А "надзавдання" – "вироблення чіткого, узгодженого з позицією уряду, інших зацікавлених сторін, бачення подальшого шляху розвитку вітчизняного телерадіоінформаційного простору, яке в перспективі ляже в основу як законодавчих рішень Верховної Ради України, так і нормативних актів Кабінету Міністрів, міністерств та відомств у відповідній сфері".

Для вирішення цього глобального питання, повідомили у профільному комітеті ВР, до участі в слуханнях запрошено близько 300 представників телерадіоорганізацій, у т. ч. кабельного мовлення, регіональних телекомпаній, що перебувають у комунальній власності, а також представники державних органів – Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення, Держкомітету з телебачення і радіомовлення тощо.

Згідно порядку денного, слухання відкриє Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Із співдоповідями мають виступити голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації М.Томенко, віце-прем‘єр-міністр України Д.Табачник, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Б.Холод. Крім того, матимуть можливість виступити представники телерадіоорганізацій.

"Детектор медіа" звернулася за коментарем до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка.

– Які стратегічні питання плануються до обговорення під час парламентських слухань 10 грудня "Стратегія розвитку телерадіоінформаційного простору України"? На які результати ви очікуєте?

– Перш за все йдеться про визначення стратегії розвитку телерадіопростору в найближчий період. Під тим ми розуміємо розробку єдиних принципів розвитку: законодавчих, економічних, технологічних та управлінських.

Тобто йдеться про приведення інформаційного законодавства у відповідність вимогам XXI століття, міжнародних стандартів, зокрема і в частині вирішення проблем в українському телерадіопросторі. Ми маємо вирішити, як забезпечити функціонування економіки ТРО, рекламного ринку, для того, щоб Україна залишалася конкурентною в середовищі бодай СНД, а краще – і в цілому на міжнародному рівні.

Окрема важлива складова – управлінська. Сьогодні посилюється боротьба за дублювання функцій у керуванні телерадіопростором, і, фактично, паралельно виходять законопроекти, ідеї, постанови, що посилюють роль різноманітних чиновницьких структур КМУ. Нам важливо зупинити цю практику і чітко виписати статус єдиної структури з повноваженнями у цій сфері – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – у контексті до закону, який ми підготували.

– Чим обумовлено запропонований формат слухань?

– Ми багато дебатували з цього питання і дійшли такого висновку: якщо фіксуватимемо сьогодні лише оціночні речі реального стану і ввійдемо у виключно політичну дискусію, яка посилена ще й підготовкою до президентської виборчої кампанії, то у стратегічному плані можемо програти, програти і ринок, і своє місце у світі.

Адже Україна, на мою думку, абсолютно не готова до конкуренції. Якщо не буде стратегії думання, як розвивати телерадіопростір, куди вкладати кошти, як повинна діяти у цій сфері держава, то Україна не лише не отримає свого місця на світовому медіа-ринку, а й через появу сильних конкурентних медіа-інституцій зменшуватиметься українська інформаційна присутність у самій Україні. Вже зараз це відбувається через активізацію діяльності в Україні квазіукраїнських за фактором реєстрації або прямо іноземних ТРО, що ретранслюються.

Треба теоретично позначити ключові питання, бо Нацрада сама не може цього зробити. По-перше, що таке загальнонаціональне телерадіомовлення, як бути із загальнонаціональними каналами? Я не думаю, що ми будемо услід за закликом Бориса Холода, визначати кількість загальнонаціональних каналів, які потрібні Україні, але хоча б бачити стратегію та економіку цього явища нам треба.

По-друге, потрібно розв'язати проблему статусу Концерну РРТ і визначити, як він повинен працювати.

По-третє, зупинити боротьбу між Держкомзв'язку і Держтелерадіо за контроль за цією стратегічною інституцією.

По-четверте, нам потрібно подумати, що робити з проводовим радіо: чи далі дозволити розкрадати гроші (а в цю сферу вкладаються великі кошти), чи знайти проводовому мовленню радянського часу більш технічно сучасну заміну? Таких технологічних питань, що були поза дискусією, було багато. А про те, що і як показує телебачення, ми будемо говорити найменше.

– Чому у програмі слухань не представлене Держтелерадіо, яке є автором Концепції інформаційної політики в Україні?

– Я не думаю, що у цьому випадку треба опускати рівень слухань до рівня однієї структури. Це має бути рівень уряду і парламенту. Саме з цього ми виходили, коли готували слухання та запрошували доповідачів.

