярності на основі думок населення України.

Таким чином, для політичних новин в Україні характерний:

- Тотальний синдром: уніфікація й стверджувальність новин (події, теми, персонажі, оцінки) превалює над представленням різних точок зору;

- Диспропорція уваги в бік правлячої еліти (урядово-парламентської коаліції) та культивування її позитивного іміджу. Опозиція на периферії новинного потоку;

- Стилі політичного мовлення: концептуалізація влади vs. публічний дискурс;

- Передвиборча кампанія: 1) стартовий незбіг реальності новин та настроїв електорату, 2) нерівні шанси на доступ кандидатів до телебачення.