"ТЕТ" має де-факто статус загальнонаціонального каналу".

За словами Г.Тичини, ТК монтує зараз передавальне обладнання в регіонах України.

"На цьому ми не будемо зупинятися, - повідомив він. – Маємо плани з подальшого розширення мережі в містах з населенням більше 50 тисяч чоловік. Впевнений, що "ТЕТ" найближчим часом стане одним із основних недержавних мовників, а по обсягу мовлення буде конкурувати з відомими мережевими мовниками".

На останніх двох засіданнях Національної ради з питань телебачення та радіомовлення ТК "ТЕТ" отримала ще дев'ять ліцензій. При чому у шести випадках виявилася єдиним претендентом на частоту. Перший заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Віктор Понеділко говорить, що така ситуація склалася не тільки з телекомпанією "ТЕТ".

На позаминулому засіданні Нацради сорок одну частоту, виставлену на конкурс, поділили три компанії, що активно розвиваються як мережеві: "ТЕТ", "Україна" та СТБ. У кожному випадку на частоту претендував тільки один мовник. При цьому СТБ отримала п'ять ліцензій, а ТРК "Україна" - 29 ліцензій, при цьому теж була всюди єдиним заявником на частоту.

Пункт 4 Положення Національної ради про умови конкурсу на

отримання ліцензії вказує: "Наявність лише одного заявника не може бути підставою для зупинення цього конкурсного відбору, змін конкурсних умов або оголошення повторного конкурсу".

Тільки чи є такий саме розподіл частот конкурсом?

На останньому засіданні Національної ради "ТЕТ" претендувала ще на три частоти. І конкуренти, в тому числі й дві обласні державні телерадіокомпанії (Тернопільська та Чернівецька), відкликали свої заявки на участь у конкурсі. Це дало можливість визнати "ТЕТ" переможцем конкурсу.

Однозначно стверджувати про те, що державні ТРК відкликали свої заявки на участь у конкурсі саме на користь мережевого мовника, ми не можемо. Але очевидно, що наявна система роботи Нацради залишає широке поле для зловживань.

Із проханням пояснити причини такої ситуації "Детектор медіа" звернулася до першого заступника голови Нацради Віктора Понеділка.

"Можна лише здогадуватися, що такі механізми впливу існують, - зауважив Віктор Понеділко. –Таке відбувалося й раніше. На конкурс надходили заявки кількох компаній. Але на засіданні Нацради вони відмовляються від участі в конкурсі на користь одного претендента. Залишається той, хто оплачував прорахунок цієї частоти. Далі включалася норма закону про те, що наявність одного учасника не дає підстав для скасування конкурсу".



Запитання про мотиви відмови ОДТРК брати участь у конкурсі "Детектор медіа" поставила керівникам компаній. Роман Заяць, директор Тернопільської ОДТРК, з яким вдалося зв'язатися телефоном, підтвердив, що поступився своїм правом на участь у конкурсі на підставі "паритетної джентльменської угоди".

"Ми не відмовилися від участі у конкурсі, - сказав він. - Нам прорахували частоту під 59 ТВК. І нам Національна рада обіцяла видати ліцензію на цю частоту. Я пояснив їм ситуацію: якщо вони віддають нам 59 канал, то ми готові відмовитися від 36 ТВК (ліцензію на цей канал мовлення 8 жовтня отримала ТК "ТЕТ" – прим. "Детектор медіа"). За прорахунок 36 ТВК гроші заплатив "ТЕТ". Це просто паритетна джентльменська угода. Вони заплатили за прорахунок 36 ТВК, ми за 59 ТВК. Тому ми так вчинили".

А Чернівецька ОДТРК, згідно листа, оприлюдненого на засіданні Нацради, відкликала заявку без будь-яких пояснень.

У телекомпанії "ТЕТ" свої аргументи. "Я особисто переговорів з ОДТРК не вів. Йшлося просто... Ну ви розумієте, це їхні справи, відмовлятися чи ні, - говорить Юрій Шкарлат, віце-президент ЗАТ "Телекомпанія "ТЕТ", керівник відділу регіонального мовлення, зауваживши, що це тенденція не тільки "ТЕТу".

"Я їх мотивів не знаю, - заявив також і президент ЗАТ "Телекомпанія "ТЕТ" Григорій Тичина. – На користь "ТЕТа" ніхто не відмовлявся. Якщо хтось і зняв заявку, то за своїми мотивами. Можу сказати одне. Ці частоти: Хмельницький (60 ТВК), Чернівці (60 ТВК) та Тернопіль (36 ТВК), - з'явилися не просто так. Їх прораховував "Укрчастотнагляд" на підставі плану розвитку мережі ТК "ТЕТ", який був затверджений Нацрадою та Держкомзв'язку. "ТЕТ" працював над тим, щоб ці частоти з'явилися, два роки. Це складний технологічний процес, який потребував багатьох узгоджень до того, як частота буде офіційно виставлена на конкурс.

