Комерційні фахівці переважно переймалися проблемою оцінки ефективності власної роботи, вказуючи на "неповну відповідність" існуючим західним стандартам. Вельми гострою визнали виступаючі кадрову проблему – яка зумовлена нерозвиненою інфраструктурою освіти і підвищення кваліфікації. Досі залишається актуальною недостатня зацікавленість бізнес-менеджерів в PR-послугах – в їх справжньому розумінні, а не в звичному вигляді реклами, примітивної пропаганди та маніпуляцій.

Суттєвим для подолання такої ситуації могло б стати створення авторитетного для учасників ринку корпоративного об’єднання, яке б узяло на себе обов’язок застерігати від порушення етичних норм і професійних стандартів – таку думку висловив один з ініціаторів проведення конференції, директор Київської школи PR-технологій Андрій Ротовський.

Щодо оцінки ефективності, то на думку Олексія Карпова, директора з маркетингу PR-агентства "The Willard Group", використання так званої PR-value – складної математичної формули, з допомогою якої вираховується кількість публікацій, релізів, прес-конференцій, – швидше характеризує медіа-інтенсивність. Так само неоднозначними є інші методи: соціологічні опитування чи, наприклад, такий суб’єктивний момент, як ступінь вдоволеності клієнта. На думку Карпова, є сенс поєднувати традиційні методи оцінки з методами експериментальної психосемантики, що дозволить не лише аналізувати глибинні процеси сприйняття та прийняття споживачами рішень, але й кількісно їх оцінювати.

Жваву реакцію у присутніх викликав виступ Ігоря Чабана – керівника PR-служби телеканалу "Інтер", який знову звернув увагу на низький фаховий рівень молодих спеціалістів, які приходять працювати в галузь, і підтримав ідею створення громадського об’єднання, яке могло б виправити цю ситуацію. Крім того, консолідація професійної спільноти могла б, на думку Чабана, захистити внутрішній ринок PR-послуг від "нашестя" зарубіжних фахівців, яке завжди активізується напередодні чергової електоральної кампанії.

Політтехнолог Олег Медведєв у своєму виступі зупинився на авторитарних тенденціях в українській політиці та відсутності свободи слова - як важливих факторах, що перешкоджають формуванню цивілізованого ринку PR-послуг. "Інформаційна блокада", в умовах якої працюють опозиційні політики, практично зводить нанівець можливість публічної політичної дискусії і, відповідно, знижує попит на ці послуги.

Існує проблема нерозуміння сутності та функцій цієї діяльності учасниками політичного процесу – тобто потенційними замовниками. Таке становище визначається, передусім, незрілістю і нестабільністю партійно-політичної системи в Україні, неможливістю довготривалого стратегічного планування. Є також проблема самоідентифікації людей, що працюють у цій галузі, наприклад, не відбулося реального розмежування політологів і політтехнологів, як це вже сталося у Росії.

Перепоною на шляху фахового вдосконалення, вважає Медведєв, є вкрай низька кількість електоральних кампаній в Україні, пов’язана з невиборністю губернаторів та глав місцевих адміністрацій та сильним впливом адміністративного ресурсу на існуючих виборах. Цілком ймовірний перехід до пропорційної системи парламентських виборів ще більше звузить і без того низький попит на PR-ринку і практично мало не загрожує зникненням професії як такої.

З останньою тезою не погодився інший політтехнолог – Андрій Золотарьов, керівник центру "Третій сектор"(Дніпропетровськ) . На його думку, реалізація політреформи не відіб’ється фатальним чином на ринку. Місцеві вибори – мерів і депутатів місцевих рад, як показує досвід останнього часу, стають все більш "фінансовоємними" і цілком дозволяють кандидатам залучати до участі високооплачуваних фахівців. На останніх виборах до міської ради Дніпропетровська рівень затрат на кампанію в окремому окрузі коливався в діапазоні від 20 тисяч до 120 тисяч доларів США.

