Олександр Зирін, для „Детектор медіа” Нещодавно в Київському національному університеті культури і мистецтв пройшла прес-конференція, присвячена обговоренню проблем аудіовізуального простору України.

Було досить наївно очікувати, що українські музиканти не будуть ознайомлені з текстом або хоча б фабулою „Відкритого листа українських співаків, музикантів, продюсерів, підприємців з приводу катастрофічної ситуації в аудіовізуальному просторі України” – занадто багато було зроблено з часу його появи в мережі „Інтернет” (5 лютого 2004 року).

Хоча практично стільки ж зроблено було задля того, щоб викривити ідею цього послання або замовчати позицію українських професіоналів на сторінках преси та ТБ-екранах. Ставлення до „Відкритого листа...” Президенту та Прем’єр-міністру було різним: хто спокійно зрозумів, про що, власне, йдеться, і приєднався, хто листа не помітив або зробив вигляд, що не помітив, а хто зовсім неспокійно і вкрай знервовано, знову-таки, зрозумів, про що йдеться і... почалося.

Аж ось чи не через три місяці після оприлюднення листа і підписів хвиля докотилася і до ешелону співаків і виконавців, які працюють (до речі, чесно і тяжко) в жанрі „традиційної української естради”. Якщо відверто, то координатори „Відкритого листа...” мало сподівалися на приєднання цієї когорти до відвертих слів вітчизняних професіоналів – занадто неповороткою та спокійною бачилася їхня позиція. Але до честі вже сивіючих співаків і виконавців виявилося, що багато чого про „стару гвардію” ми не знаємо...

Якщо уважно придивитися до розвитку вітчизняного шоу-бізнесу в незалежній Україні, то абсолютно очевидним стає той факт, що дуже багато сил і засобів було задіяно для штучного розділу вітчизняної популярної музики на своєрідні клани.

„Сюди” позасовували представників сучасної молодіжної музики, „туди” – представників традиційної української естради, „ще глибше” – небезпечний і вибухоподібний вітчизняний рок і т.д. і т.п.

Своєрідну „класову” і „кастову” пихатість тих чи інших наших співаків, авторів і виконавців було використано досить ефективно. От і прийшла українська музика до стану абсолютно і легко прогнозованого неприйняття „одних” „іншими”.

За роки незалежності порване на шматки вітчизняне музичне товариство і шоу-бізнесовий простір наїжачилися одне на одного, а відтак – наїжачилися і українські слухачі. І рвуть їх на шматки конкуренти. Високоефективно рвуть. За грубі і великі гроші... І сьогодні вже неможливо уявити собі ситуацію, за якої одну пісню (для прикладу!) заспівають Іво Бобул та „Вій” або гурти „Каtharsis” та ансамбль пісні МВС України. Але ж усі названі – музиканти однієї, нашої, країни.

Але проблеми, поставлені у „Відкритому листі...”, їх об’єднали. Об’єднали саме тому, що, за великим рахунком, йдеться про майбутнє України. Адже майбутнє України – це в тому числі і цивілізований, високоефективний, потужний вітчизняний шоу-бізнес.

Думаю, саме нецивілізована і вкрай загострена ситуація в аудіовізуальному просторі України привела панів Павла Зіброва та Віталія Білоножка, Володимира Гришка та Леоніда Сандуленка, Богдана Бенюка та Валерія Малишева на пресову конференцію, організовану з ініціативи народного депутата України М.Поплавського і проведену на базі КНУКіМ. Привела у велику аудиторію не тільки перед камери та мікрофони ЗМІ, а під гострі погляди молодих і просунутих студентів.

На прес-конференції були озвучені основні думки, викладені у „Відкритому листі...”, але особливо гостро, відверто та аргументовано про те, що відбувається в нашій музиці, говорили фахівці вітчизняного шоу-бізнесу. Вони виклали неспростовні факти відвертого хабарництва серед керівництва радіостанцій та телеканалів. Наголос було зроблено і на тому, що дано чіткі вказівки „драти з вітчизняних виконавців гроші втридорога” і, фактично, не допускати їх до вітчизняного теле- та радіоефіру. Усі думки і проблеми були доведені не тільки до численних журналістів, а і до присутніх народних депутатів України – координатора парламентської більшості С.Гавриша та члена опозиції Ю.Кармазіна. Пани депутати отримали тексти „Відкритого листа...” та список тих, хто приєднався до звернення. За інформацією, яка була надана помічниками пана Ю.Кармазіна, вже підготовлений депутатський запит до Генерального прокурора України з приводу невиконання законодавства України в аудіовізуальній сфері.

Олександр Зирін, для „Детектор медіа”

P.S. Переглянув один із інформаційних телевізійних сюжетів на „українському телевізійному каналі”, присвячений цьому обговоренню, – вони чітко зрозуміли, про що йдеться: було вирізано всі наведені факти і цифри, поставлені „правильні” титри, змонтовано акцентики на певні нюанси. Вони чітко зрозуміли, про що йдеться, наші розумні і люблячі сусіди...