Оплачував прорахунок частот теж "ТЕТ". Підтвердженням цьому є відповідні листи Нацради та Держкомзв'язку. Тому я вважаю перемогу у цих конкурсах переконливою".



Хоча „план розвитку мережевих мовників” – не закон, а теж результат домовленостей.

Та й механізм виставлення частот на конкурс, згідно якого переважне право на частоту при нібито рівній участі у так званому конкурсі має компанія, що попередньо сплатила за прорахунок частоти - теж. Як зауважив на засіданні Нацради В.Понеділко, "лукава технологія".

На останньому засіданні Нацрада визначалася з переможцем на радіочастоту 103,5 МГЦ в м.Євпаторія. На неї претендували дві відомі мережеві ФМ-радіостанції "Люкс" та "Русское радио-Украина". Члени Національної ради мали чимало претензій до останнього мовника через невиконання вимоги про 50% мовлення українською мовою, що підтвердила і перевірка контрольно-аналітичного відділу Нацради. У "Люксів" принаймні щодо цього питання були явні переваги на отримання ліцензії. Однак, при обговорення було повідомлено, що прорахунок цієї частоти "Нацрада замовляла під проект "Русское радио"(!)

Фактично, виходить, що прорахунок частоти вже і є "конкурсом" на її отримання і критеріїв тут два: наявність коштів, (оскільки Нацрада не може сплачувати за частоти самостійно і попри вимогу закону, фактично, не є єдиним замовником), і існування, очевидно, певних домовленостей.

Адже й у цьому випадку після бурхливих претензій члени Нацради потупили очі й проголосували п'ятьма голосами "за" "Русское-радио".

"Офіційний механізм такий, - говорить Борис Холод, голова Національної ради, - заява від ТРО надходить до Нацради про визначення частоти або телевізійного каналу для такої-то місцевості. Ми дивимося, якщо заява оформлена у відповідності до закону, ми приймаємо таке рішення за підписом голови Нацради, направляємо заявку до Держкомзв'язку, а Держкомзв'язку звертається до Укрчастотнагляду про прорахунок на цю територію частоти або каналу. Потім частота повертається до Національної ради. Нацрада оголошує конкурс на цю частоту і незалежно від того, прорахував хтось чи ні, іде конкурс на цю частоту".

Неофіційний механізм обумовлюється тим, що на "Укрчастотнагляд" та Національну раду існує тиск з усіх боків. Тому часто Нацраді доводиться чекати виконання своїх замовлень на прорахунок частот роками, а, фактично, "роздавати" на псевдо-конкурсі ті частоти, які вона не замовляла, але прорахунок яких було проведено "Укрчастотнаглядом" швидко, з урахуванням інших чинників. Наприклад, як у випадку з донецькою ТРО "Україна".

Тому тут, як бачимо, через законодавчу неврегульованість можливі варіанти.

Чи можна звинувачувати компанії у тому, що вони використовують законодавчу неврегульованість у діяльності?

Як зауважив Григорій Тичина, він не має наміру брати участь у дискусіях про можливості реформування законодавства у цій сфері, оскільки "компанія використала шлях, за яким розвивалися й інші мережеві мовники".

Юрій Шкарлат, віце-президент ЗАТ "ТК "ТЕТ":

- Загалом, якщо Нацрада почала з 2000 року сприяти побудові загальнонаціональних мереж, то вона повинна закінчити цю роботу і побудувати ці мережі. Хоч ви знаєте, що дії Національної ради не прогнозовані. Вона може одного дня вважати, що розвиває телерадіопростір за принципом: один канал - один мовник, а потім, як було у "ТЕТа" в Лубнах, відірвати дві години для місцевого мовника. У цьому і подібному випадках угода, яка потрапляє в ліцензійну справу, фактично, є суборендою каналу. Я вчора говорив на засіданні Нацради, що з точки зору розвитку інформаційного простору це не логічно. Не може сітьовий мережевий мовник будувати цілісну концепцію, якщо у нього дискретна сітка мовлення. Я вважаю, що це хибна практика. Крім того, є ОДТРК, які фінансуються в кращому разі на 4 години мовлення. Так от, видаючи ліцензії цим компаніям на 24 години мовлення, можна було в особливі умови додати вимогу про надання часу для місцевих мовників, щоб люди знали, що є один місцевий канал (де мовлять районні, міські, обласні компанії), і є загальнонаціональні.

