«Детектор медіа» сьогодні отримала відкритого листа від Володимира Алексєєва, президента Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення та телеінформаційних мереж.

Як ми вже повідомляли, нещодавно Асоціація провела прес-конференцію, на якій її члени виступили проти нової редакції Закону „Про телебачення та радіомовлення”, внесеної групою народних депутатів при підтримці Комітету ВР з питань свободи слова та інформації.

Кабельні оператори наголошували, що приняття такої редакції ускладнить систему управління галуззю, приведе до росту абонентської платні, а механізм ліцензування, який пропонують розробники нової редакції, є механізмом цензури.

Такі заяви Асоціації викликали гостру реакцію голови профільного Комітету Миколи Томенка. Микола Володимирович звинуватив кабельників у небажанні вийти з „тіні” засобами регулювання їхньої діяльності, в тому числі через ліцензування.

Володимир Алексєєв в нижченаведеній публікації спростовує ці звинувачення, і, в свою чергу, заявляє про необхідність діалогу між кабельниками та законодавцями, на який, на його думку, не йде саме Томенко та очолюваний ним профільний комітет.

„Детектор медіа” друкує відкритого листа Володимира Алексєєва повністю, без редагування. Сподіваємось, що внаслідок дискусії всі зацікавлені у прозорому функціонуванні кабельного ТБ в Україні знайдуть консенсус.



- Мое ознакомление с реакцией г-на Томенко на пресс-конференцию, проведенную Всеукраинской ассоциацией операторов кабельного телевидения и телеинформационых сетей в связи с планируемым голосованием в Парламенте по новой редакции Закона «О телевидении и радиовещании», побудили сделать некоторые замечания по поводу высказываний Председателя парламентского комитета по свободе слова. Полагаю, что принципы свободы слова будут основанием для размещения этого отклика в вашем издании.

Итак, о регулировании отрасли. Из ответа уважаемого председателя парламентского комитета следует, что кабельные операторы якобы против регулирования. Но это соответствует действительности с точностью до наоборот. Ведь именно кабельщики все последние годы просили законодательно урегулировать деятельность в отрасли – по одной причине: отсутствие закона «компенсируется» волной ведомственного нормотворчества, зачастую инициируемой некомпетентными или попросту корыстными чиновниками. Мало того, именно кабельные операторы Украины инициировали создание законопроекта, разработанного при поддержке Совета Европы и одобренного научно-практической конференцией, прошедшей в Верховной Раде в марте 1999 года. Другое дело, что законопроект, предлагающий четкие и прозрачные правила игры, был заблокирован кругами, планирующими передел отрасли. Думаю, именно поэтому еще в прошлом созыве парламента как альтернатива предлагался концептуально неверный подход, предлагавший регулировать деятельность предприятий связи, которыми являются операторы, лишь доставляющие телезрителям программы других телерадиоорганизаций, нормами, прописанными совсем для другой отрасли – телевидения. Всякие аналогии условны, но думаю, что наилучшая аналогия таким действиям – попытка скакать верхом на корове, а молоко пытаться получать от лошади.

Да, законодательное регулирование деятельности кабельных операторов необходимо, но при этом не следует забывать, что это регулирование должно обеспечить развитие отрасли, а не ее удушение. Знаете, если утопающего пытаться вытащить из воды, захватив его петлей за шею, то тогда его лучше оставить наедине со стихией – шансов спастись у него в этом случае будет больше.

Думается, ошибочных подходов можно избежать, если перед тем, как заняться регулированием отрасли, подробно изучить реалии, сложившиеся в ней. Ибо нет ничего хуже, чем революционные преобразования, навязанные обществу дилетантами. В этой связи мировая практика ничего лучшего не изобрела, чем тесное сотрудничество законодателей с общественными организациями, представляющими тех, кто работает в отрасли. Впрочем, это не исключает сотрудничество и с коммерческими объединениями – важно только, чтобы частные или групповые интересы не подавляли интересы общества и государства (в том числе и при определении антимонопольных ограничений и роли местных органов власти в строительстве кабельных сетей).

Хотелось бы верить, что призывы руководителя комитета по вопросам свободы слова к сотрудничеству в равной мере касаются всех заинтересованных в нормальном функционировании отрасли. Однако практика говорит о другом – единственная общеукраинская общественная организация, объединяющая кабельных операторов, на свои неоднократные предложения о сотрудничестве и просьбы о личной встрече для выработки основ такого сотрудничества, получила от руководителя профильного Комитета Парламента гробовое молчание и… одобрение законопроектов, направленных на удушение отрасли!

