Думки Сергія Васильєва з приводу інших проблем у вітчизняному інформаційному просторі будуть опубліковані в друкованій версії „Детектор медіа”.

- Минулої п’ятниці в Верховній Раді звітував Голова Нацради. Оскільки Президент України призначає четвірку до Національної ради, очевидно, ви аналізуєте її роботу. Які питання в роботі Нацради є, на вашу думку, найбільш проблемними?

- Ми не втручаємося безпосередньо в роботу Нацради. Вона діє у відповідності з нормативними актами. Але що відбувається в самій Нацраді і те, що пов’язане з виконанням Нацрадою своїх професійних обов'язків, безумовно, не може нас не турбувати. Особливо, коли ми бачимо (і про це свідчать публікації в ЗМІ), що Нацрада відхиляється від своєї головної функції. Починають вирувати політичні пристрасті замість конкретної ділової роботи у відповідності з регламентом Нацради, відбувається протистояння всередині між президентською і парламентською четвіркою, створюються групи впливу, виникають непорозуміння в середині цих груп, хтось десь на когось намагається впливати, а від цього страждає головне. Страждає інформаційний простір, який Нацрада повинна регулювати, мається на увазі телебачення і радіо.

Я неодноразово тут приймав у себе і перечитав десятки листів від керівників регіональних телерадіоорганізацій, які скаржаться на те, що Нацрада просто ігнорує свої основні функції, прямі обов’язки і керівникам цих ТРО іноді доводиться сидіти в Києві по декілька днів, щоб дочекатися вирішення їхнього питання. А питання не із складних, на яке треба витрачати бозна скільки часу.

І у цьому зв’язку, безумовно, спостерігаючи за цим процесом, ми не можемо не висловлювати стурбованість. Оце, очевидно, і є те, що може бути предметом особливого розгляду, особливо, коли Нацрада відзвітувала вже перед Верховною Радою. Адміністрація Президента отримає цей документ і Президент так само буде висловлюватися з цього приводу. Принаймні практика реагування Президентом на звіт Нацради існує вже другий рік. Хоча раніше, наскільки я знаю, це питання не стояло так гостро, і автоматично після розгляду ВР парафувалося Президентом.

Та події, про які я сказав вище, просто змушують Адміністрацію Президента готувати відповідні аналітичні довідки, матеріали для прийняття рішення Президентом. Я не думаю, що та ситуація, в якій Нацрада працювала останній рік, може бути приводом для автоматичного парафування Президентом звіту Нацради, якщо скажімо, ВР голосуванням наступного четверга дійде висновку, що робота Нацради визнана задовільною, чи може задовільнити (депутатів – прим. "ТК") з якимись обмовками. Я думаю, що цього разу в АПУ будуть більш ретельно вивчати цей документ і аналізувати всі обставини, в яких працювала Нацрада і приймалося те чи інше рішення.

- Чи можете ви конкретизувати претензії АП до Нацради? Адже те, на що ви посилаєтеся, не є серйозною підставою для таких висновків. Принаймні якийсь час Нацрада не могла зібратися через проблеми із конференц-залом, про що й "Детектор медіа" писала...

- Звіт я ще не аналізував, бо він не надійшов до АПУ.

- Але ж звіт надійшов до парламенту ще у листопаді.

- Звіт стане офіційним документом для Адміністрації Президента після голосування у ВР. Проекти і різні точки зору, які сьогодні викладаються в письмовій формі, - це може бути робочим документом ВР для обговорення. Ми можемо розглядати звіт як офіційний документ після того, як будуть відомі результати голосування наступного четверга (поки що у плани роботи ВР на наступні два тижні – згідно з розкладом засідань, викладеному на сайті ВР - це питання не включено. – Прим. "ТК").

