На наш погляд, відповіді опитаних дають досить адекватну картину того, що нині відбувається в інформаційному просторі.



Запитання „Детектор медіа”:



- Наскільки активно ЗМІ вже готуються до виборчої президентської кампанії?

- Чи треба напередодні виборів вносити зміни до законодавства стосовно політичної реклами?

- Чи зможуть власники ЗМІ домовитись про цивілізовану роботу на президентських виборах?





Микола Томенко, голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації:



- 1. Те, що ми сьогодні робимо (мається на увазі ІІ Форум журналістів "За вибори без цензури", - "Детектор медіа"), - це і є підготовка до виборів. Фактично це накачування журналістів корисною інформацією. Щоби вони не були, як я вже казав, просто учасниками двосторонньої інформаційної війни, щоб захищали себе та своє право на професію.

Звичайно, ми хочемо змінити деякі норми чинного законодавства про вибори президента. Хоча є великі сумніви, що ВР проголосує за ці зміни. Якщо ні, тоді доведеться працювати в нинішніх умовах.

У Законі "Про вибори президента" 1997 року фактично немає чітко прописаної процедури розміщення реклами: на який термін розміщувати, за якими розцінками, ефірний час тощо. Нас непокоїть ймовірність застосування різних стандартів до різних кандидатів на виборах. Є нюанси, пов’язані зі спростуванням, зверненням і таке інше, тобто діючий закон є досить поверхневим.

Ідеальний варіант - привести Закон про вибори Президента в частині ЗМІ у відповідність до Закону про вибори народних депутатів, де ці всі моменти чітко прописані. Якщо цього не буде, тоді діятиме Положення ЦВК.

Також я хочу отримати підтримку журналістів, щоб активніше лобіювати мораторій на перевірки податкових, пожежних і всіх інших інституцій. Так само, скажімо, Форум має допомогти зрозуміти, наскільки серйозні зараз проблеми із судовими позовами до ЗМІ, з перешкоджанням діяльності журналістів у регіонах .

На майбутнє ми заклали такі рішення, які, на мою думку, є дуже важливими. Ми переконуємо Верховний Суд провести спеціальний пленум про практику судових позовів проти журналістів. Думаю, що і Генеральна прокуратура свою обіцянку виконає, вона спеціально готувала колегію на тему "Перешкоджання виконанню журналістами своїх службових обов’язків". Тобто ми прагнемо домовленості про єдине розуміння того, як мають працювати медіа під час виборів, - між Верховною Радою, Генпрокуратурою, ЦВК. Я думаю, що у цій непростій війні під назвою „вибори” ми будемо у 2004 році набагато більш підготовленими, ніж було до цього.

2. Про політичну рекламу не буде прийнято спеціального закону, він дуже двозначний і ВР за нього не проголосує - це очевидно. Хоча цей закон теоретично потрібен, але тільки в державі, де є правова культура. Я думаю, що достатньо на сьогоднішній день наступних речей: чітко визначити, що таке „політична реклама” і як вона розміщується, забезпечити єдину та прозору цінову політику і право всіх ЗМІ працювати з політичною рекламою.

3. На сьогоднішній день маємо ситуацію, коли не тільки журналісти, а й власники ЗМІ стали заручниками ситуації з виборами. Хоча б подивитись на рейтинги і їх зміну в залежності від того, яку інформаційну політику обирає компанія. Я сподіваюсь, що власники домовлятимуться про якісь правила поведінки. У всякому разі, директори телекомпаній, з якими я зустрічався, зацікавленні у певних корпоративних діях, щоб визначити, як діяти стосовно розміщення виборчої або політичної реклами, щоб був єдиний підхід. Вони зацікавлені у цивілізованих правилах під час президентської виборчої кампанії.





Сергій Гузь, голова Київської незалежної медіа-профспілки:



- 1. Безперечно, ЗМІ вже давно готуються до президентських виборів. Щодо політичної реклами на цих виборах — ті ЗМІ, які хочуть працювати в рамках закону, ще на парламентських виборах працювали в рамках закону. Тут нема жодних проблем, потрібно тільки ставити рубрику "політична реклама" і чітко проводити гроші за цю рекламу. Я знаю тільки один випадок непорозуміння – у газеті, де я працював, кандидат, дуже велика посадова особа, намагався дати матеріал без відповідної рубрикації. Йому було відмовлено, і все нормально обійшлось. І інші кандидати друкувались під рубрикою "політична реклама" без жодних проблем. А якщо редакція хоче взяти побільше грошей і тому не ставить цю рубрику, видаючи рекламу як журналістські матеріали, – то це вже порушення, і ставлення до цього має бути відповідним! Зараз усе, що ми маємо, - це ще не є передвиборча політична реклама. Іде просто PR. Взагалі, все тільки починається. Останній місяць активно формувались журналістські передвиборчі штаби, тобто журналістів залучали до тих команд, які будуть готувати всі ці PR-ні замовні статті.

2. На мою думку, треба скасувати лімітування бюджету кандидатів на передвиборчу рекламу. Були проблеми на минулих виборах у тому сенсі, що у депутатів місцевих рад був дуже маленькій передвиборчий фонд, вони не могли легально заплатити гроші за рекламу. І газети змушені були, для того, щоб приймати їхню рекламу, суттєво знижувати розцінки. Але коли вибори вже стартували, переграти це неможливо. Коли вже задекларовано, що квадратний сантиметр коштує 10 гривень, під час виборів неможливо продати його за 1 гривню, бо це буде порушенням закону. Я думаю, логічно було б, щоб ці передвиборчі фонди були прозорими, але обмежень не повинно бути. Взагалі, як на мене, бажано, щоб журналісти не займалися політичною рекламою. Тобто ця проблема має вирішуватись на рівні видавців, власників ЗМІ, а не журналістів.

3. У нас є ЗМІ комерційні, комунальні, державні, партійні, різних форм власності. Кожен власник має завдання, які він вирішує за допомогою своїх засобів масової інформації. І тут дуже складно сказати... Можливо, як особистості власники ЗМІ й домовились би між собою, але з огляду на відсутність єдиної стратегії поведінки ключових політичних гравців загальної домовленості не вдасться досягти. На жаль, в Україні ЗМІ залежать від тих правил гри, які створюють саме політики.

Віталій Шевченко, заступник голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення:

- 2. Щодо політичної реклами, я думаю, законодавці зараз пішли не тією дорогою, і врегулювати цю сферу у такий спосіб, як це було задумано, в Україні не вдасться, бо сам спосіб неправильний. Що б зараз ми не прийняли у галузі політичної реклами, гра буде абсолютно без правил і ніхто цими законодавчими приписами не керуватиметься.

У світлі виборів, я думаю, окремий закон про політичну рекламу не є суттєвим фактором. Важливіше зараз подивитись на основний закон про вибори і спробувати хоч там щось виправити – у ньому просто величезні провалля. Ну про що ми можемо говорити, про яке прийняття закону про політичну рекламу, коли ми всі розуміємо, за якими правилами відбуваються вибори, коли навіть виборчі комісії формуються за принципом вузького представництва від кандидата. Можна очікувати, що в цій виборчий кампанії буде задіяно просто адміністративний бандитизм, і говорити, що хтось там буде дотримуватись якихось правил щодо реклами, - просто наївно. Влада висвячує журналістів на повне беззаконня заради досягнення політичного результату.

3. Важко сказати, чи зможуть власники ЗМІ домовитись щодо цивілізованої, нормальної співпраці під час виборів, бо болячки української журналістики досить далеко зайшли. Але така домовленість однозначно потрібна. І такі Форуми журналістів, що зараз проводяться, - це абсолютний позитив.

Сергій Шолох, керівник радіо "Континент":



- 1, 2. Робота щодо президентських виборів почалася ще влітку і зараз йде дуже активно. Щодо політичної реклами, то її ще немає, принаймні мені ще ніхто не дзвонив, замовлень не було. Не знаю, чи будуть ці замовлення, бо, можливо, радіо "Континент" не доживе до того часу - нас знову почали активно знищувати. Нам дзвонять з податкової поліції, з управління боротьби з економічними злочинами, при тому, що це саме телефонні дзвінки, папери вони відмовляються надавати.

- Все ж таки, як ви збираєтесь розміщувати політичну рекламу?

- Я думаю - як і на минулих виборах: ми будемо надавати всім абсолютно рівні права. І провладним, і опозиційним політикам. У 2002-му у нас була реклама і блоку "За ЄдУ!", і блоку Юлії Тимошенко... Думаю, що від усіх, хто буде звертатись, – ми будемо розміщувати рекламу.

Однозначно - потрібні зміни у законодавстві з приводу політичної реклами. Я не готовий поки сказати, які саме, але треба конкретизувати, треба унеможливити такі речі, коли, скажімо, олігархічні канали і олігархічні медіа могли відмовляти опозиційним кандидатам або виставлять їм інші фінансові умови.

3. Думаю, що це буде дуже важко - буде правовий “бєзпрєдєл”. Ці вибори будуть найжорсткішими у порівнянні з усіма минулими виборами. Особливо олігархічні ЗМІ порушуватимуть усі писані й неписані закони, а реакція судів на це буде дуже повільною і вже після виборів.

Ігор Лубченко, голова Національної спілки журналістів України:



- 1. Звичайно, робота ЗМІ у напрямку виборів почалась і ведеться дуже активно. Якщо ми візьмемо газети місячної чи двомісячної давнини, то вже там можна побачити публікації навколо майбутніх виборів, дискусії, чи будуть вони, чи не будуть, про третій строк президента Кучми... Це вже початок виборчої компанії. Також ми бачимо, кого підтримують засоби масової інформації і проти кого починають воювати, ще коли навіть не висувались ті чи інші кандидатури на президентську посаду...

І я думаю, що час після президентських виборів 1999-го, парламентських виборів 2002-го знову нами втрачений у тому розумінні, що журналісти не осмислили хід тих виборів, передвиборчих перегонів і не зробили висновків для себе, щоб відпрацювати технології. Можливо, поки що воно тримається в таємниці - ті ж самі технології, розроблені політтехнологами. І вони їх оприлюднять уже тоді, коли стартує офіційно президентська компанія, і навіть не з самого її початку.

2. Закон про політичну рекламу нам потрібен. Або в окремому законі, або в законі про вибори депутатів і про вибори президента має бути прописано, що таке „політична реклама”. Бо коли виникає конфліктна ситуація, кожен тлумачить це по-своєму. І те, що немає закону, ускладнить життя.

Також потрібно за два тижні до виборів заборонити розповсюджувати негативну інформацію про будь-якого кандидата. Бо той, проти кого викидають компромат, не встигає до виборів довести в суді, що це наклеп чи брехня. А суди в останні два тижні перед виборами мають працювати навіть у неділю.

3. Не вірю. До цього має бути готове суспільство і самі власники. Поки що вони використовують свої газети як бойові листки під час передвиборчої кампанії. Треба, щоб люди зрозуміли, що засоби масової інформації - той же самий бізнес і його треба робити чесно.

Володимир Курінний, головний редактор незалежної газети "ЮГ" (Одеса):



- 1. В Одесі фактично вже почали свою передвиборчу кампанію два кандидати. По-перше, Янукович розміщує у ЗМІ матеріали "Програма уряду в дії" - фактично PR-статті, які висвітлюють тільки позитивні риси роботи уряду. І другий кандидат – Кирпа, він також розміщує рекламу в регіональних медіа.

2. У Законі про вибори народних депутатів України були деякі обмеження для ЗМІ. На перший погляд – вони були логічними. Але це спрацювало проти незалежних ЗМІ. Бо провладні медіа, які прикриваються владою, порушують законодавство, і жодної реакції з боку контролюючих органів це не викликає. А от незалежні ЗМІ таким чином можна весь час тримати підвішеними...

З політичною рекламою ми будемо працювати на комерційній основі і надаватимемо можливість висловитись всім, без винятку, учасникам президентських перегонів.

3. На жаль, думаю, ні. Причина в тому, що на Одещині рівень монополізації медіа-ринку взагалі, і перш за все - електронного медіа-ринку, - один з найвищих. Тобто, 95% власників усіх одеських медіа - представники тієї чи іншої фінансової політичної групи чи регіонально-олігархічного угрупування. І домовлятись вони не будуть.