По поводу конкретных предложений Ассоциации по законодательному урегулированию отрасли можно много говорить, но лучше, чем это изложено в письме на имя Н.Томенко (из тех, на которое не поступило ответа), вряд ли можно сформулировать. Будем надеяться, что опубликование этого письма в общедоступных источниках информации все же побудит уважаемого г-на Томенко дать ответ по сути поставленных в нем вопросов.

Итак, в чем же состоит позиция кабельных операторов Украины, проигнорированная председателем Комитета по вопросам свободы слова?





Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення та телеінформаційних мереж неодноразово зверталася до Вас з пропозиціями про спільну роботу для розв’язання проблем, що постали перед галуззю кабельного телебачення і телеінформаційних мереж України і просила призначити зустріч для детального обговорення ситуації. Наша ініциатива виходила з того, що співпраця органів державної влади і громадських організацій має сприяти розбудові сучасних телеінформаційних мереж, подоланню відставання України в цьому питанні від розвинених країн, зменшенню т.зв. “цифрового розриву”, інтеграції України до світового інформаційного простору та забезпеченню конституційних прав громадян на отримання інформації.

На жаль, така зустріч не тільки не відбулася, але ми навіть не отримали відповіді на наше звернення. Мало того, Комітет проігнорував запрошення прийняти участь у роботі Третього Міжнародного Конгресу телерадіомовників і операторів кабельного телебачення, який був організований Асоціацією спільно з органами державної влади України і проведений під патронатом Генерального секретаря Ради Європи В.Швіммера в м.Ялта (Україна) 23-27 червня ц.р. Така позіція тим більш незрозуміла, якщо врахувати, що саме на Конгресі узагальнювався досвід країн пострадянського простору по розбудові сучасних телеінформаційних мереж, функціонуванню кабельного телебачення, законодавчого забезпечення діяльності в цій сфері на основі європейських правових норм, обговорювалися моделі взаємодії кабельних операторів і телерадіомовників тощо.

Звичайно, як Комітет, так і Ви особисто вправі самі вирішувати, чи співпрацювати з громадськими організаціями і з ким саме з них. Але слід зауважити, що ігнорування досвіду національних кабельних операторів, об’єднаних у всеукраїнську громадську організацію, неврахування їх позиції щодо необхідності розв’язання проблем галузі на основі європейських правових норм і протидія рекомендаціями європейських інституцій не тільки не сприяє вирішенню існуючих проблем, але й ставить під сумнів можливість не тільки розвитку, а і подальшого існування галузі.

Так, напередодні відкриття Конгресу за Вашою участю на розгляд Верховної Ради України був внесений проект нової редакції Закону “Про телебачення і радіомовлення”, в якому проігнорований практичний досвід національних операторів, рекомендації європейських інституцій і знов робиться спроба врегулювати діяльність кабельних операторів на концептуально помилкових засадах, відкинутих ще в минулому складі Верховної Ради. Це було зроблено всупереч Вашим запевненням, які Ви дали представникам громадськості – учасникам Об’єднаного з’їзду операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж (м.Київ, 14 травня ц.р.). Тому ми знову змушені зауважити, що запропонований Вами підхід – регулювати діяльність кабельних операторів, які згідно з Державним класифікатором є підприємствами зв’язку, нормами Закону, що регулює правовідносини в зовсім іншій галузі – телебаченні і радіомовленні, не тільки не розв’яже існуючих проблем, але й створить нові перепони в діяльності галузі.

Наприклад, замість існуючої нині схеми взаємовідносин “оператор – абонент”, пропонується штучно усладнена схема “оператор – посередник – абонент”, тобто замість спрощення взаємовідносин в галузі створюється додаткова посередницька структура (т. зв. “провайдер програмної послуги”) з абсолютно надуманими функціями, крім однієї – збору абонплати. При цьому слід зазначити, що штучне роздроблення функцій оператора на двох суб’єктів законодавчо легалізує подвійне ліцензування діяльності в галузі, неминуче ускладнить умови діяльністі в ній, збільшить накладні видатки і як наслідок приведе до зростання абонплати, відтоку абонентів і зменшенню інвестиційної привабливості галузі.

Мало того, всупереч позиції представників Ради Європи, висловленої на засіданні Круглого столу щодо свободи електронних ЗМІ та законодавчого забезпечення їх діяльності відповідно до європейських стандартів, яке відбулося за ініциативою Вашого Комітету у Верховній Раді України 18 квітня ц.р. за участю

- доповідача ПАРЄ по Україні Х.Северінсен;

- Голови Постійного Комітету Ради Європи з питань транскордонного телебачення І.Булен-Гіка;

- Заступника Голови цього Комітету К.Якубовича;

- Керівника Департаменту ЗМІ Директорату Прав людини Ради Європи К.Пуареля,

запропонований Вами законопроект вводить приховане ліцензування ретрансляції телепередач, що унеможливлює виконання Україною зобов’язань перед Радою Європи. В цьому Ви можете пересвідчитися, уважно вивчивши стенограму виступів на засіданні вищезгаданого круглого столу представників Ради Європи.

Зокрема, п. Х. Северінсен зазначила, що відкритість держав для ретрансляції іноземних телепередач є запорукою успішного демократичного розвитку цих держав, п. І. Булен-Гіка звернула увагу на неприпустимість створення перешкод ретрансляції телепередач всупереч вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, а п. К. Якубович прямо зазначив, що прийняття Україною законодавчих норм щодо ліцензування ретрансляції закордонних телепрограм зробить неможливим виконання Україною зобов’язань, які вона поклала на себе підписанням Європейської конвенції про транскордонне телебачення.

Взагалі, зміна понятійного апарату в запропонованому законопроекті (про що вже йшла мова в наших попередніх зверненнях) створює ряд правових колізій, що обумовлює несприятливу для діяльності в галузі ситуацію. Так, включення до поняття “мовлення” ретрансляції і, як наслідок, її подальше ліцензування протирічить міжнародним зобов’язанням України і робить неможливим їх виконання. Введення штучно створеного посередника – т. зв. “провайдера програмної послуги” з надуманими функціями (“програмна послуга”) ускладнює умови роботи, забезпечує подвійне ліцензування і придушує економічну ефективність галузі. Введення в закон про телебачення ряду термінів, які стосуються зовсім інших сфер діяльності і навіть протирічать термінам, вже існуючим в цих сферах і легалізованим відповідними законодавчими актами (наприклад, “телекомунікація”), створює правову невизначеність і приводить до деформацій правового поля України. Намагання поширити повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на сфери діяльності, що належать до компетенції інших органів державної влади (наприклад, Держкомзв’язку) і вже врегульовані чинним законодавством, неминуче веде до прийняття взаємовиключаючих управлінських рішень і зменшенню ефективності державного управління. Намагання представити телемережі як засіб доставки телепрограм, закладені в законопроект, базуються на застарілих уявленнях 20-30 річної давнини, не враховують сучасної ситуації (зокрема, багатофункціональності мереж, в яких доставка телепрограм – лише одна з функцій наряду з телефонією, доступом в інтернет, сигналізацією, дистанційним навчанням тощо) і в разі реалізації здатні лише законодавчо законсервувати технологічне відставання України. Законопроект стосовно регулювання діяльності організацій кабельного телебачення і операторів телемереж має багато інших вад (зокрема, обмеження господарскої діяльності штучно створеного провайдера і заміна її розпорядчо-дозвільними рішеннями Національної ради), не враховує реалій у взаємовідносинах супутникових мовників і операторів телемереж (зокрема, робить операторів відповідальними за порушення ліцензійних умов при несправності супутника, припинення мовлення супутниковою телерадіооргнізацією тощо) і об’єктивно спрямований на гальмування розвитку галузі і перозподіл управлінських функцій та прав власності в ній.

Узагальнюючи вищенаведене, слід зазначити: законопроект неприйнятний у тому вигляді, в якому він поданий на розгляд. Він прямо суперечить ряду національних і міжнародних правових норм, ускладнює умови роботи національних кабельних операторів, вводить ряд нових необгрунтованих обмежень, не вирішує більшості існуючих проблем і породжує нові проблеми.

Тому ми вважаємо, що ще до розгляду запропонованого Вами законопроекту в нього необхідно внести зміни, виходячи з необхідності розвитку інформаційного простору України на європейських засадах і забезпечення конституційних прав громадян на інформацію, а саме:

- відмовитись від створення посередників між абонентами і операторами, вилучивши терміни “програмна послуга” та “провайдер програмної послуги”;

- вилучити по тексту законопроекту всі функції і умови, пов’язані з вищенаведеними термінами;

- відмовитись від протидії виконанню міжнародних зобов’язань України в частині реалізації положень Європейської конвенції про транскордонне телебачення, для чого вилучити обмеження на ретрансляцію, які протирічать нормам цієї Конвенції.

З свого боку Асоціація готова надати практичну допомогу в доопрацюванні законопроекту з урахуванням досвіду національних кабельних операторів, матеріалів Міжнародних конгресів та науково-практичних конференцій і виходячи з потреб розвитку галузі.

Більш докладно шляхи подолання існуючих і штучно створюваних проблем у розвитку і запровадженні передових інформаційних технологій в Україні можна обговорити в прийнятному для сторін форматі при наявності Вашої згоди на створення законодавчої бази для діяльності національних кабельних операторів згідно з европейськими правовими нормами, потребами розвитку інформаційного простору України і конституційно визначеними правами громадян на отримання інформації.

Володимир Алексєєв, президента Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення та телеінформаційних мереж