На кого працює Президент?

1 Квітня 2004
920

На кого працює Президент?

920
Нацрада отримала від «Укрчастотнагляду» список частот, прорахованих за дорученням Президента України.
На кого працює Президент?
Цієї середи Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила новий конкурс на право користування каналами мовлення. До Нацради надійшов перелік частот у 28 містах України переважно в діапазоні на 44-47 Мгц. Пікантність цього конкурсу у тому, що прорахунок частот, які надійшли від «Укрчастотнагляду», було зроблено за дорученням Президента України.

Учора сімома голосами проти одного (Віталія Шевченка) Нацрада ухвалила рішення «у зв’язку з наявністю вільних частот» оголосити конкурс на ефірний спортивний канал із зазначенням у ліцензії обсягу спортивного мовлення 80%. Через зауваження деяких членів Нацради, що новий канал може «заглушити» інші, вже працюючі канали, до рішення Нацради внесли таке зауваження: «технічні характеристики каналів можуть бути скореговані за результатами натурних випробовувань на електромагнітну сумісність».

Єдиним претендентом на спортивний канал є компанія «Мультимедіасервіс». Принаймні так було вказано у довідках, розданих членам Нацради до засідання. Ця компанія була серед усіх тих телерадіоорганізацій, чиї заявки на прорахунок частот Нацрада направила минулого тижня до «Укрчастотнагляду». Щоправда, на прохання «Укрчастотнагляду» Нацрада визначала пріоритети – у першу чергу мають бути прораховані частоти для державних обласних телерадіоорганізацій. Однак, судячи з усього, апетити «Мультимедіасервісу» виявилися важливішими. Говорять, що до цієї компанії має стосунок Григорій Суркіс, однак ця інформація „ТК” не є перевіреною.

У цієї історії є й інші «обтяжуючі» обставини.

По-перше, Президент України не є належним суб’єктом у цьому процесі, тобто не має права доручати прорахунок частот для телерадіоорганізацій. Це прерогатива Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Втім, «нетрадиційність» потрапляння ресурсу на розгляд Нацради викликала у членів цього позавідомчого органу чимало запитань, але не заперечень. Ввічливий Віктор Понеділко тільки й зміг запитати Віктора Лешика, члена Нацради і доповідача з цього питання: «Частоти під спортивний канал надійшли з порушенням?» Останній це визнав, та далі обговорення перейшло в іншу площину.

По-друге, власне доручення Президента члени Національної ради не бачили. «Ті члени Нацради, що, очевидно, знають», говорили на засіданні, що пан Олійник «підписав листа на підставі доручення Президента», а «ті, що не знають», під час розгляду цього питання на засіданні Нацради намагалися отримати інформацію, про що, власне, йдеться у дорученні Президента.

Наприклад, Віталій Шевченко намагався спонукати членів Нацради з`ясувати, чим підтверджується те, що доручення Президента стосувалося саме спортивного каналу? «Якщо Президент дав доручення, то це могло стосуватися б каналу політичної реформи, проблем села чи органів влади, – зауважив Віталій Шевченко. – Чи Президент дав би, наприклад, доручення про розвиток каналу «НБМ», бо йому набридли проблеми зі свободою слова?» – то вже, скоріше всього, була іронія в устах члена Нацради від Верховної Ради.

Та, на жаль, на запитання, з якого приводу Президенту опікуватися розвитком комерційного спортивного каналу, конкретної відповіді ніхто з членів засідання Нацради не отримав.

За словами голови Нацради Бориса Холода, це випливає із листа п.Олійника. За словами члена Нацради Володимира Манжосова, «програми по спорту, здоровому способу життя затверджені рішенням уряду й там є пункт по спортивному каналу».

На думку Віктора Павленка, «якщо є частоти, то для чого гальмувати»? Чи означає це, що ідея віддати частоти конкретній компанії народилася в Нацраді, чи все ж таки Президент лобіює приватні інтереси?

Проте, й по-третє, ще 14 травня 2003 року телекомпанія «НБМ» («5 канал») подала 18 заявок на прорахунок частот, із цього приводу є рішення Національної ради, нагадав Віктор Понеділко. Але «Укрчастотнагляд» тоді навіть не уклав угоди з «НБМ», через це компанія не могла навіть сплатити кошти за прорахунок частот. Тож, за словами В.Понеділка, 17 із наданих «Укрчастотнаглядом» частот могла б і мала отримати саме «НБМ», що якраз і мовить у Києві на 48 ТВК.

За словами Віктора Лешика, спортивний канал ще років з 10 не приноситиме прибутків, але якщо компанія хоче розвивати ефірний канал, то які можуть бути заперечення?

І справді.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
920
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду