Саме така ситуація сьогодні склалася із законом, що надає права українським журналістам на отримання і використання зброї, що стріляє гумовими кулями. Вінницька обласна прокуратура наразі розслідує випадки, коли зброя, отримана за журналістським посвідченням, була використана аж ніяк не для самозахисту. Відповідно, місцева міліція заявила, що якщо такі випадки набудуть "масового характеру і заважатимуть міліції виконувати службові обов’язки", вона звернеться до Міністерства внутрішніх справ із проханням переглянути відповідні поправки у законодавстві і скасувати їх.

На Вінничині впродовж останніх кількох місяців зареєстровано вже два випадки неправомірного застосування зброї людьми з журналістськими посвідченнями. Йдеться не про вогнепальну зброю, а про так звану зброю травматичної дії, право володіння якої обумовлено відповідним наказом Міністра внутрішніх справ, датованим 28 листопада 2001 року і що набув чинності з 7 грудня 2001 року. Втім, як повідомив "Панорамі" прес-секретар прокурора Вінницької області Сергій Годний, в першу чергу прокуратура має перевірити, чи дійсно люди, що потрапили під слідство, були журналістами: "У першому випадку кримінальна справа була порушена проти особи, яка була засуджена за хуліганство. Цього ж разу людина застосувала зброю, перебуваючи у нетверезому стані проти таксиста. Чи була ця людина журналістом, чи ні? Якщо відштовхуватись від інформації, наданої працівниками дозвільної системи, то газета "Золота провінція", яку представляв цей пан, - це зареєстроване рекламне видання, що вийшло у світ всього двічі.

У другому ж випадку кримінальна справа порушена за здирництво: тобто людина за допомогою пістолета з гумовими кулями просто вимагала погашення боргів".

Наразі прокуратура Вінницької області перевіряє законність надання дозволу на придбання та використання зброї цими людьми. Втім, як стверджує пан Годний, якщо такі випадки будуть продовжуватись, закон, покликаний захищати журналістів, може бути скасований: "Пан Чічельницький - інспектор дозвільної системи відділу адмінслужби - декларує: якщо будуть продовжуватись такі випадки, то на рівні обласного керівництва міліції буде внесено пропозицію Міністерству внутрішніх справ аби журналістів позбавили права на носіння зброї".

Зрештою, все сказане вище може стати "першою ластівкою", наразі ж це перший натяк. Втім, не виключено, що така заява правоохоронців – про клопотання щодо скасування закону – це дійсно натяк на товсті обставини. І на підтвердження серйозності намірів у вінницькій газеті "33 канал" з'явилась відповідна публікація.

Поки що було зафіксовано два інциденти. А скільки їх повинно бути, щоб відповідне клопотання про заборону журналістам носити спецзброю до вищих інстанцій таки з’явилося? Цього, нажаль, чинне законодавство не пояснює і дає право міліції діяти на власний розсуд. Хоча, як запевнила нас посадова особа у правоохоронних органах, ім’я якої ми пообіцяли не розголошувати, мета подібних заяв міліції носить більше попереджувальний характер: "Можу сказати одне: вас реєструють, вам видають посвідчення, є головний редактор, який готує відповідне клопотання і якщо в нас є повний набір документів – ми видаємо дозвіл. Але йти і ще раз все перепровіряти, чи правильно зареєстроване те чи інше посвідчення, ніхто не буде – немає таких повноважень. Ніде не обговорено, скільки має бути подібних інцидентів (із неправомірним застосуванням зброї –"Панорама"). Просто якщо керівництво будь-якого підрозділу вважає за доцільне подавати таке клопотання (про скасування Закону про надання журналістам зброї – "Панорама"), то воно наводить приклади і звертається до МВС. Але "будемо вимушені звернутися" і "звернутися" – між цими поняттями велика різниця. Ця публікація (публікація в "ЗЗ каналі", в якій, нагадаємо, міліцейський чиновник вперше обумовився про скасування закону) переслідувала одну мету – звернути увагу головних редакторів на те, що якщо вони й пишуть комусь клопотання про видачу зброї, то нехай дивляться, що це за люди".

Як зазначає джерело "Панорами", редактори не несуть жодної відповідальності за свої дії. Як і журналісти. Хоча з цим можна посперечатися. Як казали в "старі добрі часи": була б людина, а стаття знайдеться...

Наразі, у Вінницькій області дозвіл на отримання зброї отримав 51 журналіст. Речник облпрокуратури пан Годний запевнив "Панораму", що перевіряти їх всіх не будуть. І вводити якісь обмеження на видачу зброї журналістам також. Цікаво, що за два роки тим із журналістів, хто скористався правом на отримання і застосування зброї в області, доводилось застосовувати її аж 7 разів. Втім, справа не в кількості, а якості. Що закладено в даний законопроект і що розуміють під ним (та його можливим скасуванням) самі журналісти?

Вячеслав Піховшек, ведучий програми "Епіцентр", студія "1+1" (зброї не носить):

"Я і тоді вважав і зараз вважаю, що це було недоречно. Подібні речі не можуть захистити журналістів. Захистити їх може тільки власна професійна кваліфікація. Я думаю, що цей закон дійсно треба скасувати".

Юлія Мостова, заступник головного редактора тижневика "Дзеркало тижня":

"Я знаю, що жодна зброя ніколи нікого не врятує. Згідно однієї з журлаістських "легенд", перша людина на телеканалі "Інтер", яка прийшла просити керівництво про рекомендацію щодо зброї, був Андрій Дiвєєв-Церковний (ведучий прогнозу погоди). В моєму оточенні не має жодної людини, жодного журналіста, з якими я працюю, які, як ви розумієте, пишуть не про погодні умови, хто б звертався за зброєю. Але якщо така можливість існує і справді ми маємо право по неї звернутися і це право закріплене в законодавстві, то воно має залишатися. Закон ніколи не можна змінювати в бік погіршення, бо це дуже негарно виглядає на тлі того, що нам всім доведеться пережити в рік виборів".

Олександр Бутенко, головний редактор "Панорами":

"Може і потрібна зброя журналістам...Гумові кулі дійсно можуть "вирубити" вашого кривдника на деякий час. Проте треба пам’ятати, що коли ви будете направляти люфу вашого "гумового" пістоля на зловмисника, в його руках може опинитися зброя справжня. І цей факт позбавляє мене спокою, який ніби-то повинен гарантувати мені "гумовий" пістолет. А люди, що використовують липові посвідчення журналістів, підставляють журналістів справжніх і дають непотрібне підгрунтя для закидів позбавити працівників слова можливості до самозахисту".

Скасують закон чи ні - питання залишається відкритим. Однак всім нам слід пам'ятати: найточнішою і найсильнішою зброєю завжди залишалося слово. І якщо журналіст вирішує змінити його на пістолет, навіть мотивуючи це піклуванням про власну безпеку, він перетворюється на перелякану істоту, яка отримує лише сумнівну впевненість у вигляді кількох сот грамів металу та гуми. Спекуляції на цій темі як зі сторони влади, так і з боку спраглих до самоствердження ділків жодним чином не збільшить безпеку самих журналістів.