Як піарять Януковича?
Після призначення „єдиного кандидата” від влади на президентські вибори вже можна говорити про певні тенденції, які окреслились у медіа просторі щодо підтримки Віктора Януковича.
У всякому разі, за свідченням працівників, наприклад, регіональних державних радіокомпаній, вони отримують з Києва щоденні інформаційні добірки з приводу доброї роботи уряду (називають і керівника, під кураторством якого ці та інші добірки виробляються в системі державного радіо – віце-президента НРКУ Олександра Бутка), мають вказівки давати в ефір „хороші новини” про Януковича, проте, в той же час, не зобов’язані утримуватися від негативу на адресу уряду.
Інша справа, що шукати альтернативну офіційній інформацію журналісти не тільки зазвичай не мають бажання (вже маючи на руках „темніковські” полуфабрикати, які достатньо тільки ввести в контекст власних програм), але й не мають можливості. По-перше, спробуй знайти у провінції експертів, хто погодиться давати критичні стосовно влади коментарі. А по-друге, кількість інформаційних джерел з альтернативною інформацією обмежена і в рамках загальнонаціональних медіа, включаючи навіть далеко не всім в регіонах доступний інтернет.
Проте, незважаючи на досить в’язкуватий старт передвиборчої медіакампанії Януковича, електоральний телеглядач, здається, живе в очікуванні чогось незвичайного. Складається враження, що справжній медіа-ресурс, який буде задіяний для остаточної розкрутки єдиного – або, принаймні, головного кандидата від влади, - ще знаходиться у стані очікування та інтенсивної підготовки до вирішального бою. У потужності донецького медіа-ресурсу вже не сумнівається ніхто. А відомі сюрпризи, що відбулись останнім часом у РR-середовищі основного претендента, заставляють уважніше придивитися до логіки працюючих на нього політичних технологів.
Питанням медіа-ресурсу під Віктора Януковича „Детектор медіа” поцікавилася у експертів. Вони висловили досить протилежні думки: Олег Соскін, директор „Інституту трансформації суспільства”:
-У донецьких вже є помітний медіа ресурс. Треба сказати, що телеканал „Україна” розвивається доволі потужно, я вже не кажу про суто донецькі (регіональні) медіа-ресурси…
Прийшли нові сили, і треба говорити про Ганну Герман, яка запропонувала дуже серйозну і наступальну концепцію в медіа просторі. До речі, думаю, що був якийсь конфлікт між нею і Зіновієм Куликом...
Поза сумнівом, зараз буде серйозна експансія з боку Януковича. Але тут треба, мабуть, трошки розділяти, скажімо, Януковича від Ахметова. Все-таки тут може відбутись якийсь поділ, тому що невідомо, з ким піде ахметівський медіа ресурс. І я думаю, що призначення Ганни Герман та Руслани Лижичко треба розглядати як дуже потужний крок для формування окремого медіа ресурсу Януковича. Мабуть, з’явиться якась масова газета, швидше за все, яка вже існує, але стане газетою саме Януковича. Якщо брати Київ, то треба казати певною мірою про ТРК „ЕРА”, без сумніву, декілька ФМ-радіо також буде знаходитись під донецькими.
Щодо телеканалів, то буде дещо складніше. Може, треба буде говорити про кабельне телебачення. Ось там Янукович зможе зайняти дуже серйозні позиції. Отже, треба казати, що зараз буде остаточно формуватись медіа ресурс Януковича і він буде пов’язаний з новими медіа постатями, такими, як Герман. А гроші у Януковича є, так що це не проблема: з’являться нові медіа менеджери.
- Як ви вважаєте, як довго готувалось рішення про призначення Анни Герман на посаду прес-секретаря Прем’єр-міністра України, чи це було скоростигле рішення?
- Думаю, що треба говорити про два місяці. Вирішальним елементом, коли вже було вирішено, що саме Герман має зайняти цю ключову посаду – це було запрошення нею Зиновія Кулика на „5 Канал” і слабкий його виступ. Не можна казати погане про людину, яка вже померла, але Зиновій Володимирович показав себе не „бійцем” у потрібному його босам розумінні. І саме тоді група аналітиків Януковича зрозуміла, що негайно потрібно брати Герман. Я не думаю, що вона одна була кандидатом на цю посаду, але після цього було вирішено, що тільки вона підходить на цю посаду серед інших кандидатів. І ми бачимо, що вона дуже жорстко і рішуче взялась за ці всі процеси і ті кроки, які вона здійснює, є дуже агресивними і вони можуть призвести до серйозного вибуху на медіа ринку, перерозподілу медіа ресурсів і навіть до непередбачених наслідків.
