Недоброзичлива тональність у прийнятті Дж. Сороса досягла свого апогею у середу вранці, напередодні відкриття "Форуму громадських правозахисних організацій "Права людини на виборах ". Впродовж інциденту складалось враження, що Соросу не звикати до подібного ставлення, він навіть посміхався, коли на нього невідомий виплеснув йому просто в обличчя якусь рідину білуватого відтінку. Присутніх вразив той факт, що відомий фінансист проігнорував особистою охороною і у конференц-залі готелю "Русь" кожен присутній міг вільно підійти до Дж.Сороса і поспілкуватись з ним.

Здавалось, що принципи "відкритого громадянського суспільства" та демократії, які сповідує відомий філантроп – це не лише слова, але й його життєвий повсякденний стиль. Вже потім на пресовій конференції в кінозалі Верховної Ради один з журналістів, який, ймовірно, не був присутнім під час двох ранкових інцидентів і не бачив природної і стриманої реакції Сороса, поставив останньому дещо тенденційне питання, мовляв, "чи не сам Дж. Сорос інспірував подібні витівки молодиків задля власного піару? На що Сорос відповів, що дійсно це – ПР акція, за яку хтось інший заплатив...

Вчора ж у Верховній Раді проходив круглий стіл „Громадські ради як інструмент громадської участі у процесах законотворення в Україні”, приурочені саме до приїзду Сороса. Адже діяльність всіх Громадських рад, які розвиваються, починаючи з 2002 року, у тісній співпраці з відповідними профільними парламентськими комітетами, фінансується саме фондом Сороса (МФВ „Відродження”). Ці Ради роблять значний внесок у розробку, громадський моніторинг та громадські обговорення законів, що приймаються народними депутатами. Подібні громадські ради функціонують поряд з комітетами ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, з питань європейської організації, з питань свободи слова та інформації, з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.

Щоправда, до учасників Круглого столу Джордж Сорос приєднався з запізненням, затримавшись на зустрічі з Головою Верховної Ради Володимиром Литвином. До речі, не можна було не помітити бадьорий і оптимістичний настрій фінансиста, який контрастував з дещо похмурим ранковим. Здавалось, що американський гість отримав сатисфакцію в результаті зустрічей з найвищим керівництвом країни. Ця теза підтвердилась змістом публічно проголошеного звернення В. Литвина з приводу візиту пана Сороса до України. Доброзичливий тон Литвина промовисто свідчив, що відбувся кардинальний злам у публічному ставленні до постаті Сороса з боку офіційної влади ( текст був зачитаний колишнім послом України в США та Канаді Юрієм Щербаком, і в ньому містились і слова про те, що в Україні цінують вклад Сороса у становлення громадянського суспільства, і слова про те, що в Україні у Сороса є не тільки опоненти, але й друзі).

Лояльна позиція владних структур не кореспондувалась з тими мас-медійними заготовками, котрі впродовж останніх днів лилися у жорстко впорядкованому звично-знайомому стилі з екранів, контрольованих Медведчуком - Першого Національного, „Інтеру” та „1+1”. Дещо іншу налаштованність – досить позитивну – останніми днями по відношенню до відомого філантропа виявляли, в той же час, канали, контрольовані Віктором Пінчуком. Загальновідомою є інформація про особисте знайомство та контакти останнього з американським фінансистом. Коли напередодні самого візиту журналісти дізнались, що на зустріч з Соросом буде запрошений Віктор Пінчук, то стало вочевидь зрозуміло, що буде "потепління" у стосунках з офіційною владою і, можливо, якісь обопільні проекти, адже просто так такі люди не зустрічаються. Добавила оптимізму інформація про участь Дж. Сороса в одній із телепрограм каналу ICTV. Передчуття повністю підтвердились, коли ввечері у середу на офіційному прийнятті з нагоди візиту пана Сороса до України з’явився Віктор Пінчук з Оленою Франчук, як завжди, в оточенні численної охорони. Підбиваючи у промові під час прийняття підсумки своїх зустрічей з відомими українськими політиками, Дж. Сорос у своїй промові з неприхованим задоволенням акцентував увагу на тому, що Віктор Пінчук став його партнером у новому проекті зі створення мережі так званих "юридичних клінік" при українських університетах, які надаватимуть безкоштовні юридичні консультації малозабезпеченим.