Але, фактично, Концепція розвитку телерадіопростору відсутня. І документ, який подавав у ВР Іван Чиж, голова Держтелерадіо, дуже загальний.

Якщо ОДТРК відмовилися від участі у конкурсі, це їхня справа. Нічого тут дивного немає, якщо хтось, розуміючи, що канал розвивається потужно, надає йому можливість працювати. Тим більше, якщо, я знаю, ті самі ОДТРК, претендуючи на 24 години мовлення, мають собі на думці запустити на цей канал якогось іншого потужного мережевого мовника. Таким чином, наприклад, розвивається канал "ТОНІС". Він весь час входить партнером до ОДТРК. Я теж не вважаю, що це нормально. Нормально було б, коли б усі місцеві мовники мовили на одному каналі. Цього достатньо.

Треба, щоб законодавець більше уваги приділяв таким питанням, а не тому, хто стоїть за яким каналом. Інформаційний простір має свої закони розвитку, які не дотичні до політичної боротьби.



Віктор Понеділко, перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:

- Я вважаю, що потрібно терміново міняти закон "Про телебачення та радіомовлення". Наявну редакцію треба відшліфувати. Як це так, що немає іншого претендента на участь у конкурсі, а ми не можемо за законом відмовити йому у видачі ліцензії? Ось і ОДТРК відмовилися від участі в конкурсі. За рік моєї роботи в Нацраді це сталося вперше.

КМУ у 1998 році прийняв урядову програму щодо розвитку мереж для обласних телекомпаній. А грошей для прорахунку частот не виділено. Не погоджено з Держкомзв'язку, щоб поєднати ці частоти для ОДТРК в єдиний канал. Тоді б виставлялася не частоти, а єдиний канал. Тоді буде зрозуміло, що це канал для обласного мовлення.

А от як уникнути такої ситуації? Я переконаний, що потрібен не конкурс, а тендер. В принципі це світова практика. Основний критерій такий: переваги має компанія, яка прорахувала частоту, внесла конкретний вклад в розбудову інформаційного простору, але там відбувається тендер, а не конкурс.

Хоч є виключення: на 7 ТВК в Одесі вже подано14 заяв. І так , в принципі, і мусить бути.

У нас же виявляється, що компанії можуть самі прораховувати частоти. З "Укрчастотнагляду", таким чином, приходять частоти на конкурс, яких ми не замовляли. Але ми виставляємо їх на конкурс. "Укрчастотнагляд" – це розпрозрахункова організація: сплатили їм кошти - вони прораховують частоти. Як виключити цей механізм, коли від Нацради нічого не залежить? Я сиджу на засіданні і відчуваю себе дурнем, бо зараз по закону я мушу зробити саме так.

Крім того, усі присвоєнні частоти і прорахунки частот мусять проходити через Держкомзв'язку та Нацраду. Адже виникає дуже багато проблем через неузгодженість у нашій роботі. Мало хто знає, наприклад, що українське Закарпаття працює незаконно. Сто з гаком передавачів не погоджено на сумісність із Міжнародним союзом електрозв'язку.

І Нацрада про це не говорить, не знає, хто за кордоном на цих частотах працює. Для прикладу, у Запорізькій області є компанії "ЮГ", яка вже другий термін має ліцензію на 33 ДМ канал. Нацрада видала ліцензію на 100 ватт. А в Новоросійську включили 33 канал з потужністю 5 кіловат. Але є міжнародне правило, якщо частота ближче, ніж 600 км до кордону, вона обов'язково узгоджується із прикордонною країною. Виходить, що Укрчастотнагляд не попереджуючи, не розібравшись, погодив з Росією цю частоту, яка "забиває" нашого мовника. Зображення пливе. Така ж ситуація в Рокитному на 40 ТВК, в Овідіополі на 36 ТВК.

Від редакції: На тлі політичних скандалів предметні проблеми в діяльності Національної ради з питань телебачення та радіомовлення вирішуються занадто повільно. Тому обговорення питання реформування цього органу є особливо актуальним напередодні підготовки до другого читання проекту закону "Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення" реформ, проведення у грудні парламентських слухань з питань розвитку телерадіоінформаційного простору та наради у РНБОУ, предметом вивчення якої стане питання розподілу радіочастотного ресурсу країни. "Детектор медіа" запрошує до дискусії щодо шляхів реформування законодавства у цій сфері.