Насправді й І.Чиж, і діячі Держтелерадіо матимуть можливість для виступу. Хоч, на щастя, за інформаційну політику відповідає уряд загалом, а не одна структура – Держтелерадіо. Сподіваюся, що позиція Держтелерадіо співпадає з позицією уряду.

– Чи буде результатом слухань чергова Концепція?

– Я, чесно кажучи, критично ставлюся до слова "концепція". Крім того, та Концепція, що підготовлена урядом, писалася 10 років. Видно, що документ писався різними людьми і під технологічно іншу країну. Цей документ абсолютно слабкий, сирий і нічого не дає. Я не заперечую проти його прийняття, але цей документ нічого не змінює в нашому житті. Правильними документами є точкові закони, які чітко розписують, як діяти на управлінському рівні, і дають чітке розуміння управлінської моделі. Також йдеться про відповідні програми, підтверджені фінансуванням. Наприклад, Програма розбудови радіочастотного ресурсу, а не той "дерибан", що сьогодні є. Адже Нацрада, як ви знаєте, в останні роки не отримує жодної копійки на прорахунки частот. Тому й виходить, що коли ви при владі, то можете собі прорахувати частоти і за одне засідання Нацради отримати 50 чи 100 ліцензій, що є злочином з точки зору інформаційної політики.

Йдеться і про необхідність інших цільових галузевих програм. Мусить бути програма розвитку радіо, цифрового телебачення й програма переходу від аналогового до цифрового мовлення. У Концепції інформполітики, ухваленій парламентом у першому читанні, цього немає. Йдеться в ній про те, що ми в перспективі будемо думати про громадське, цифрове телебачення і т.д. Але "ми думаємо" вже 12 років, і ніхто нічого не робить. Рівень стратегічного мислення уряду проглядається вже у четвертій чи п'ятій програмі уряду, де вказується, що необхідне прийняття Концепції інформаційної політики та Інформаційного кодексу. Але це вже не смішно. Це – фарс.

– Чи буде предметом обговорення створення громадських ЗМІ?

– Так, і це стане одним із головних питань. І це єдиний момент, що містить елемент політичності. Але від цього нікуди не дінешся, бо загальні принципи поведінки в телепросторі і єдина відповідальність повинні стосуватися усіх суб'єктів телерадіодіяльності. Не може, наприклад, "1+1" чи Перший національний за передачу сигналу сплачувати за пільговими тарифами. Це не є нормальним, держава може компенсувати ці витрати суспільним ТРО, але якщо "1+1" транслюється по УТ-2, є одним із найбільших рекламоотримувачів і, принаймні до цієї середи, сплачує за пільговими тарифами – це називається хабарництвом і політичною корупцією. Тому мета слухань – створити єдині правила гри, використання бюджетних коштів на ці цілі, якою має бути управлінська модель і як суспільство повинно контролювати канали, за які воно платить, – ця річ на часі, і про це ми будемо говорити так само.

– Чи співпрацював Комітет у підготовці слухань із самими телерадіоорганізаціями? Наскільки співпадають чи не співпадають позиції Комітету і ТРО? Визначте конфліктні питання обговорення.

– Так, ми провели кілька обговорень. І сьогодні, перед слуханнями, ми ще дискутуємо з директорами загальнонаціональних каналів. Відмінності існують у позиціях керівників комерційних медіа і відсутності будь-якої позиції у керівників обласних ДТРК. У останніх позиція залежить від вказівки уряду, і вони ще самі до кінця не знають, чи треба буде боротися за збереження Першого національного, чи за "Інтер", чи за "1+1", чи взагалі здатися комерційним каналам? За законом це – чиновники, що отримують заробітну плату від уряду, і яким що скажуть (наприклад, відмовитися від участі в конкурсі на ліцензію на мовлення на користь "ТЕТу") – вони те й роблять. Але про що ж із ними можна радитися, коли вони тільки виконавці? Треба дебатувати з їхніми начальниками, що ми і робимо. І, звісно, позиція уряду відрізняється від позиції Комітету ВР.

– Чи відбудеться трансляція слухань на загальнонаціональних каналах?

– У трансляції на Першому національному потреби немає, оскільки йдеться про професійну дискусію. Згідно Постанови про слухання заплановано трансляцію на УР-1 і висвітлення події в ЗМІ. Яким воно буде, побачимо.