"Ідея продебатувати цей документ виникла спільно у Держтелерадіо та Комітету ВР з декількох причин, – повідомив голова профільного комітету парламенту Микола Томенко. – Перше – документ надзвичайно серйозний, визначає загальні принципи діяльності інформаційного простору. І пройшов перше читання. Між першим і другим читаннями виникла ситуація, коли до Комітету надійшли взаємовиключні пропозиції. Частина пропонувала точково вдосконалити документ. Інші – взагалі відхилити".

Микола Томенко вважає, що зараз, "коли йдеться про перегляд всієї законодавчої бази в медіа-сфері, треба не поспішати, зокрема, із такими концептуальними документами, як Концепція інформаційної політики, як Інформаційний кодекс, оскільки і перший, і другий базувалися на принципі – об'єднати діюче законодавство і визначити якісь спільні параметри".

Хоч за логікою речей, принаймні логіки, якою керувався Держкомітет у справах телебачення та радіомовлення, замовляючи розробку цього документу НАН України, все мало б бути навпаки: спочатку Концепція, потім решта законів, що відповідають певній ідеології, закладеній у загальному документі.

За словами В. Горобцова, директора Департаменту державної інформаційної політики Держтелерадіо, Держкомітет, розробляючи Концепцію, намагався створити документ, який би задав напрями розвитку інформаційного законодавства. Нині "питання інформаційної діяльності регулюються більше, ніж 150 документами, – сказав В.Горобцов. – Або ми зараз виробимо документ, яким визначимо, що інформаційні відносини регулюються виключно інформаційним законодавством, якщо ні – то будемо законами тільки дірки затуляти".

У той же час юрист Ігор Коліушко вважає, що Концепція має сенс і зміст для подальшого правового регулювання інформаційного поля. Але, на його думку, в документі не йдеться жодним словом про визначення предмету регулювання інформаційного права.

За словами Ігоря Коліушко, Концепція не повинна бути планом заходів, а має стати системою поглядів.

Жорстко критикувався і загальний – галузевий – принцип побудови документу.

Представники Держкомзв’язку просили вилучити з документа окремі розділи, що стосуються розвитку інформаційних технологій, оскільки Держкомітет виступив розробником окремої програми інформатизації, що має назву "Електронна Україна" і знаходиться зараз на розгляді КМУ.

"Я професійний інженер, – запитував Олександр Ляхов, – чи є елементом державної політики ось цей пункт концепції: "розвиток новітніх систем і технологій забезпечується впровадженням системи цифрового стереофонічного радіомовлення з відеосупроводом". Це що? Сурдопереклад до приймача?"

Експерти-інженери також наполягали, що технологічні питання не мають бути предметом цього документу, оскільки Концепція – документ "довготривалої дії" – може не встигнути за розвитком технологій.

За словами Сергія Дацюка, експерта Громадської ради з питань свободи слова та інформації і найбільш непримиренного противника цього документу, Концепція не повинна містити адміністративного підходу, "сенс якого – лише в блокуванні якихось процесів". А потрібен управлінський підхід. "Сьогодні весь світ здійснює управління інформаційною сферою через інфраструктурний підхід", – зауважив він.

"Я не можу внести правки ще й тому, що поняття виписані некоректно, – зауважує експерт. – Наприклад, у документі вказується, що "інформаційне суспільство – фаза розвитку суспільства, на якій домінуючими продуктами виробництва є інформація та знання", тобто, іншими словами, але згідно цього принципу побудови визначення: "людина – це тварина, продуктом якої є фекалії".

Такі визначення є некоректними, вважає С.Дацюк: "Треба йти від іншого визначення, згідно якого "інформаційне суспільство – це суспільство, в якому інформаційні процеси мають домінуючий і управляючий вплив". Це значить, що будь-які продукти обмінюються, управляються і споживаються через інформацію. Відтак інформація має управляючий вплив". Сергій Дацюк запропонував заблокувати проект закону, переробити його на основі принципово нового підходу, мінімізувати адміністративний вплив на інформаційні процеси та визначити поняття.

У той же час, хоча Анатолій Мураховський, заступник голови Держтелерадіо, не приховував, що Концепція народжувалася дуже важко, "бо жодна наукова інституція в державі не визначала і не вивчала засади функціонування і розвитку інформпростору України". Та попри численні зауваження, представники Держтелерадіо наполягли на тому, що необхідно тільки удосконалити проект Закону України "Про Концепцію інформаційної політики" до другого читання у парламенті.

З точки ж зору „Детектор медіа”, варто не забути і про те, що у парламенті пройшов перше читання ще також проект Закону "Про Концепцію розвитку телерадіоінформаційного простору України", існує Проект Закону України "Про діяльність у сфері інформатизації", є Закон України "Про Національну програму інформатизації", зареєстровано у ВР проект Інформаційного кодексу, на розгляді КМУ знаходиться програма "Електронна Україна" та розроблені Держтелерадіо “Стратегія розвитку телерадіоінформаційного простору України” та "Програма науково-технічного розвитку державного телебачення і радіомовлення на 2004-2008 роки". У "Детектор медіа" є підозра, що це ще не все...