Ніщо. Ніде. Ніколи.
Українське телебачення вирішило не ретранслювати весняний цикл ігор «Що? Де? Коли?»
Українське телебачення вирішило не ретранслювати весняний цикл ігор «Що? Де? Коли?»
Сталося те, на що я, як і багато інших телеглядачів, із острахом чекав кожних три місяці вже протягом багатьох років – і кожних три місяці з полегшенням зітхав: пронесло. Цього разу таки не пронесло. Українське телебачення вирішило не ретранслювати весняний цикл ігор «Що? Де? Коли?». Вести мову про те, що означає ця гра для її прихильників, – то, мабуть, зайва витрата часу. Обмежимося єдиним визначенням – культова. До того ж, російські канали«Перший канал. ГРТ» та «Перший канал. Всесвітнє мовлення», де ця передача йде, приймаються далеко не кожним телевізором у столиці (я, наприклад, так і не знайшов, у кого зі знайомих вони є). І, таким чином, жанр інтелект-шоу для українців тепер вичерпується різноманітними варіаціями на тему «першого мільйона» та подібними ж відгадайками. «Поле чудес», скажімо, ретранслюється без проблем. Вони, звісно, теж заслуговують на увагу – але є цілковито іншими за змістом та інтригою. Їхній жанр – то не так інтелект-шоу, як щось середнє між телелотереєю та мелодрамою. Він спонукає глядачів радше до спортивного азарту, ніж до роботи розуму, логіки та уяви.
Пригадаймо, що ретранслювання найкращих телепрограм із російського «ГРТ» від самого початку було фірмовою стравою від «Інтера». (Останнім часом у цьому йому трошки допомагав «1+1», який, наприклад, демонстрував попередню серію «Що? Де? Коли?».) Двобій знавців із телеглядачами посідав самісінький прайм-тайм і був щедро присмачений рекламою, зокрема й політичною (пригадати хоча б славетний рік соціал-демократії), яка іноді навіть з’їдала шматочки власне програми. Враховуючи рейтинг та аудиторію телегри, здавалося б, хазяї каналу мали б піклуватися про єдине – щоб ніхто, не дай Боже, ретранслювання цієї програми не перехопив. У чому причина? Може, хазяї каналу зрозуміли, що аудиторія «Що? Де? Коли?» є невдячною, зовсім не тою, яка віритиме в будь-які рекламні казочки? А може, саме задля того, щоб цим казочкам легше вірили, канал і зазнав помітної дезінтелектуалізації?
Продовження читайте у третьому номері часопису "Детектор медіа". Нагадуємо, що замовити друковану „Детектор медіа” можна, надіславши свою повну поштову адресу на наш e-mail: info@detector.media
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