Судом признано, что эти статьи содержат в себе информацию, разжигающую национальную рознь.

По сообщению "Миг ньюс", Международный антифашистский комитет (председатель Александр Шлаен) действовал по согласованию с президентом Всеукраинского еврейского конгресса Вадимом Рабиновичем.

Напомним нашим читателям, что призывы о закрытии газеты из-за этих публикаций были публично озвучены в середине ноября прошлого года. На Ассамблее национальных меньшин глава Государственного комитета национальностей и миграции Геннадий Москаль с таким призывом обратился к участникам. Правда, по словам народных депутатов от СПУ, в то время в зале уже оставалось немного участников заседания. Но тем не менее, Ассамблея приняла обращение в Генпрокуратуру Украины с просьбой закрыть газету "за разжигание национальной вражды".

С одной стороны, отношения власти и газеты, на редакционную политику которой имеет влияние Соцпартия Украины, всегда были напряженными. Достаточно вспомнить проблемы с налоговой в 2000 году.

С другой, этот случай – новый виток судебной тяжбы Еврейского конгресса Вадима Рабиновича и профессуры МАУП, ставший удобным случаем для официального закрытия газеты, набившей оскомину власти. Этот вывод напрашивается еще и потому, что статьи на эту тему профессора Яременка публиковались во многих изданиях. Только в журнале "Днипро" была серия публикаций.

С одной стороны, закрытие оппозиционной газеты наверняка основательно нарушит тот хлипкий (прежде всего – за счет большого тиража «СВ») баланс между провластной и оппонирующей власти прессой, который существует в отечественном газетном поле.

С другой – статья Яременко, опубликование которой, как известно, руководителями газеты объяснялось рекламными отношениями, действительно представляла собой образчик антисемитизма.

Сегодня "Детектор медіа" публикует комментарии сторон по горячим следам. Мы уверены, что этому решению суда будет посвящена еще не одна публикация, в том числе «ТК», ведь оно обернулось первым негативным прецедентом: суд впервые принял решение именно о закрытии влиятельной газеты (а не о взыскании, скажем, значительного материального ущерба).

Вадим Рабінович, президент Всеукраїнского єврейського конгресу (коментар опублікований на сайті «Миг ньюс»):

- Сегодня суд принял уникальное решение: наказаны антисемиты и ксенофобы, которые пытались разжечь в Украине межнациональную вражду. Мы лишний раз убеждаемся в том, что настоящая демократия и ксенофобия, человеконенавистничество несовместимы. Нельзя оправдать или амнистировать тех, кто на одних страницах ратует якобы за демократические процессы, а рядом, на других страницах, унижает национальное достоинство людей, пишет грязные и лживые измышления и в чрезвычайно непростой момент для Украины пытается разжечь костер вражды и недоверия между народами...

Каждый, кто поднимает руку на межнациональный мир и согласие, каждый ксенофоб и антисемит должен помнить о неотвратимости наказания...

Станіслав Ніколаєнко, народний депутат України, фракція СПУ – в ексклюзивному коментарі «ТК»:

- Так, Антифашистський єврейський комітет зробив заяву на „Сільські вісті” в Шевченківський районний суд Києва. Справу розглядала суддя Ірина Саприкіна. Позов був поданий, нібито, через розпалювання міжнаціональної ворожнечі газетою "Сільські вісті". Цікаво, що приводом стала публікація рекламних статей професора МАУП Яременка, у яких він прорекламував свою книгу "Єврейство на Україні". Газета не давала свою позицію, а лише зробила рекламу книги. Характерно, що суд виніс рішення про закриття газети, а щодо професора Яременка немає ні звернень, ні зауважень.

Та й позов було заявлено тільки до газети. У позові комітету не йшлося про матеріальні претензії. Вимога була одна – закрити газету.

Ми бачимо тут грубе порушення законів про ЗМІ, які звільняють газету від відповідальності за зміст рекламних матеріалів. Тим більше, що це була проплачена реклама, підтвердженням цього є відповідні договори.

У цій ситуації ми бачимо (й ми цього очікували) чітку установку з Банкової: через судову систему перед президентськими виборами закрити чесну, справделиву та об’єктивну газету із 520-тисячною передплатою.

Звичайно, що редакція буде оскаржувати це рішення.

Павло Моісеєв, юрист „Інтерньюз-Україна”:

- Так, дійсно я не пам`ятаю рішення суду, яким би було припинено випуск друкованого засобу масової інформації. Щодо аналізу ситуації можна вказати наступне.

Якщо у газеті містилися критичні дані, які могли розпалювати расову, національну, релігійну ворожнечу - то це є приводом для позову. Закон “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” вказує, що друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі. У разі порушення цього правила суд має право ухвалити рішення про припинення випуску газети та повідомити про це реєструючий орган.

Таким чином, формальні підстави для закриття видання, безумовно, є. Але цікаво, спираючись на яку аргументацію суд дійшов висновку, що видання розпалювало расову, національну, релігійну ворожнечу і що зупинити це можливо єдиним адекватним способом – припинити випуск газети? Відповісти на це запитання можливо, тільки ознайомившись з рішенням суду. До того ж, слід пам`ятати, що відповідач має право на оскарження сьогоднішнього рішення.

І навіть якщо виходити з того, що це був рекламний проплачений матеріал, то це теж не є підставою для звільнення від відповідальності друкованого видання.

Читайте також:

Шевченковский суд принял решение о закрытии газеты "Сільскі вісті"