Узагальнені підсумки проекту "Моніторинг політичних новин" за жовтень 2003 – травень 2004

21 Червня 2004
1063

Узагальнені підсумки проекту "Моніторинг політичних новин" за жовтень 2003 – травень 2004

1063
Академія Української Преси у своєму прес-релізі оприлюднила узагальнені підсумки проекту "Моніторинг політичних новин", результати якого "Детектор медіа" опублікувала 17 червня. В ході проекту проводиться контент-аналіз програм новин провідних українських телеканалів за перший повний тиждень кожного місяця.
Узагальнені підсумки проекту "Моніторинг політичних новин" за жовтень 2003 – травень 2004
Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Керівники проекту - доктор соціологічних наук Наталія Костенко, доктор філологычних наук Валерій Іванов.

В ході проекту проводиться контент-аналіз програм новин провідних українських телеканалів за перший повний тиждень кожного місяця.

Узагальнені підсумки проекту "Моніторинг політичних новин" за жовтень 2003 – травень 2004 року

Структура інформаційного потоку протягом всього періоду моніторингу залишається досить стійкою. Частка політичних новин про Україну (внутрішніх та міжнародних) складає в середньому третину всього інформаційного потоку (29% - 44%).

З жовтня 2003 р по травень 2004 р кожне п’яте повідомлення в інформаційному потоці залишалося не авторизованим. Частка повідомлень без посилання на джерело поступово зменшується (з 24% в жовтні до 15% в травні). Інформація без посилання на джерело варіюється в новинах від 15% (СТБ, ICTV) до 24% (УТ-1).

Кожне четверте повідомлення про Україну присвячено постійній темі. Лідерами інформаційних тем в новинах за період спостережень є політична реформа в Україні (10,7%) та діяльність президента (10,1%). Увага до політичної реформи зростає з жовтня до квітня, проте скоріше як до фонової, а не головної події в повідомленнях; також як фонова подія постійно присутня тема президентських виборів 2004 р. Серед міжнародних подій суттєво зростає увага до української присутності в Іраку та знижується – до відносин з Росією та ЄС.

В інтерпретації подій в новинах переважає одна точка зору й стверджувальність. За період з жовтня 2003 р по травень 2004 р частка новин з представленням однієї точки зору на події складає в середньому 87%, в політичних новинах – 82%. В травні однобічні політичні новини варіюються від 97% (УТ-1) до 57% (СТБ). Повідомлення із стверджувальним контекстом на третину перевищують новини в конфліктній та невизначеній тональності (60% vs. 40%).

В увазі до політичних суб’єктів домінують політичні інститути. Структура уваги новин до основних політичних суб’єктів залишається досить стабільною протягом всього періоду спостережень. В повідомленнях політичні інститути згадуються у 1,5 рази частіше політичних персон та в 5,5 раз частіше партій та фракцій Верховної Ради.

У фокусі уваги – президент та силові відомства. Незалежно від ситуативних флуктуацій ієрархія політичних інститутів в новинах є цілком стабільною. Кожне четверте-п’яте повідомлення стосується інституту президента й силових відомств (23%, 20%).

Інституціональні переваги “великих” та “малих” національних каналів відмінні. Співвідношення уваги до Президента й силових відомств складається на користь першого на каналах УТ-1, 1+1, Інтер, на користь других – на каналах Новий канал, ICTV, СТБ.

Протистояння політичних ідентичностей: 4 vs. 3. За невисокої в цілому увазі до політичних партій та фракцій ВР й відносному паритеті уваги до більшості та опозиції ставлення до них в новинах оціночно диференційовано. Позитивними лідерами уваги виступають Більшість, КПУ,СПУ, СДПУ (о), тоді як іміджі “Нашої України”, опозиції в цілому та БЮТ найсуперечливіші.

Ключові політичні персони новин – прем’єр-міністр та спікер ВР. В. Янукович та В. Литвин в середньому присутні в 7-8% усіх повідомлень про Україну (в діапазоні 3-12% за період з жовтня 2003 р по травень 2004 р). Увага до В. Ющенко, Г. Васильєва, Є. Марчука, С. Гавриша, П. Симоненко, О. Мороза у 3-4 рази менше.

Простір оцінок політичних персон роздвоюється. Ключові фігури уваги (В. Янукович та В. Литвин) займають в новинах сегмент, де найчастіше виносяться позитивні та нейтральні оцінки. Альтернативи за рівнем уваги та оцінок для цих політиків в новинах не представлено. Імідж В. Ющенко протиставляється іміджам групи позитивних лідерів з числа державних діячів й керівників партій та фракцій, імідж Ю. Тимошенко – менш помітним публічним політикам.

Доступ до ефіру – привілей більшості та держапарату. Розподіл ефірного часу в новинах різко зміщений в бік позитивних лідерів та представників більшості: прем’єр-міністр та спікер ВР займають третину всього синхрону серед політиків, яким найчастіше надається слово в новинних програмах (20%, 13%). Частка лідерів лівих партій та опозиції не перевищує 4%.

Стратегії надання синхрона в новинах спрямовані на ексклюзивне позиціювання одного політика. За майже однакової уваги в новинах до прем’єра та спікер ВР, В. Янукович говорить в ефірі суттєво більше (34 хв). За сім тижнів спостережень синхрон О. Мороза склав 7 хв, П.Симоненко – 5 хв, В. Ющенко – 4 хв, Ю. Тимошенко – 37 сек. Фіксуються три стратегії надавати синхрон: офіційність (УТ-1), ідеологічний промоушн (Інтер) та публічний дискурс (Новий канал, СТБ, ICTV та 1+1).

Перед початком виборчої кампанії настрої електорату й увага новин до кандидатів в президенти суттєво розходяться. В новинах співвідношення обсягу уваги та синхрона основних кандидатів В. Януковичу і В. Ющенко знаходиться в зворотній залежності з рейтингами їхньої популярності на основі думок населення України.

Таким чином, для політичних новин в Україні характерний:

- Тотальний синдром: уніфікація й стверджувальність новин (події, теми, персонажі, оцінки) превалює над представленням різних точок зору;

- Диспропорція уваги в бік правлячої еліти (урядово-парламентської коаліції) та культивування її позитивного іміджу. Опозиція на периферії новинного потоку;

- Стилі політичного мовлення: концептуалізація влади vs. публічний дискурс;

- Передвиборча кампанія: 1) стартовий незбіг реальності новин та настроїв електорату, 2) нерівні шанси на доступ кандидатів до телебачення.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1063
Читайте також
04.10.2001 14:13
«Детектор медіа»
1 559
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду