Голова Нацради назвав першою особливістю діяльності цього органу у 2003 році завершення в основному ліцензування ефірних телеканалів і радіочастот. Зараз у Україні діє одинадцять загальнонаціональних телемереж та чотирнадцять радіомереж. У 2003 році Національною радою ліцензовано понад 200 кабельних мереж, фактично, стільки ж, як за всі попередні дев'ять років роботи. Уперше Нацрада прозвітувала про створення Державного реєстру телерадіоорганізацій України. На момент подання звіту до ВР до реєстру внесено 1052 ТРО. Реєстр містить інформацію про всі теле- і радіоорганізації, від їх засновників до конкретного переліку телеканалів і радіочастот, які цій телерадіокомпанії надано в користування за ліцензією.

За словами Б. Холода, Національна рада ухвалила рішення таким чином, що 2004 рік має стати роком розбудови місцевого мовлення: Нацрада буде проводити таку політику, щоб частка місцевих (у тому числі й ОДТРК) та загальнонаціональних мовників розподілялась порівну, зауважив він.

Ліцензії телерадіоорганізацій на ефірне мовлення видаються, як мінімум, на сім років, а загальнонаціональним і мережевим мовникам, кабельникам – на десять. Тому наступний пік ліцензування припаде на 2010-2012 роки, прогнозує Борис Холод.

"Поряд з ліцензуванням Національна рада у звітний період все більше уваги стала приділяти контрольно-аналітичним функціям щодо дотримання телеорганізаціями вимог законодавства та умов ліцензування", – зауважив Борис Холод.

Також пан Холод повідомив, що Нацрада врешті домоглася, щоб візуальні позначки впровадили всі загальнонаціональні, мережеві і місцеві канали.

На думку голови профільного комітету ВР Миколи Томенка, що виступив із співдоповіддю, "канали, практично, відмовилися від суспільної функції". Голова Комітету ВР з питань свободи слова вважає, що ситуація у телепросторі за останній рік тільки погіршилася.

Згідно з даними М.Томенка, "пізнавальні програми складають 3,3 відсотки, в той час як художні фільми дійшли до позначки 60 відсотків, а розважальні – до позначки 11, якщо розважальні із музичними і спортивними об'єднати, це виявиться 20 плюс 60 – це 80 відсотків у нас розважальних програм. 80 відсотків розважальних програм – вся решта, там півтора чи два відсотки, йде на пізнавальні функції".

Національна рада має можливість контролювати програмні концепції каналів, наполягає Микола Томенко, зауваживши, що жодного серйозного попередження каналу-порушнику зроблено не було. У той час як, на думку М.Томенка, "1+1" реєструвався як канал суспільний, а сьогодні є класичний розважальний канал. Правда, крім інформаційних програм, де займаються дискредитацією конкретних політиків, – там, напевно, розважанням важко це назвати".

Відсутність ефективного контролю за контентом ТРО – одна з основних претензій до Національної ради з боку парламентаріїв.

У відповідь на це Б.Холод повідомив, що наступного тижня Нацрада прийматиме окреме рішення щодо наповнення загальнонаціональних каналів. Як повідомили "Детектор медіа" в Нацраді, йтиметься про створення переліку спеціальних вимог та зобов`язань, яких мають дотримуватися загальнонаціональні мовники.

З 2003 року в структурі Національної ради створюється моніторингова служба. Серед інших заявлених напрямків діяльності Нацради наступного року – контроль за дотриманням ТРО умов рекламної діяльності, критерії введення програм державною мовою, дотримання обсягів національного програмного продукту в наповненні телеканалів тощо.

Нацраді закидали також залежність від АПУ, неучасть у розробці Концепції інформаційної політики, відсутність контролю за державними ТРК, нерозгалуженість інформаційних систем у сільській місцевості, невирішеність питання із обранням відповідального секретаря, відсутність системної роботи щодо інформаційної безпеки держави, насамперед у прикордонних районах. Також торкнулися питання готовності Національної ради до президентської виборчої кампанії, згадавши ситуацію 1999 року, коли Президент не призначив свою четвірку і цей орган був усунений від впливу на ситуацію в телепросторі.

На думку голови Комітету ВР з питань свободи слова, "Нацрада у такому статусі вичерпала себе". Йдеться про структуру побудови цього органу. Згідно Основного закону, четвірку призначає Верховна Рада, четвірку членів – Президент. Микола Томенко наполягає на тому, що такий спосіб організації цього органу не є ефективним через значний вплив на нього Адміністрації Президента. Прикладом цього він називає ротацію Олександра Мартиненка і Юрія Плаксюка у відповідь на підтримку Нацрадою Постанови ВР про висвітлення роботи. АП важливо було мати в Нацраді людей, що будуть голосувати беззаперечно. Як результат, наполягає депутат, "складається враження, що Національна рада за відповідними вказівками, очевидно, займалася розбудовою двох телекомпаній: "ТЕТу" і "України". ТЕТ минулого року отримав ліцензій майже стільки, як ICTV, "Новий", СТБ і NBM разом узяті, сказав він. Микола Томенко говорить, що членам Нацради було дано вказівку: "Якщо ви голосуєте проти "ТЕТу" – ви голосуєте проти Президента". "Якщо ви голосуєте не так, вас зразу звільняють. Тобто, не маючи можливості сформувати Національну раду у той спосіб, щоб це були незалежними людьми, ми фактично втрачаємо можливість повністю контролювати або впливати на інформаційний простір", – говорить Микола Томенко.

Врешті питання формування Нацради не може бути вирішено тільки через прийняття нової редакції закону "Про Нацраду", а лише через конституційні зміни. Народний депутат звернувся до авторів конституційної реформи з пропозицією формувати склад Нацради тільки парламентом на чотири роки і без ротації на весь термін повноважень.

Попри численні, часто емоційні зауваження депутатів, член Національної ради Тетяна Лебедєва вважає, що звіт цього органу в парламенті було сприйнято досить схвально:

– Сьогодні ми отримали декілька гострих зауважень. Але більшість із них не були принциповими або не мали до нас стосунку. Наприклад, щодо обласних ДТРК – адже це компетенція Держкомтелерадіо. Тому дано нормальну оцінку діяльності за останні роки, відзначено і наші досягнення і констатовано й недоліки. Усі зауваження ми намагатимемося врахувати у своїй роботі.

Якщо говорити про питання захисту суспільної моралі, то Україна – перша країна на терені СНД, де введено візуальні позначки для телепродукту. Тому нас важко звинувачувати у бездіяльності у цій сфері.

Що ж стосується концепції розвитку телерадіопростору – так, у нас поки що немає розуміння того, хто саме і на яких принципах має розробляти такий документ. Але, безперечно, треба у цьому напрямку йти. І хоч не в цілому по Концепції, але частково ми розглядаємо концептуальні питання. Можливо, не так швидко і ефективно, як хотілося б. Але ми працюємо над виробленням концептуального розуміння того, хто може бути загальнонаціональним мовником, скільки має бути таких каналів, яку відповідальність вони мають нести за той потужний ресурс, який отримують.

Конкретних фактів, які б вказували, що Нацрада працює не у відповідності із законом, сьогодні не прозвучало.

Судячи з тональності сьогоднішнього обговорення, я не маю найменшого сумніву, що звіт Нацради буде затверджено.