В даному разі я лише ретранслюю ті претензії, які привозять люди з регіонів. Вони зводяться до того, що вони тривалий час не можуть вирішити конкретні речі, в тому числі й отримати ліцензії, притому, що їх запрошують саме для цього. З точки зору керівників регіональних ТРО, відбуваються дивні речі. Звертаючись до членів Нацради, вони не можуть отримати ґрунтовної і зрозумілої відповіді про причини цієї ситуації. В середині Нацради відбувається щось таке, що складається враження, що Нацрада живе своїм життям, а ТРО, які вона повинна ліцензувати, з якими вона повинна бути в постійному контакті, в робочих нормальних стосунках, живуть своїм життям. І мої колеги вважають, що причиною цього є, насамперед, перенесення політичної боротьби на майданчик Нацради. Тобто, втягнення членів Нацради в активний вир політичної боротьби напередодні політичних виборів. Тут вже я можу висловити свою особисту точку зору. Ця складова нас якраз і влаштовує найменше. Ми не вважаємо, що Нацрада повинна бути сегментом політичної боротьби за будь-яких умов: чи то напередодні президентських, чи то парламентських виборів. У неї є чітко визначені законом функції і вона повинна їх виконувати. І коли члени Нацради починають діяти не у відповідності з чинним законодавством, а у відповідності з логікою тієї чи іншої політичної сили, яка їх туди делегувала, або проголосувала за них, або прямо чи опосередковано є куратором того чи іншого члена Нацради, тут виникає те, що ми, на превеликий жаль, маємо зараз.

- Можете сказати, яка політична сила стоїть за яким членом Нацради? Як це прослідковується у їхніх діях?

- Я не є експертом з цих питань.

- Чиїми ж висновками ви користуєтеся?

- Я можу лише послуговуватися публікаціями в ЗМІ, в тому числі й "Детектор медіа", яка любить розбирати по деталях і розкладати по поличках, хто з яких політичних гравців яким ресурсом інформаційним володіє і де має своїх людей, починаючи від уряду і закінчуючи районними ЗМІ. Ми всі живемо в одному інформаційному полі і я користуюся тією ж інформацією, що і всі.

- Ваша інформація є цікавою з тієї точки зору, що окремо члени Нацради в цілому позитивно оцінюють свою роботу і говорять, що, врешті, дійшли злагоди.

- А як інакше буде оцінювати роботу колектив, що звітує про свою роботу? Але я не звинувачую когось конкретно. І не кажу, що Нацрада – місце, яке жодним чином позитивно не впливає на ситуацію в телепросторі. Я висловив лише занепокоєння тим, що Нацраду втягують окремим сегментом у вир політичної боротьби і вона стає в одних руках розмінною картою, в інших руках – пряником і кнутом і подібне. Ось чим я особисто занепокоєний і чого, я вважаю, категорично не повинно бути.

Тут без кінця можна сперечатися, чи була на 10 чи на 15% чи на 100% ефективною робота Національної ради. Йдеться не про це. У ситуації, про яку я вам розказав, вони можуть перевиконувати якийсь план.

Допоки парламент буде використовувати свою четвірку в Нацраді для вирішення конкретних політичних питань і залучатиме членів Нацради як аргумент чи контраргумент в політичному протистоянні з своїми опонентами, я вважаю, доти Національну раду буде сіпати.

По-друге, ставлення до Національної ради як з боку вітчизняних телерадіомовників, так і з боку зовнішніх контролерів, які дуже часто люблять нам вказувати на те, який орган, а особливо державний, і наскільки правомірно чи неправомірно виконують свої функції. Я думаю, що ця ситуація буде постійно ставити Нацраду в незручне становище. Бо дуже часто їй буде важко пояснити свою поведінку.

- А як ви оцінюєте роботу президентської четвірки?

- Я б не розривав зараз роботу окремо парламентської та президентської четвірки. Я кажу загалом про проблему, що виникла в середині Нацради через протистояння однієї і іншої сторони. Не президентська четвірка була ініціатором порушення Status Quo, яке існувало впродовж тривалого часу.

- Який факт ви маєте на увазі, говорячи про порушення Status Quo?

- Я маю на увазі розподіл керівних функцій у Нацраді, коли посада відповідального секретаря за ініціативи членів парламентської четвірки раптом почала ставитися під сумнів і, так би мовити, навколо цього почали розкручувати компанію протистояння в середині Нацради.

Тоді було намагання змінити повністю схему розподілення відповідальності і відібрати цю квоту у президентської четвірки і передати до квоти четвірки до парламенту. І я вважаю, саме тоді цим кроком (після того, як Президент перепризначив двох своїх представників Лешика і Фартушного) і почалося нагнітання обстановки, почали нагнітати ситуацію абсолютно некоректними діями і створювати штучні революційні ситуації, які просто вивели Нацраду з нормальної роботи і ввели її в режим постійного протистояння. Вони стали ретрансляторами тих ситуацій, які відбувалися в стінах парламенту і на вулиці. І Нацраду зробили ще однією площадкою для політичного протистояння. Звісно, я не хочу жалітися. У нас немає такої звички - жалітися. У наших опонентів є така тенденція. Я вважаю, що будь-яка людина, яка себе поважає, має тримати форму і піклуватися про те, як виглядає її обличчя. Але те, що не президентська четвірка і не Президент був ініціатором створення конфліктної ситуації і порушення нормального режиму роботи Нацради, - цей факт незаперечний.

- Заперечний. Посада відповідального секретаря є виборною. Віктор Лешик набрав двічі меншу кількість голосів.

- Вона почала бути виборною після того, як Президент призначив свою четвірку до Нацради. Всі попередні рази ця посада була чітко закріплена визначально за президентською четвіркою.

- Ким це було закріплено?

- Домовленістю між Президентом та Головою Верховної Ради. І ніхто без домовленості між Президентом і головою парламенту не повинен був у самій Національній раді змінювати це правило. Якщо хтось є прихильником революційного вирішення будь-яких питань, тобто спочатку кинути гранату, а потім заходити і запитувати, хто тут що робить, вибачте, тоді ця сторона наражається на адекватні дії. Якщо були встановлені якісь правила, тоді треба було оголосити: мовляв, увага, є пропозиція змінити правила. Тоді це опускається до виконання на рівень Нацради, голосується і так далі. А явочним порядком..

- Але ж це вимога закону. (Закон "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", ст.13. "Перший заступник, заступник голови та вiдповiдальний секретар Нацiональної ради обираються з числа членiв Нацiональної ради шляхом таємного голосування на термiн їх повноважень вiдповiдно до основних напрямiв дiяльностi Нацiональної ради". …У разi припинення повноважень першого заступника, заступника голови чи вiдповiдального секретаря Нацiональної ради вибори на цi посади здiйснюються у порядку, передбаченому цим Законом. – прим. "Детектор медіа")

- Ні, ви подивіться, будь ласка, практику. Яка практика існувала.

- Але ж ви знову намагаєтеся повернути Національну раду в залежність від домовленостей спікера та Президента? Ви пропонуєте політичним фігурам домовлятися, як розподіляти посади в Національній раді?

- А це питання принципове. Це структурна політика. Якби воно було не принциповим, тоді ні Президент, ні Верховна Рада не призначали б свою четвірку. Вони обиралися б якимось іншим чином. Якщо Президент має право виставити своїх людей, а парламент своїх, то під час того, як вони делегують туди своїх людей, виписується механізм, або погодження між тими, хто їх туди делегує, або інший механізм. Якщо механізм визначення повноважень існував завжди один, а потім одна із сторін на свій розсуд починає змінювати це, не поставивши до відома іншу сторону і починає провокувати іншу сторону на некоректні дії, то я вважаю, що це є просто провокацією. І ця провокація була ініційована ззовні, щоб нейтралізувати і блокувати повністю нормальну роботу Національної ради. Ось що, власне, відбулося.

- Але ж Нацрада працює, проводяться конкурси, видаються ліцензії.

- Так.

- Чи не виходить, що ми штучно, принаймні цією розмовою, роздмухуємо конфлікт в Нацраді?

- Ні. Я перепрошую, ви про що мене запитали?

- Я запитую про те, що означає ваш коментар: це є позиція Адміністрації Президента, це матиме якісь наслідки для Національної ради, ви вимагаєте повернення раніше існуючого розподілу посад?

