Недовговічні Тютюнники

8 Грудня 2003
1375

Недовговічні Тютюнники

1375
5 грудня 2003 року видатному українському письменнику Григору Тютюннику, "живописцю правди" (Олесь Гончар) виповнилося б 72 роки. Його життя обірвалося трагічно на 48-му році, він наклав на себе руки у березні 1980-го.
Недовговічні Тютюнники
Олександр Сизоненко у щойно виданій книзі "Не вбиваймо своїх пророків!" згадує, як "у застіллі Григір не раз і не два наголошував під чаркою: " Тютюнники довго не живуть". І справді: батька розстріляно на 38-му році життя, дядька Павла – на сороковому, а старший любий брат Григорій помер на сорок першому році життя". Старший, як відомо, звався попервах Георгієм, але односельці не сприйняли ім‘я і стали звати хлопця Григорієм.

Національний достойник, не поцінований за життя (творчість Григора Тютюнника посмертно була відзначена Державною премією імені Тараса Шевченка 1989 року), на жаль, ще й досі залишається невідомим для загалу. Прикро, але факт: шановане мною видання "Поступ" 5 грудня у своєму "Календарі" сповістило читачів: "1931 -- народився Григорій Тютюнник, письменник (+1980)". "Щоб шанувати, треба мати талант", - зауважував свого часу Григір Тютюнник.

Старший брат Григора - Григорій Тютюнник (народився 1920 року) – автор роману "Вир", літературний сценарій якого пізніше для кіностудії імені Довженка створить Григір, справив значний вплив на формування літературних смаків молодшого. "У мене он брата ніби в ясир взяли: на Тихоокеанському флоті три роки прослужив і зрікся рідної мови, - з болем говорив Григорій Тютюнник. – Листи звідти писав тільки російською. А зараз вступив на російську філологію Харківського університету і кпинить мене за те, що пишу українською мовою: "Тебя будут читать только по хуторам и селам. А городу не понадобится твой роман, хоть напиши его золотым пером и золотыми буквами!" Сам Григір Тютюнник так згадує в "Автобіографії": "1938 року віддали мене дядя і тьотя до школи в український перший клас, який нараховував сім учнів. Думаю, що тут другі мої, сказати б, батьки дотримувались і принципових поглядів щодо української мови, освіти, культури взагалі.

Через два тижні цей клас було ліквідовано за малим контингентом, і я опинився в російському першому класі. З того часу і до 1962 року я розмовляв, писав листи (іноді оповідання) виключно російською мовою, окрім років 1942 — 1949-го, коли я знов опинився в селі біля матері".


Старший брат повернув молодшого в лоно рідної мови. Григір Тютюнник написав про це в "Автобіографії" так: "По тому, як умер Григорій (1961. – Ред.), я знову взявся за писанину, але вже українською мовою. Цей злам вам повинен бути зрозумілий...

Прочитав словник Грінченка і ледве не танцював на радощах — так багато відкрив мені цей блискучий твір. Негайно переклав свої «Сумерки» на рідну мову і тепер уже не розлучаюся з нею, слава Богу, і не розлучуся до самої смерті".

Згадуючи прощання з Григором Тютюнником – прощалися з ним, як прощалися тільки з великими його попередниками – Остапом Вишнею, Головком, Сосюрою, Олександр Сизоненко пише: "...Як повільно з-під неба в глиб землі відходив наш Григір, теж хотілося б закарбувати навіки, але телевізійні й кінокамери бувають тільки на похоронах президентів та принцес, а не поетів та письменників. Тому все це відійшло у вічність разом з Григором не зафіксованим для історії".

Блискучий новеліст і повістяр Григір Тютюнник залишив нам у спадок свої світлі твори: справжнє свято читання для спраглих.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для "Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1375
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду