„Детектор медіа” продовжує серію публікацій про події у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення поглядом з дещо іншого, ніж до цього, кута зору. Наскільки держава забезпечує можливості для незаангажованої та принципової діяльності цього позавідомчого органу – що є її обов’язком? Тим більше, що Нацрада, згідно закону, утримується тільки за рахунок коштів Державного бюджету, і інших джерел фінансування не має.

Але фінансування, яке отримує Національна рада, вистачає тільки на заробітну плату працівникам та частково на господарські потреби. В результаті щорічного недофінансування Національна рада за 10 років свого існування не має ні свого приміщення, ні достатнього матеріально-технічного оснащення.

Доречно було б навести дані хоча б за останні три з половиною роки: за видачу ліцезій до Державного бюджету надійшло коштів на суму 26,6 млн. грн., а на фінансування Національної ради за цей період – тільки 7,1 млн. грн. (див. Довідку).

За коментарем “Детектор медіа” звернулася до Раїси Руденко, начальника фінансово-економічного управління Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення :

- Раїсо Михайлівно, які завдання Національна рада не відпрацьовує через відсутність коштів ?

- Не всі завдання, які покладені на Національну раду відповідним законом, можуть бути виконані і все це через відсутність фінансування. Між тим, стаття 27 Закону України “Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення” вказує, що Національна рада визначає розмір грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензій, який перераховується до Державного бюджету України. Також зазначаються в бюджеті окремим рядком та використовуються відповідно до покладених на Національну раду цим законом завдань, кошти на розвиток вітчизняного телебачення і радіомовлення у порядку, визначеному Національною радою за погодженням з Міністерством фінансів України. Але, оскільки, в 2000р. було внесено зміни до статті 18 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, кошти грошового збору за видачу ліцензій перераховуються до Державного бюджету і до Національної ради не повертаються. А, значить не фінансуються, не проводяться не лише стратегічно важливі напрямки роботи, як-то проведення науково-дослідних робіт для створення концепції розвитку вітчизняного інформаційного простору, не фінансуються також нагальні потреби, як наприклад: програма прорахунку частот та інше. Не повною мірою виконуються завдання:

- по “забезпеченню державної підтримки аудіовізуальних ЗМІ в їх становленні та розвитку”. З боку Національної ради телерадіоорганізаціям надається методична допомога, а фінансова підтримка припинена ;

- “організація соціологічних досліджень щодо популярності та якості створення телерадіоорганізаціями на Україні програм та передач”;

- “сприяння збалансованому наповненню телеканалів інформаційними, культурологічними, просвітницькими, розважальними програмами”;

- “сприяння телерадіокомпаніям у проведенні конкурсів, культурно-просвітницьких передач по визначенню кращих регіональних передач та сприяння ТРО у розробці та реорганізації національної політики”.

- Але ж Національна рада провела вручення премії “Телетріумф” ?

- Так, але не за кошти Національної ради.

- Чи має Національна рада кошти на прорахунок частот ?

- Відповідно до Закону України “Про радіочастотний ресурс України”, Національна рада повинна сплачувати за використання радіочастотного ресурсу, але Законом України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” кошти за видачу ліцензій перераховуються до Державного бюджету і, таким чином, Національна рада не має можливості сплачувати за радіочастотний ресурс. Через таку колізію в законах до цього часу не визначений механізм сплати за використання радіочастотного ресурсу.

За останні три роки Національній раді було заплановано по програмі “Розвиток телебачення і радіомовлення” – по 39,0 тис. грн. щороку, але протягом двох років на виконання цієї програми Національна рада не отримала жодної копійки і тільки цього року змінами до Державного бюджету, які були прийняті у липні місяці Верховною Радою, з другого півріччя Національній раді заплановано 950,0 тис. грн. по програмі “Розвиток телебачення і радіомовлення”. Після цього Національна рада оголосила тендер на виконання науково-дослідних робіт.

- Що це за тендер ?

- За законом, якщо організація реалізовує кошти, еквівалентні 10 тисячам євро, то має оголошувати тендер. Тендер оголошено по чотирьом напрямкам науково-дослідних робіт.

На 2004 р. по програмі “Розвиток вітчизняного телебачення і радіомовлення” планувалось - 29,0 тис. грн. Але після розгляду проекту Державного бюджету на 2004 рік Міністерство фінансів запропонувало взагалі ліквідувати цю програму через відсутності коштів у державі.

- Тобто фінансується тільки заробітна плата ?

- Ні, не зовсім так, - це заробітна плата працівників, витрати на господарські потреби, комунальні послуги та енергоносії. Але ж ми маємо переїздити в нове приміщення, по вул. Коцюбинського, 12 (зараз там знаходиться Міністерство юстиції - прим. “Детектор медіа”). Для цього потрібно буде сплачувати велику орендну плату та проводити капітальний ремонт цього будинку. Для проведення ремонту цього приміщення Міністерство юстиції планувало понад 2,0 млн. грн. А Національній раді, згідно прогнозних показників на наступний рік, збільшено фінансування тільки на 259,0 тис. грн.: на створення комплексу цілодобового моніторингу на загальнонаціональних каналах та проведення капітального ремонту приміщення.

- Коли планується переїзд в нове приміщення ?

- Поки що не відомо. Міністерство юстиції не звільнило приміщення по вул. Коцюбинського, 12. До того ж будинок знаходиться в аварійному стані, а для його ремонту кошти не передбачені.

- За 10 років роботи фінансування завжди було таким ?

- Практично, так. В рік становлення Національної ради вона не була забезпечена фінансуванням. Так і по цей час. Навіть, коли кошти були заплановані, то вони фактично не виплачувались Державним казначейством повністю. Фактично завжди фінансування було на 75%-80%.