- Ви одночасно ставите багато запитань, кожне з яких потребує абсолютно окремої розмови. Якщо ми почали говорити про те, як я оцінюю звіт Нацради, то повернімося до початку нашої розмови: звіт як документ я можу оцінювати тільки після голосування по ньому у Верховній Раді. Якщо ми з вами будемо виокремлювати із загального кола питань, що стосуються діяльності Національної ради, те, чи варто нам повернутися до попереднього Status Quo, то це окрема тема розмови. Ми жодних заяв з цього приводу за останній час не робили. Тому говорити, навіщо ж ми зараз будемо збуджувати ситуацію – це ваша ініціатива, я ситуацію не збуджую. Якби ми хотіли збудити ситуацію, ми весь цей тривалий час наполягали на тому, щоб її повернути. Президент взагалі себе дуже толерантно і делікатно себе поводить по відношенню до Національної ради, щоб не демонструвати жодним чином намагання десь в якийсь спосіб щось блокувати або десь комусь показати "кузькіну мать". Тому я не розумію ваше запитання.

- АПУ наполягає на тому розподілі посад, що були раніше?

- Це не предмет нашої розмови, яка потребує окремої системи аргументів, вивчення нормативних документів, практики існування цього питання, як це взагалі відбувалося і чому відбулося цього разу саме так. І тоді на конкретних фактах перекласти з однієї полиці на іншу. Ви будете переконувати мене, а я буду переконувати вас. Ми зараз про це взагалі не говоримо.

- Але якраз під час звіту Нацради в парламенті прозвучало звинувачення якраз на адресу Адміністрації Президента в тому, що саме через вплив АПУ дестабілізовано ситуацію в Нацраді.

- Ну звісно.

- Як ви ставитеся до цих звинувачень?

- Так само, як Микола Томенко до моїх критичних зауважень

- Протягом року "Детектор медіа" писала про те, що канал "Україна" та "ТЕТ", як наближені до влади, отримали найбільше ліцензій. Микола Томенко під час виступу в парламенті повідомив, що перед членами Нацради було поставлено конкретну умову, мовляв, голосуючи проти "ТЕТу", ви голосуєте проти Президента. Це відповідає дійсності?

- Я ж не є головою Нацради. Моє прізвище Васильєв. Тому ваше запитання було б доречно поставити Борису Холоду і членам Нацради.

- Але ж ви часто спілкуєтеся з президентом "ТЕТу" Григорієм Тичиною, Головою АПУ Віктором Медведчуком...

- Григорій Тичина мені про це нічого не доповідав і не розповідав. А Віктор Медведчук немає жодного відношення до ТК "ТЕТ". Це якщо бути юридично точним. Я хочу, щоб запитання були максимально коректні, не виникали з повітря, а базувалися на конкретних підставах. Адже запитати, звичайно, можна будь-кого про будь-що.

- Я запитую вас як людину, причетну до реалізації політики СДПУ (о).

- А до чого тут політика СДПУ (о)?

- При тому, що ця партія причетна до ТК "ТЕТ".

- Так.

- Голова партії є головою Адміністрації Президента і вашим керівником. Крім того, ви відповідаєте за інформаційну політику АП і цієї партії.

- Це ви так знаєте...

- Принаймні, здійснюєте безпосередній зв’язок між вказівками Віктора Медведчука та виконавцями цих вказівок.

- ...У ці постулати не входить той рівень постановки питань і проблем, яким інколи користуються мої колеги і ось, зокрема, і ви зараз. Я ніколи не дозволю собі поставити запитання, якщо воно не базується на конкретному факті, якщо я не перевірив перед цим інформацію і не можу довести, що вона відповідає дійсності на 100%

- А що саме не відповідає дійсності? Те, що керівник Адміністрації Президент України – голова СДПУ (о)?

- Ви зараз у розмові зі мною робите припущення.

- Але я ж не слідчий, щоб надавати вам докази?

- Тоді поставте запитання інакше, мовляв, як мені здається... Бо у вашому запитанні звучить константа: Медведчук є головою партії, то він віддає розпорядження Васильєву...

- Але ж він ваш керівник.

