Шановна Зіно!

Ми щиро вдячні Вам за те, що не оминаєте увагою скромний телевізійний доробок нашої компанії. Адже для кожного телевізійника, навіть якщо він бозна звідки взявся і казна чим займається, найголовніше – саме вона, увага. Ми, зрозуміло, далекі від думки, що наша продукція позбавлена вад, в міру своїх здібностей намагаємося їх помічати й виправляти. Відтак кожна стаття на кшталт Вашої не може лишитися непоміченою.

Не можемо не погодитися з більшістю критичних зауважень, зроблених Вами на адресу “ТЕТ”івських програм. Всі вони й справді далекі від досконалості. Ось, скажімо, передача “INSIDE” (назва її пишеться саме так, але не звертатимемо увагу на таку дрібницю, як неправильне написання). Дійсно, ведучі її не являють взірець телевізійної майстерності, що лише частково можна вибачити їхнім юним віком, – але, здається, ніде у статті Ви не прохопилися, що програму ведуть підлітки… Приймаємо закид щодо “несвіжості” “Reuter”івського сюжету, який відкривав рецензовану програму. Хоча взято його було зі свіжої на той час панелі “Reuter”, але не відкидаємо можливість того, що поважне агентство виявилося в даному випадку неоперативним, – таке буває. Що ж до інших сюжетів цієї передачі – про них Ви “вирішили промовчати”, хоча вони Вам “нудними-таки видавалися” (що, погодьтеся, категорія оціночна – те, що видалося нудним Вам, може не здатися таким комусь іншому). Так що використати для роботи ми зможемо хіба що слушний закид щодо недосконалої дикції авторів сюжетів. Зауважимо хіба що – вони не є “дикторами”, це журналісти, та ще й досить юні.

Програма “Дивись!”, два випуски якої Ви переглянули, є щоденним проектом нашого каналу у жанрі “Infotainment”. Зрозуміло, що вад у нього багато, оскільки ніхто цього ще в Україні не робив – вчитися ні в кого. На цьому можна було б і зупинитися – погодьтеся, виправдання цілком поважне. Якісь випуски програми кращі, якісь гірші – абсолютно природне явище. Одне невеличке уточнення – не було передачі “Дивись!”, “присвяченої грі “1+1” “Найрозумніший”. Була програма про розумних дітей – про хлопчика, який у 15 років став студентом, про школяра-вундеркінда – і третій сюжет був справді присвячений тому, як знімають популярну гру, що природно, якщо зауважити, що робиться це у павільйоні, сусідньому з нашою компанією.

Ваші міркування щодо програми “Спеції” здебільшого цікаві, і ми обов’язково спробуємо їх врахувати: подолати млявість ведучого, “торохтіння” журналістки тощо. Але як зрозуміти закид щодо сюжету за участю Володимира Ільїна? Сюжет був нецікавий? Ладні сперечатися – Олена Лясковська допомогла нам розкрити популярного актора з несподіваного і цікавого боку. Що не було сюжету про Петренка? На цей закид можна було б і не відповідати, адже нема нічого невдячнішого, ніж картати передачу за те, чого в ній НЕ показали. Але – з поваги до Вас – відповімо. У виставі Някрошюса брали участь, нагадаємо, ще й Людмила Максакова, і Євген Миронов, і Інга Оболдіна, і ще багато цікавих акторів. З яким захватом ми б про всіх розповіли, якби вони погодилися віддати все своє київське дозвілля “ТЕТ”у!

Всі ці побіжні зауваження до Вашої статті аж ніяк не зменшують її значення для подальшого розвитку нашої компанії. Отже, закінчуємо свого листа тим, з чого почали, – вдячністю за увагу до нашого (вибачте за слово “нашого”) доробку.

З великою повагою