Цікавим був виступ голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка. Він, зокрема, висловив думку про те, що нинішні українські реалії засвідчують архаїчність(або, скажемо м’якше - неуніверсальність) класичних технологій "продажу" політика тими ж методами, як будь-якого іншого товару. А саме таким підходом переважно керувалися провладні політичні сили під час останніх парламентських виборів, поєднуючи масовану пропаганду та рекламу власних політичних брендів з інформаційною блокадою опозиції та використанням проти неї кілерських інформаційних технологій. Втім, результати виборів продемонстрували можливість використання опозиційними силами нетривіальних комунікацій з виборцями, які, власне, і дозволили їм досягти гідних показників електоральної підтримки.

На думку політолога, підсумки останніх виборів суттєво підірвали віру в суто технологічний підхід до політичних процесів. Найяскравішим прикладом була невдача такого надзвичайно затратного (експерти називають цифру в 12-14 мільйонів доларів) проекту, як "Команда озимого покоління". Зате підтвердила свою життєздатність рутинна і нелегка організаційно-політична робота з розвитку мережі первинних і регіональних партійних структур. До речі, однією з найбільш успішних в цьому сенсі Фесенко визнав роботу СДПУ(о). На його думку, "єдина інформаційна політика" есдеків мала для них швидше негативні наслідки і нівелювали ефект від їхніх дій з партійної розбудови.

Нині чималих успіхів в розвитку регіональних структур добилася Партія регіонів. Тобто, значно ефективнішою є робота з референтними групами політично активних громадян, через яких і вибудовуються комунікації з масою виборців.

Особиста харизма окремих політиків – вважає Фесенко – також є фактором, на який важко вплинути за допомогою суто технологічних схем. Саме потужна харизма Віктора Ющенка дозволяє ось уже тривалий час протистояти як різноманітним маніпулятивним спецопераціям з боку політичних опонентів, так і промахам власної "команди". Те ж саме, різною мірою, стосується і Олександра Мороза і Юлії Тимошенко, які спираються на власний стійкий електорат. І дуже сумнівно, що навіть тотальна контрпропаганда здатна змінити точку зору цих виборців. Для прикладу, одіозну "антиющенківську" програму "Проте" , на думку Фесенка, прихильники Ющенка дивляться дуже активно – але лише для того, щоб отримати черговий раз емоційне "підживлення" для власних переконань.

Рейтинг Ющенка має, на думку Фесенка, певною мірою, міфологічне коріння. Це приклад якогось, може навіть випадкового, "попадання" в "образ" майбутнього Президента, який існує в масовій підсвідомості. З цієї точки зору невипадковим видається хід президентської кампанії Ющенка, яка деякими експертами визначається як "кампанія "нічогонероблення". Будь-яка конкретизація образу Ющенка або його політичних уподобань може зашкодити успіхові кампанії, "відрізаючи" той чи інший "шмат" електорату.

Усі ці фактори, вкупі з різкою політичною поляризацією суспільства, працюють зараз проти ефективності політичного піару – вважає Володимир Фесенко. Натомість, кампанія 2006 року, на його думку, буде в цьому розумінні куди благодатнішою. Це пов’язано з оновленням електорату, коли до участі у виборах залучиться молоде покоління із свідомістю "табула раса". Тут-то для технологів наступить "зоряний час"...

Змістовна дискусія PR-ників завершилася цілком конкретними організаційними заходами. Була заснована Всеукраїнська громадська організація "Українська ліга зі зв‘язків із громадськістю" (PR-Ліга) .

Членами PR-Ліги стали більш ніж 60 PR-фахівців і спеціалізованих консалтингових PR-компаній. Президентом Ліги обраний Андрій Ротовський.

Учасники конференції так визначили завдання PR-ліги: введення в практику фахівців із зв'язків з громадськістю професійних і етичних норм, прийнятих міжнародним PR-співтовариством, підняття престижу професії, протидія спробам т.зв. «чорних» піарщиків виступати від імені гуманної за своєю суттю професії, якою в усьому світі є професія зв'язків із громадськістю.

Учасники конференції проголосили такі важливі принципи в роботі PR-ліги, "як професіоналізм, толерантність до колег, співпраця з усіма іншими професійними об'єднаннями, що працюють у сфері маркетингу і політконсультування, патріотизм, відстоювання національних інтересів України".

Тепер залишається лише сподіватися на те, що конкурентна "гарячка" передвиборної "хлібної" пори не підірве здорових намірів новоствореної громадської організації.