- Ну й що? Він мій керівник як керівника Головного управління інформації Адміністрації Президента України. Я не є член СДПУ (о), між іншим. І жодного дня не був членом цієї партії. Тому кожного дня маститим журналістам, що із закритими очима кожного дня пишуть щось типу "член партії СДПУ (о) Васильєв і інші", хочеться сказати: "прокиньтеся". Або якщо ви маєте журналістську совість, то з'ясуйте достеменно, чи відповідає ця інформація дійсності, чи ні.

- Я розумію, чого ви так говорите, але є певні факти, які доводять інше. Принаймні давайте закінчимо розмову про Національну раду. Чи збирається Президент України у цей рік виборів і за яких обставин ротувати свою четвірку?

- Після аналізу звіту Нацради, який буде проголосовано у Верховній Раді, моє управління буде готувати аналітичну записку Президенту, де будемо рекомендувати Президенту ті чи інші дії в залежності від висновків Верховної Ради. Ми проаналізуємо всі документи, загальну ситуацію, в якій працювала Національна Рада, головні претензії, що надходять в Головне управління інформаційної політики з регіонів із скаргами на Національну раду, з'ясуємо, наскільки вони є обґрунтованими, а тоді вже будемо робити висновки. Я можу лише сказати, що робота цього року буде відрізнятися від реакції Президента на ситуацію з затвердженням звіту Національної ради минулого року.

- Тобто ротація може бути одним із наслідком в залежності від ситуації?

- Рішення прийматиме Президент. Ми можемо лише підготувати відповідну інформацію.

- Я запитую ще й тому, що є досвід 1999 року, коли Президент Леонід Кучма просто не призначив свою четвірку під час виборів. Це паралізувало роботу Нацради. Вона втратила взагалі будь-який вплив на інформаційний простір країни.

- Я не думаю, що Президент буде свідомо створювати ситуацію блокування нормальної роботи Нацради. Він у цьому не зацікавлений і він це демонстрував принаймні протягом того часу, як я працюю в АПУ. Я в 1999 році не працював на цій посаді, тому не можу кваліфіковано оцінювати цю ситуацію з позиції працівника Адміністрації Президента. Але вже більше року я працюю на цій посаді і жодного разу Президент не був приводом для блокування роботи Нацради. Навпаки, з боку Президента постійно відчувалася така делікатна, дуже лояльна позиція по відношенню до будь-яких процесів. Таке враження, що він як мудра людина вирішив: нехай трохи покипить, осяде, тоді ця ситуація розрядиться. Як ми бачимо на сьогоднішній день Нацрада працює. Не такий вже Президент, значить, і був не правий, не роблячи різких кроків і не намагаючись показати "кузькіну мать"...

Довідка "Детектор медіа": У проекті Постанови Верховної Ради України "Про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2003 рік", що внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань свободи слова та інформації М.Томенком та іншими, пропонується звіт Нацради "взяти до відома", а також рекомендувати Національній раді врахувати у своїй роботі пропозиції та зауваження, висловлені народними депутатами України під час розгляду звіту, а також учасниками парламентських слухань “Стратегія розвитку телерадіоінформаційного простору України”, що відбулися 10 грудня 2003 року.

Крім того, у Постанові пропонується обумовити, що "Верховна Рада України відзначає, що, незважаючи на певні зрушення, які відбулися впродовж звітного періоду, зокрема, у сфері захисту інтересів споживачів телерадіопродукції, Національна рада досі не виконує належним чином покладені на неї обов’язки щодо забезпечення подальшого розвитку телерадіопростору, реалізації права громадян і суспільства в цілому на інформацію, на задоволення їхніх культурних та духовних потреб тощо".

Зокрема, "недостатньо мотивованою та послідовною є діяльність Національної ради щодо сприяння збалансованому наповненню телерадіоканалів інформаційними, культурологічними, просвітницькими і розважальними програмами; взагалі не виконується функція сприяння розвитку національного телевиробництва та створенню національної конкурентноздатної телерадіопродукції; недостатня увага надається Національною радою питанням контролю за виконанням телерадіоорганізаціями чинного законодавства, зокрема у частині дотримання обмежень щодо розповсюдження продукції еротичного характеру, обмежень щодо реклами алкогольних виробів тощо".