Що ж стосується інших публічних контактів Сороса, то, як відомо, на сьогодні та завтра у нього заплановано багато зустрічей „не для друку”, в тому числі і з відомими представниками медіа. А серед запрошених на вчорашнє офіційне прийняття були відомі політики та бізнесмени з протилежних таборів. Навіть дещо відчувалась певна напруга. Серед гостей можна було побачити Юлію Тимошенко, Степана Гавриша, Петра Порошенка, Бориса Тарасюка з дружиною, посла США Джона Гербста, посла Королівства Швеція Оке Петерсена, посла Федеративної Республіки Німеччини Дітмара Штюдеманна та багатьох інших представників дипломатичного корпусу, відомих.

Відповідаючи на запитання журналістів, Дж. Сорос зазначив, що задоволений зустріччю з президентом України і стосунки між ними є хорошими. Проте впродовж аудієнції пан Сорос підняв питання "темників", як доказу існування цензури. Президент Леонід Кучма запевнив, що не володіє інформацією про існування "темників" Дж. Сорос додав, що схильний вірити Президенту, але, можливо, хтось за спиною Л.Кучми перевищує свої повноваження. Саме в цей момент у залі пролунав легенький іронічний сміх.

Лейтмотивом виступу Дж. Сороса стали його ініціативи, сформульовані у статті, що вийшла у Financial Times 30 березня 2004 року "Демократичне розширення Європи". Зокрема, пан Сорос застеріг, що ініціатива "Ширша Європа", започаткована Європейською Комісією, приречена на провал, якщо їй дозволять розчинитися в неповороткій європейській бюрократії. Саме мережа фундацій, заснована Соросом, покликана впроваджувати у невеликому масштабі те, що ініціатива "Ширша Європа" покликана зробити в широкому аспекті.

Також Сорос наголошує, що ЄС має посилити свою співпрацю з Україною, Молдовою та Грузією.

Поряд з заявленим широкомасштабним прагненням допомагати українській євроінтеграції, пан Сорос багато уваги збирається приділяти тому, щоб в Україні стверджувалось верховенство права. Щоб створювались та діяли саме незалежні судові інституції, покращувалась юридична гілка влади, народжувалась культура права у громадян.

На запитання журналіста про холодне ставлення Дж. Сороса до Дж. Буша Голова Інституту Відкритого Суспільства дав зрозуміти, що принципово не підтримує методи поширення демократії військовим шляхом.

Кореспондента "Детектор медіа" цікавило питання, наскільки змінились погляди Дж. Сороса у контексті його ставлення до Президента України з часу публікації його статті у "Файненшнл Таймс" під назвою "Постороніться, пане Кучма". Пан Сорос сказав, що не вважає за потрібне відповідати на це запитання, бо, на його думку, це може розглядатись як втручання у внутрішні справи України.

Стосовно "інформаційного бруду", який був вилитий на нього і на його діяльність відомими каналами, то він збирається попрохати у каналу „1+1” ,щоб надали йому еквівалентний ефірний час відповідно до українського законодавства, для можливості спростування тієї "неправдивої інформації”. Принагідно фінансист зазначив, що споживачі продукції „1+1” мають бути дуже обережними стосовно того, що вони чують з ефіру цього каналу. Як приклад, Сорос назвав неправдиві чутки про ніби-то його контакти з російським олігархом Борисом Березовським, що, мовляв, абсолютно не відповідає дійсності. Сорос висловив стурбованість і обурення з приводу такої поведінки телеканалів, особливо це цинічно виглядає в контексті тієї великої допомоги, яку Дж. Сорос надав Україні для побудови громадянського суспільства.

Джордж Сорос повідомив, що коли повернеться до США, то обов’язково матиме розмову з Рональдом Лодером, який є співвласником телеканалу "1+1", а предметом розмови буде питання "як могло трапитись так, що частина ефірного часу використовується відомими олігархами».

На запитання кореспондента "Детектор медіа", як можна зрозуміти слова відомого філантропа про те, що він буде допомагати українським громадським організаціям, незважаючи на те, що їхня діяльність „наперед програшна”, пан Сорос розповів невеличку історію. Колись він розмовляв з відомим російським правозахисником, на той час уповноваженим з прав людини Держдуми Росії Сергієм Ковальовим. Сергій Ковальов поскаржився, що кожну свою битву за права людини він програв. На що Сорос зауважив, що у підсумку ця боротьба, тим не менш, була переможною і саме такої переможної боротьби, попри поточні поразки, пан Сорос побажав українському "третьому сектору".