Причиною припинення проведення засідання стала заява члена Нацради В.Лешика про відмову від підписання протоколів засідання у зв’язку з тим, що інші члени Національної ради не гарантували голосування на користь телекомпанії “ТЕТ” по частотах, які прораховані каналом.

За інформацією “Детектор медіа”, у конкурсному пакеті опубліковано близько 33 телечастот, які, начебто, прораховано для телекомпанії “ТЕТ”. Сьогодні ж мали б розглядатися 19 частотних присвоєнь. Таким чином, позиція В.Лешика полягає у тому, що ці частоти мають належати саме телекомпанії “ТЕТ”.

Іншої думки заступник голови Національної ради В.Шевченко, який вважає, що такий розподіл частот не має нічого спільного з конкурсним відбором, який передбачений законодавством. Більше того, частиною восьмою статті 14 Закону «Про телебачення і радіомовлення» передбачено інші умови перемоги у конкурсі, а саме: “інтереси телеглядачів і радіослухачів; необхідність захисту загальнонаціональних інтересів, поширення культурних цінностей; необхідність більш повного висвітлення позицій різних соціальних груп в теле- і радіопрограмах; відповідність умов, зазначених у заяві про видачу ліцензії, конкурсним умовам; відповідність технічних можливостей та творчого потенціалу в організації телерадіомовлення заявленим характеристикам, зобов'язанням телерадіоорганізацій щодо ведення соціального мовлення; попереднє користування каналом мовлення і при цьому дотримання встановленої законами квоти демонстрування національних фільмів та передач чи програм національного виробництва”.

Крім усього, пан Шевченко вважає, що таке автоматичне прийняття рішення на користь компанії, яка начебто здійснила прорахунок, є не тільки протизаконним, але й сприяє тіньовому перерозподілу частотного ресурсу. Як зазначає В.Шевченко, дуже часто компанії, які мають потужну амінпідтримку, перерозподіляють частоти в «Укрчастотнагляді», відводячи Національній раді почесне закріплення частот начебто через конкурс. Тому часто дрібні компанії, які кілька років добивалися прорахунку частоти і в ДКЗІ, і в Генштабі збройних сил України, і в міжнародних організаціях електрозв’язку – позбуваються частот. Прекрасним прикладом є ситуація довкола Хустської телекомпанії “Хуст”, яка кілька років чекала міжнародної координації телеканалу, а в результаті він був “засвічений” як канал, прорахований столичним “ТЕТом”.

Як відомо, багато експертів пов’язують швидке зростання в окремих телерадіокомпаній кількості частотних присвоєнь саме з подібним розподілом частотному ресурсу. Натомість припинився розвиток місцевого мовлення та телерадіокомпаній, які здатні критикувати владу.

Нагадаємо, що відповідно до частини 3 статті 36 Закону про Національну раду: “Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо протокол з цим рішенням було підписано в ході засідання всіма членами Національної ради, які брали участь у голосуванні”.

Вперше механізм своєрідного “вето” застосував щойно призначений Президентом України член Національної ради М.Фартушний під час обрання відповідального секретаря. Пізніше відмову підписувати протоколи з рішеннями заявляли: Б.Холод – двічі під голосування по 7 ТВК у м. Одеса та затвердженню сітки мовлення на цьому ж каналі; В.Шевченко – під час урегулювання конфлікту на 30 ТВК у м. Києві (в знак протесту проти дій Б.Холода, який відмовлявся видавати ліцензію столичному кабельному оператору “Воля-кабель”).