- І Ганна Герман, і Руслана Лижичко мають Львівський background, його мав і Кулик. Чи це випадково?
- Треба якимось чином Галичину на свій бік взяти, треба чимось нейтралізувати Ющенка. Лижичко – це суперхід. І дуже неприємний, бо наші популярні вони ж повинні розуміти доктрину тої групи, яка стоїть за Януковичем. Янукович – це лише певна вітрина, це маленька верхівка величезного айсберга.
Володимир Сівкович, народний депутат України:
-Донецкие сегодня имеют очень сильное влияние на региональные СМИ. Такой сильной системы я просто никогда ещё не встречал. И она им наверняка поможет.
-Вам не здається, що центральні ЗМІ дещо дозовано висвітлюють діяльність донецьких?
- Это не от СМИ зависит, а от Администрации Президента. СМИ на сегодняшний день могут дозировать только по «вказивке» Администрации Президента. Значит, зачем-то кому-то нужно это в Администрации.
- На вашу думку, як довго виношувалося рішення про призначення Ганни Герман прес-секретарем Януковича, і чи могли бути в цьому призначенні якісь елементи випадковості ?
- Нет, это не было случайно. Насколько я знаю, сама история длилась около трёх-четырёх недель, причём Анну Герман вначале рассматривали на должность в Администрацию Президента. А потом каким-то образом она оказалась у Януковича, я точно не вникал...
- Як ви вважаєте, наскільки своєчасною була славнозвісна прес-конференція Ганни Герман?
- Я считаю, что эта конференция была очень преждевременна. И это говорит только о том, что нет у Януковича на сегодняшний день, как кандидата в Президенты, системного сильного аналитического штаба, возможно, нету и центрального штаба. Ему нужен собственный штаб, а не штаб на Банковой или ещё где-то. Пока он его не создаст, то такие преждевременные пресс-конференции и будут происходить.
На счёт Русланы Лыжичко, то если бы у Януковича был бы хотя бы мало-мальски разумный штаб, то он бы договорился с Русланой Лыжичко, но официально назначил бы её чуть позже. Потому что сегодняшнее её назначение может сыграть ему в минус, если Руслана под давлением львовских демократических сил хоть и будет советником у Януковича, а петь будет за Ющенко.
Михайло Волинець, народний депутат України:
- Що стосується Донецької області, то там досить потужний медіа ресурс у Януковича. Я знаю, наприклад, лише одну газету "Острів", яка дотримується опозиційної поведінки. Що стосується загальноукраїнської ситуації, то тут набагато гірше ситуація у них, і у Києві не краща ситуація, не дивлячись на те, що виділяються великі кошти щоб прикупити медіа ресурс, журналістів, щоб втиснутись у нішу СДПУ(0).
Політичний та фінансовий дах - це Рінат Ахметов, а його представник – Борис Колєсников, який зараз переїхав до Києва і намагається тут розгорнутись на медійному просторі. Оскільки контролюється діяльність усіх підприємств в області, використовуються і їх кошти на інформаційне забезпечення, і їм вдається досягти досить серйозних результатів. Але я думаю, що їм не вистачить часу до президентських виборів структуруватись в інформаційному просторі на теренах всієї України.
Щодо єдиного штабу, то у донецьких так не буває, щоб не було єдиної команди та єдиного штабу. Є координація з єдиного центру, зрозуміло, що Колєсников це проводить, проте, практика показує, що доцільно мати кілька штабів і вони це також врахували.
Щодо відомих призначень Ганни Герман та Руслани Лижичко, то це кроки Януковича, які дадуть йому певний позитив однозначно, бо Ганна Герман має великий авторитет, і тим більше, що вона зараз їде на багажі радіо "Свобода". Щодо Руслани Лижичко, то зрозуміло, що це молода дівчина, яка має свої амбіції і досягла свого першого великого успіху. Янукович намагається з цього скористатись.
P.S. від „Детектор медіа”: - Звісно, самі по собі ресурси, поза тим контентом, які вони спроможні виробляти, мало що важать. А з контентом медіа донецьких якраз і великі проблеми – настільки він ще й досі „радянський” та провінційний за своїм виконанням. Втім, це вже тема для іншої розмови.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для „Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