Що буде з Нацрадою після відставки Бориса Холода?

1 Червня 2004
837

Що буде з Нацрадою після відставки Бориса Холода?

837
Трохи більше, ніж через тиждень (9 червня), закінчується термін перебування на посаді члена Національної ради Бориса Холода. Останні конкурсні голосування в Національній раді підтвердили неоднозначну роль Б. Холода стосовно демократичності її роботи і виявили певні ознаки майбутнього розладу сил у цьому позавідомчому органі. Принаймні до президентських виборів, якщо адміністрація Кучми не активізує радикальний сценарій – блокування роботи Нацради.
Що буде з Нацрадою після відставки Бориса Холода?
Хочемо нагадати, що останні два засідання Борис Іванович пропустив, начебто через хворобу. Не хочеться поширювати чутки, але в контексті аналізу ситуації в єдиному позавідомчому органі, який опікується телерадіопростором, необхідно згадати кілька версій хвороби Б.Холода, які циркулюють в інформаційному просторі і які можуть мати безпосередній вплив на розвиток подальшої долі Національної ради.

Версія перша: Борис Іванович “захворів” через те, що пообіцяв окремим гравцям видати оновлену ліцензію телекомпанії “ТЕТ” відповідно до рішення судді В.Палія і не зміг цього зробити через опір більшості Національної ради. (“ТК” писала, що суддя В.Палій прийняв безпрецедентне рішення про скасування конкурсного відбору на телечастоти, які ДКЗІ були прораховані для телекомпанії “ТЕТ”).

Версія друга: Б.Холод “захворів” через те, що не зміг оголосити конкурс на УТ-2 у редакції, презентованій ним Л.Кучмі, О.Савенку і І.Чижу.

Версія третя: Борис Іванович пообіцяв окремим конкурсантам протекцію і не зміг реалізувати свій задум.

Версія четверта: Борис Іванович дійсно захворів.

Відкинемо останній варіант через те, що хвороба Б.Холода не є об’єктом нашого аналізу. Це зроблять лікарі, а нам тільки залишається побажати йому швидшого одужання.

Отже, версія перша. З огляду на те, як голова Національної ради намагався “зам’яти” рішення суду про позаконкурсне внесення до ліцензії телекомпанії “ТЕТ” 22 телечастот, і те, що всупереч старанням Бориса Івановича скарга Нацради таки направлена в апеляційну інстанцію, можна стверджувати, що “бліцкріг” менеджерів “ТЕТу” зазнав фіаско. Знавці процедур кажуть, що в найсприятливішій ситуації “ТЕТ” зможе отримати ці частоти десь під жовтень. Або ж не отримати взагалі. Чи обіцяв Холод допомогти власникам “ТЕТу” – достеменно невідомо. Але передпенсійний стан, а також вплив власників каналу на автора можливого відповідного указу Президента України міг змусити голову Нацради дати певні обіцянки.

Версія друга. Відомо, що ще у минулому році відбулася нарада Л.Кучми, О.Савенка, І.Чижа і Б.Холода щодо упорядкування мовлення на другому загальнонаціональному каналі. (Довідка “ТК”. На цьому каналі у відрізках часу мовлення “Студії „1+1” є 9 годин вільного часу. Де зараз незаконно працюють обласні державні телекомпанії, а також національні – НТКУ, державна телекомпанія “Культура” і державна телекомпанія – Всесвітня служба телерадіомовлення). Тоді було домовлено, що Нацрада подробить ефірний час другого загальнонаціонального телеканалу, оголосить конкурс на обласні мережі і цей конкурс виграють обласні державні компанії (Довідка “ТК”. Після “очищення” УТ-3 від ОДТРК на користь телекомпанії “Інтер” окремі обласні державні телекомпанії фактично були позбавленні узаконених каналів мовлення. Це викликало спротив у голів облдержадімістрацій, а тому тимчасово, без відповідної ліцензії Нацради, ці телекомпанії працювали на каналі УТ-2).

Важко зрозуміти логіку найвищих посадових осіб, але поки Б.Холод не дотримав свого слова. За інформацією зі стін Нацради, Борис Іванович кілька разів ставив це питання на порядок денний засідань Нацради, але жодного разу оголошення конкурсу на УТ-2 не голосувалося на засіданнях Нацради. Більше того, Холод до “хвороби” начебто організував звернення до Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів України з проханням дати свої побажання щодо умов можливого конкурсу, що затягнуло процедуру оголошення і визначення переможця на право мовлення.

Очевидно, що такі дії Холода викликали негатив з боку усіх впливових осіб. У Президента, бо Нацрада не узаконила діяльність ОДТРК. У парламенту – бо не виконана Постанова Верховної Ради України, де було визначено особливі умови конкурсу на УТ-2. У Медведчука – бо через запізнілі дії Нацради доведеться змінювати сітку мовлення на УТ-2 відповідно до Закону України “Про вибори Президента України”, що не відповідає інтересам авторів „темників”. Адже окремі ОДТРК не зможуть брати участі у передвиборчій кампанії, бо поза законом, а інші, узаконені, заберуть прайм-тайм у флагмана “темників” – “Студії „1+1”.

Версія третя – конкурсна. Тут треба зважити на те, що на конкурс було оголошено майже 20 частот, які, начебто, ДКЗІ було прораховано для радіостанції “Клас”. Власником її є Андрій Карпій, колишній менеджер радіостанції “Онікс”. Тож можна розглядати дві складові версії. (Довідка “ТК”. Прізвища А.Карпія і його батька Станіслава Карпія пов’язані з радіостанцією “Онікс”. Їй у 2001 році було віддано частоту 100,9 МГц, на якій працювала опозиційна радіостанція “Континент”. У червні 2002 р. радіостанції “Онікс” було позаконкурсно віддано близько 8 частот, про що йдеться у звіті парламентської тимчасової слідчої комісії. На початку 2004 року голова профільного комітету ВРУ М.Томенко звинуватив Б.Холода у співпраці його сина з А.Карпієм).

Можна припустити, що голова Нацради, начебто, пообіцяв конкурсні преференції комерційній радіостанції “Клас”, яка після відсторонення А.Карпія від справ ЗАТ “Онікс” намагається створити всеукраїнську радіомережу. Одначе розуміючи, що члени Нацради голосуватимуть по-іншому, вирішив “захворіти”.

Разом з тим, є й інший варіант. 14 травня 2003 року Національною радою видано ліцензії № НР 0885 та № НР 0886 на право мовлення на 27 телеканалі та радіочастоті 90,9 МГц у м. Дніпропетровську ТОВ телерадіокомпанії “Українсько-польське радіо та телебачення “Співдружність”, співзасновником якого є створене головою Нацради Б.Холодом ЗАТ “Дніпропетровський університет економіки та права” (див. державний реєстр телерадіоорганізацій – “Детектор медіа”). Якщо проаналізувати перелік претендентів на право мовлення на частотах, які оголошені у 18-му і 19-му конкурсних пакетах, ми побачимо, що ТОВ “Українсько-польське радіо та телебачення “Співдружність” подано відповідні заяви на отримання ліцензій більше, ніж у 10-х регіонах України. Між тим у минулому конкурсі ТОВ “Українсько-польське радіо та телебачення “Співдружність” не отримало жодної ліцензії. Можливо, Борис Іванович не зміг і цього разу упросити членів Нацради “правильно” голосувати, а тому вирішив “захворіти”.

Для повнішої картини треба сказати, що за відсутності Б.Холода Національна рада без ексцесів (за винятком демаршів власника радіостанцій “Гала” та “Клас” – “ТК”) закінчила розгляд конкурсних заявок.

Переможцями конкурсного відбору поряд з відомими загальнонаціональними радіостанціями стали місцеві радіостанції: “Моріон” (м. Євпаторія), “Атлант СВ” (м. Сімферополь), фірма “Волинь” м. Черкаси і Кривий Ріг, “Альянс” м. Краматорськ, „Версія плюс”, м. Ужгород, ТРК Маяк”, м. Олександрія, ТРК „Радіо великих доріг”, м. Олександрія, „ТРК „Град”, м. Одеса, „Радіо-Санна”, м. Одеса, „ТРК „Пріоритет” м. Кременчук, „АРТ”, м. Хмельницький. Така децентралізація має призвести до диверсифікації інформаційних потоків, проти чого, заявивши концепції “один канал – один мовник” і “укрупнення телерадіокомпаній”, завжди виступав Холод.

Окресливши найпоширеніші версії “хвороби” Холода, у підсумку можна сказати, що Борис Іванович укотре втратив контроль над членами Нацради. Минула подібна ситуація закінчилася відставкою членів ради Ю.Плаксюка і О.Мартиненка.

У той же час, аналізуючи останні події у Нацраді, можна констатувати, що за відсутності Бориса Івановича члени Національної ради навчилися виходити із кризових ситуацій попри політичні розбіжності. Чи зможе Борис Холод втримати цю тенденцію, чи, навпаки, поверне Нацраду до нових чвар – покажуть уже найближчі дні.

“Детектор медіа” продовжить відслідковувати події у Національній раді. Водночас звертаємось до наших читачів із пропозицією теж оцінити роботу Національної ради за час її керівництва Борисом Холодом.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
837
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду