Виступаючи на відкритті заходу, голова профільного комітету парламенту Микола Томенко відмітив переваги нового законопроекту. Принципово змінено завдання Національної ради. Пропонується встановити такі пріоритети в її діяльності, як моніторинг телеефіру та розробка стратегічного розвитку телепростору країни тощо.

«Ми намагалися максимально абстрагуватися від конкретної політичної ситуації в Україні», - зауважив Микола Томенко. Проект містить багато норм, що можуть знизити політичний тиск на цей орган, як, наприклад, те, що за відсутності виключних обставин (як смерть, засудження тощо) не дозволяється ротація та звільнення членів Нацради протягом чотирьох років їх роботи, що збігаються з терміном роботи парламенту і ін.

Проте, є й норми, породжені саме нещодавнім кризисом у Нацраді. Наприклад, п. 8 ст. 24 «Засідання Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення» викладено так: «На засіданні Національної ради ведеться протокол, який оформлюється у встановленому порядку та підписується головою Національної ради (або іншою особою, яка головувала на засіданні) та відповідальним секретарем Національної ради (або членом Національної ради, який виконує його посадові обов’язки) не пізніше чотирьох днів після проведення засідання. У випадку неможливості або відмови голови та/або відповідального секретаря Національної ради (або члена національної ради, який виконує його посадові обов’язки) підписати протокол, протокол засідання може бути підписаний не менше ніж п’ятьма членами Нацради, які брали участь у засіданні”.

Рішення вважається прийнятим, якщо його підписали не менше п’яти членів Нацради. Усіх, хто висловив позицію „за” чи „проти”, зобов’язано підписати протокол.

Проте проект закону викликає і зараз, перед винесенням на друге читання, чимало нарікань, а є в ньому й просто білі плями. Як зауважив керівник експертної групи Олександр Панібратов, розробникам не вдалося навіть стратегічно вирішити питання фінансування Національної ради. У проекті видно, що програми, за якими пропонується фінансувати цей орган (ст.29), елементарно не співпадають з колом завдань, визначених у ст.15.

Крім того, за словами юриста НАМ Тетяни Фоміної, нарікання можуть викликати й норми, що передбачають звернення до суду з приводу звільнення з роботи членів Нацради у разі певних порушень. За словами юриста, це не є компетенцією суду. Не виписана достатньо процедура обрання голови, заступників, відповідального секретаря Нацради та підстави для звільнення голови.

Уже й зараз актуальним для Нацради є питання неможливості накладення штрафів за порушення у роботі ТРО, тому що Нацрада не є таким органом, що має право накладати штрафи. Отже, потрібен або інший механізм реалізації цих норм закону, або внесення змін до інших законів. Проект, знову ж таки, не вирішує цю проблему. Як і проблему, за словами юриста Володимира Яворського, санкції за неоприлюднення рішень самої Нацради.

Медіаексперт Сергій Дацюк зауважив, що проект закону не визначає Національну раду як регулюючий орган у сфері кабельного ТБ. Більше того, проекти законів про Нацраду і телебачення і радіомовлення мають обов’язково розглядатися разом, оскільки перший проект містить багато відсилочних норм щодо другого, який ще не проголосований навіть у першому читанні.

Втім, на думку Олександра Панібратова, розгляд проектів у парламенті може об’єктивно затриматися через складну політичну ситуацію, що додасть часу для удосконалення обох документів.